Справа № 2604/6230/12
іменем України
"05" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Гончарука В.П.
при секретарі Лисенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Фінанс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Траст Фінанс»звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що 25 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «РНС», правонаступником якого є ВАТ «Банк «Траст»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 20 000 дол. США, при цьому поручителями виконання умов договору виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_3
30.04.2010 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додатковий до кредитного договір, виходячи з якого розрахунок по зобов»язанню сторони домовились проводити в національній валюті - гривні.
Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно вносити грошові кошти в рахунок погашення кредиту.
Відповідач, в порушення умов договору, протягом певного часу не проводить платежів в рахунок повернення позичених коштів.
Кредитним договором передбачено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати пеню на суму боргу за весь час прострочення та вимагати повного дострокового виконання боргових зобов»язань позичальником або поручителями його зобов»язань за договором.
Відповідачам були направлені листи -вимоги про дострокове виконання обов»язків за кредитним договором, проте останні заборгованість по кредитному договору не сплатили, обгрунтовану вимогу банку не виконали.
Таким чином, у зв"язку з порушенням умов кредитного договору відповідачами в частині порядку та строків повернення кредитних коштів утворилась заборгованість, сума якої станом на 20.02.2012 р. складає 212 248,28 грн. та зважаючи на те, що згідно відповідного договору, укладеного з ВАТ «Банк «Траст», позивачу перейшло право вимоги по вказаному кредитному договору, останні просять суд стягнути солідарно з відповідачів наведену суму боргу, поклавши на них судові витрати.
Представник позивача в судове засідання надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила справу розглянути у її відсутність.
Відповідачі в судові засідання не з'являлись, про місце, час та дату слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «РНС», правонаступником якого є ВАТ «Банк «Траст»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SO 11.0001901, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в сумі 20 000 дол. США під 21,5% річних з кінцевим терміном повернення коштів -23 квітня 2010 р.
Кошти були надані ОСОБА_1 в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені договором.
Для забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору в той же день між ВАТ «Банк «РНС»та ОСОБА_2 а також ОСОБА_3 було укладено договори поруки, згідно умов яких, поручителі несуть солідарну відповідальність перед банком за невиконання позичальником умов повернення кредиту.
30 квітня 2010 року між ВАТ «Банк «Траст»та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якого кінцевий строк виконання грошового зобов»язання продовжено до 20 квітня 2012 року та визначено українську гривню валютою розрахунку. В той же день з поручителями також були укладені додаткові договори до договорів поруки з урахуванням положень додаткового до кредитного договору.
Умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов"язаний щомісяця вносити кошти в рахунок повернення кредиту.
Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов графіку повернення коштів протягом певного часу не проводив платежів в рахунок повернення позики.
Відповідно до умов договору, у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати пеню, зазначену в статті 3 кредитного договору на суму боргу за весь час прострочення виконання зобов"язань за договором а також вимагати від позичальника, а в подальшому - в поручителів, виконати грошове зобов»язання в повному обсязі.
Оскільки ОСОБА_1 у встановлені договором строки та обсяги повернення кредитних коштів не здійснював, кредитор у встановленому договором порядку надіслав йому відповідний лист -вимогу, згодом такі листи було направлено також поручителям за договором.
Не зважаючи на це, достроково та в повному обсязі грошові зобов»язання перед кредитором не було виконано, виходячи з чого, станом на 20.02.2012р. утворилась заборгованість в розмірі 119 628,86 грн. кредиту, 34 542,48 грн. відсотків та 50 076,94 грн. пені, що загалом становить 212 248,28 грн.
Сума боргу підтверджується розрахунками, долученими до матеріалів справи.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, надав кредитні кошти відповідачу.
В свою чергу позичальник скористався кредитними ресурсами, але свої зобов"язання в частині повернення кредитних коштів за кредитним договором належним чином не виконав, а поручителі -покладені на них договором поруки обов»язки щодо забезпечення виконання умов кредитного договору позичальником.
Виходячи з вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Виходячи з положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Враховуючи наведене, з огляду на те, що згідно умов договору придбання майнових прав, укладеного між ВАТ «Банк «Траст»та ТОВ «Траст Фінанс»від 31.07.2009р., позивач набув право вимоги по спірному кредитному договору, укладеному з ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 526, 533, 611, 625,1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Фінанс" 212 248,28 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 122,50 грн., всього стягнувши 214 370 (двісті чотирнадцять тисяч триста сімдесят) грн. 78 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.