"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/23830/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівГашицького О.В.
Мороз Л.Л.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Служби безпеки України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2009 року,
У липні 2008 року ОСОБА_4 у Зарічному районному суді м. Суми пред'явив позов до Управління Служби безпеки України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Просив визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування та виплати йому пенсії в розмірі меншому, ніж це передбачено законодавством, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснювати виплату пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі -Закон № 2262-ХІІ), а також виплатити недоплачену пенсію в розмірі різниці між пенсією, яку він повинен отримувати згідно частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, та фактично отриманою пенсією з моменту її призначення.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2008 року позов задоволено.
Визнано дії посадових осіб відповідачів у частині нарахування та виплати пенсії ОСОБА_4 неправомірними та такими, що не відповідають статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог статті 43 зазначеного Закону виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням та виплатити недораховану пенсію з моменту звільнення з військової служби -з 29 грудня 2006 року.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року, постанову суду першої інстанції скасовано.
У задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій переглядаються в касаційному порядку вдруге, оскільки постановою Верховного Суду України від 06 березня 2012 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2008 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з червня 1983 року
ОСОБА_4 проходив військову службу в органах державної безпеки. Наказом Управління Служби безпеки України від 26 грудня 2006 року № 304-ос він звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України відповідно до підпункту "а" пункту 65 та підпункту "б" пункту 67 Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України за станом здоров'я з 28 грудня 2006 року.
Вислуга років позивача станом на 28 грудня 2006 року склала 27 років 11 місяців 6 днів. У грудні 2006 року ОСОБА_4 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХП з урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (далі -Закон № 3235-ІV).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно виходив з того, що при нарахуванні пенсії позивачу управління Служби безпеки України в Сумській області в порушення вимог чинного законодавства нарахувало пенсію не в розмірі грошового забезпечення за останній місяць перед звільненням, а з грошового забезпечення за останні 24 місяці військової служби.
Скасовуючи це рішення, суд апеляційної інстанції помилково послався на статтю 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року, відповідно до якої при звільненні у 2006 році для обчислення пенсії особам офіцерського складу, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262, до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційний суд в обґрунтування своїх висновків послався також на пункт 30 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким визначено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вже після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" Законом України від 04 квітня 2006 року № 3591-IV була викладена нова редакція статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Відповідно до частини третьої цієї статті Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, проценту надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законом.
Таким чином, Управління Служби безпеки України в Сумській області при перерахунку пенсії ОСОБА_4 неправомірно застосувало норми статті 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" і нарахувало йому пенсію із розрахунку грошового забезпечення у розмірі за останні 24 місяці служби. Такі дії відповідача суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
З огляду на викладене, рішення суду апеляційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції -залишенню без зміни.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Служби безпеки України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Мороз Л.Л.