01 листопада 2012 року м. Київ К-30801/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 31.03.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010р. у справі № 2а-623/10 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, -
ОСОБА_4 звернувся з позовом до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дії посадових осіб відповідача та зобов'язати їх розглянути його заяву від 21.08.2008р., яку він подав до Ленінського районного військкомату м. Луганська у місячний термін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.07.2009 року він отримав листа з Луганського обласного військового комісаріату з відповіддю Департаменту фінансів Міністерства оборони України, якою йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»з посиланням на п. 1 телеграми Міністра оборони України від 01.07.2008 № 248/6/С/769-Д відповідно до якого призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва) та інвалідності здійснюється тільки особам, звільненим з військової служби після 31.12.2006 року. Позивач вважає такими дії неправомірними, оскільки телеграма Міністра оборони є документом для внутрішнього користування та не може змінювати положення встановлені законодавством.
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 31.03.2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010р., позов задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб Департаменту Міністерства оборони України щодо не прийняття рішення за заявою позивача від 21.08.2009 та зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_4 та прийняти у місячний термін відповідне рішення.
На постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 31.03.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010р. надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.2009р. ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного військомату м. Луганська з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності від захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надав необхідні документи. Листом від 05.09.2009р. № ФЕ-46396 Луганський обласний військовий комісаріат відмовив у виплаті грошової допомоги ОСОБА_4
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2009 у справі № 2а-21487/08 Луганський обласний військовий комісаріат зобов'язано направити документи позивача до Департаменту Фінансів МО України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності від захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
21.07.2009р. ОСОБА_4 отримав лист з Луганського обласного військового комісаріату з відповіддю Департаменту фінансів МО України, якою повідомлено, що у зв'язку невідповідностям вимогам п. 1 телеграми Міністра оборони України від 01.07.2008р. № 248/6/С/769-Д повертаються документи, що надіслані в Департамент МО України для виплати ОСОБА_4 для виплати одноразової грошової допомоги. Додатково зазначається, що виплата одноразової грошової допомоги передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»на позивача не поширюється.
Згідно ч. 2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України № 499 від 28.05.2008р. затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».
Частиною 2 п. 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб встановлено, що головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що Міністерством оборони України не прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги або в разі відмови не повідомлено письмово заявника із зазначенням мотивів відмови, як це передбачено Порядком.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Міністерства оборони України відхилити, а постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 31.03.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235-2391 КАС України.
Судді: