Справа № 2604/13898/12
1/2604/848/2012
іменем України
"11" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Галиги І.О.
при секретарі Сазоновій В.Г.,
за участю прокурора Пономарьової М.С.,
захисника ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
законних представників потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 03.04.2002 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст.141 КК України (в редакції 1960 року), ч.3 ст.186 КК України (в редакції 2001 року), ст.70 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільнений 27.11.2003 року умовно-достроково з Дубенської ВК Рівненської області на невідбутий строк в 1 рік 10 місяців, 16 днів; 17.10.2006 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст.71 КК України до п'яти років позбавлення волі, звільнився 15.12.2010 року умовно-достроково з Білоцерківської ВК Київської області на невідбутий строк 1 місяць 30 днів,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 16.01.2001 року Ватутінським районним судом м. Києва за ч.2 ст.141 КК України(в редакції 1960 року), до трьох місяців позбавлення волі, звільнений 03.02.2001 року з Київського СІЗО по відбуттю строку покарання; 04.09.2002 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі, звільнився 01.06.2007 року з Березанської ВК Київської області по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.190 КК України,
ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 18.05.1999 року Подільським районним судом м. Києва за ч.1 ст.229-6 КК України(в редакції 1960 року), до одного року позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 31.07.2001 року Ватутінським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 229-6 КК України (в редакції 1960 року) до двох років 6 місяців позбавлення волі: 04.02.2003 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.307 КК України до шести років позбавлення волі, звільнився у 2009 році з Березанської ВК Київської області по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
ОСОБА_19 14.03.2012 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, перебуваючи біля будинку № 1 по проспекту Маяковського в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_23, якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що у його знайомого викрали мобільний телефон та він шукає викрадений мобільний телефон, при цьому змусив малолітнього ОСОБА_23 передати йому у руки належний його матері ОСОБА_24 мобільний телефон 5610»вартістю 881 гривень 81 копійок, в середині якого була флеш-карта пам'яті на 8 Гб вартістю 100 гривень, із сім-картою оператора »вартістю 20 гривень, на рахунку якої був залишок коштів у сумі 10 гривень. Після цього, ОСОБА_19, взявши вказаний мобільний телефон та знаючи, що він не буде повернений ОСОБА_23, запевнив останнього, що після того, як він перевірить, що мобільний телефон ОСОБА_23 не крадений, поверне його назад.
Після цього ОСОБА_19 повторно заволодівши шляхом обману вищевказаним мобільним телефоном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 1018 гривень 81 копійка.
Крім того, ОСОБА_19, 16.03.2012 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, перебував на дитячому майданчику, що знаходиться біля будинку № 4-Б по вул. Л. Гавро в м. Києві, де помітив трьох підлітків. В цей час у ОСОБА_19 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, з корисливою метою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_19 підійшов до раніше незнайомих малолітніх ОСОБА_25, та ОСОБА_26 та повідомив останнім, що у його сина невідомі викрали мобільний телефон та запропонував їм показати свої мобільні телефони, при цьому не маючи наміру в подальшому їх повертати. ОСОБА_25, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон «LG Рrada КЕ 850»серійний номер НОМЕР_1. Після цього ОСОБА_26, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон «Nокіа Хргеss Music», ОСОБА_19 з місця вчинення злочину разом з мобільними телефонами зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В результаті вчинення злочину ОСОБА_19 спричинив ОСОБА_27 матеріальну шкоду на загальну суму 2 000 гривень, та ОСОБА_26, матеріальну шкоду на загальну суму 400 гривень.
Крім того, 23.03.2012 року, приблизно о 16 годині 25 хвилин, ОСОБА_19 перебував на дитячому майданчику біля будинку № 10 по вул. Л. Гавро в м. Києві, де помітив двох підлітків.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого повторно, з корисливою метою, ОСОБА_19 підійшов до раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_28, та повідомив останньому, що у його молодшої сестри невідомі викрали її мобільний телефон та запропонував показати свій мобільний телефон, при цьому не маючи наміру в подальшому його повертати. ОСОБА_28, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон «LG КР 500»ІМЕІ НОМЕР_2. ОСОБА_19, отримавши мобільний телефон та не маючи наміру повертати його власнику, повів ОСОБА_28 до будинку № 2 по вул. Приозерній в м. Києві, де сказав останньому, що в автомобілі чекає його сестра разом із батьком та пішов до невстановленого слідством автомобіля, після цього з місця вчинення злочину разом з мобільним телефоном зник, а майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті вчинення злочину ОСОБА_29 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 800 гривень.
Крім того, 25.03.2012 року, приблизно о 15 годині 35 хвилин, ОСОБА_19, знаходився біля поліклініки № 1 Оболонського району в м. Києві, що розташована за адресою: м. Київ, вул.Л. Гавро 26, де помітив двох підлітків. В цей час у ОСОБА_19 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливою метою. Він підійшов до невстановленого слідством автомобіля та домовився з водієм, щоб він зупинив автомобіль на іншій стороні дороги від лікарні. Далі ОСОБА_19 підійшов до раніше незнайомого малолітнього ОСОБА_30, та представившись працівником міліції, повідомив останньому, що у його дівчини невідомі викрали її мобільний телефон, та запропонував показати свій мобільний телефон, при цьому не маючи наміру в подальшому його повертати. ОСОБА_30 відмовився надавати ОСОБА_19 свій мобільний телефон, а лише показав його.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, з корисливою метою, ОСОБА_19 підійшов до ОСОБА_30 та, схопивши останнього за руку, забрав у нього мобільний телефон Ericsson ST 17і Хрегіа active»ІМЕІ НОМЕР_3 та з місця вчинення злочину на невстановленому слідством автомобілі зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В результаті вчинення злочину ОСОБА_31 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1 500 гривень.
Крім того, 28.03.2012 року, приблизно о 15 години 15 хвилин, ОСОБА_19, перебуваючи в парку по вул. Кіото, 2 в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомих йому неповнолітніх ОСОБА_32 та ОСОБА_33, яким повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що у його знайомої викрали мобільний телефон та він шукає викрадений мобільний телефон і щоб переконатися, що це не ОСОБА_34 та ОСОБА_33 його викрали, попросив останніх пред'явити свої мобільні телефони. Неповнолітні ОСОБА_32 та ОСОБА_33, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19, щоб запевнити його у своїй невинності, ОСОБА_32 передав йому у руки належний його матері ОСОБА_35 мобільний телефон Х6»вартістю 2563 гривні 00 копійок, в середині якого була сім-карта оператора »вартістю 15 гривень, на рахунку якої був залишок коштів у сумі 5 гривень, а ОСОБА_33 передав ОСОБА_19 в руки належний його матері ОСОБА_36 мобільний телефон Phone І-5», вартістю 700 гривень, всередині якого була сім-карта оператора », вартістю 15 гривень, на рахунку якої коштів не було. Після нього, ОСОБА_19 взявши вказані мобільні телефони та знаючи, що вони не будуть повернені ОСОБА_32 та ОСОБА_33, запевнив останніх, що після того, як він перевірить, що їх мобільні телефони не крадені, поверне їх назад. Після цього ОСОБА_19, повторно заволодівши шляхом обману вищевказаними мобільними телефонами, з місця вчинення злочину зник та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_35 матеріальну шкоду на суму 2583 гривні 00 копійок, а потерпілій ОСОБА_33 матеріальну шкоду на суму 715 гривень 00 копійок.
Крім того, 30.03.2012 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_19 перебував на зупинці громадського транспорту, що за адресою: м. Київ, вул. М. Залка 3, де помітив двох підлітків. В цей час у ОСОБА_19 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно, з корисливою метою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно, з корисливою метою, ОСОБА_19 підійшов до невстановленого слідством автомобіля, та повідомив водію, що на іншій стороні знаходиться його племінник та щоб він розвернувшись під'їхав на іншу сторону. Далі ОСОБА_19 підійшов до раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_37 та повідомив останньому, що у його дівчини невідомі викрали її мобільний телефон та запропонував показати свій мобільний телефон, при цьому не маючи наміру в подальшому його повертати. ОСОБА_37, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон «Samsung Galaxy GT-S 5360»ІМЕІ НОМЕР_4 та мобільний телефон «Samsung», невстановленої слідством моделі, в якому знаходилась сім карта «Київстар», на рахунку якої були гроші у сумі 48 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно, з корисливою метою, та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, а саме майна потерпілого ОСОБА_37, ОСОБА_19, маючи при собі мобільні телефони та не маючи наміру повертати їх власнику, сказав ОСОБА_37, що в автомобілі на іншій стороні дороги чекає його дівчина та пішов до невстановленого слідством автомобіля, після цього з місця вчинення злочину разом з мобільними телефонами зник, а майном розпорядився на власний розсуд. В результаті вчинення злочину ОСОБА_38 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1 448 гривень.
Крім того, ОСОБА_19, 31.03.2012, приблизно о 17 год., знаходячись на території ЗСШ №246 м. Києва по вул. Кібальчича, 7 в м. Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до малолітніх, серед яких був ОСОБА_9
Після цього, ОСОБА_19, реалізуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано його знайому і він шукає осіб, які вчинили злочин та викрадене майно, попросив малолітніх пред'явити для огляду свої мобільні телефони. Виявивши, що серед пред'явлених телефонів найдорожча модель- електронний планшет «Айпат Вів'єн Сонік» належить ОСОБА_9, ОСОБА_19 повідомив останнього, що планшет схожий на той, який викрадений у його знайомої і попросив останнього пройти разом з ним до пограбованої дівчини. Малолітній ОСОБА_9, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, погодився на його пропозицію та прослідував за ним в напрямку ринку «Десна», що по вул. Кібальчича в м. Києві.
Продовжуючи свої злочинні наміри та діючи згідно розробленого ним злочинного плану, ОСОБА_19, з метою отримання електронного планшету, який йому добровільно передав ОСОБА_9, попросив останнього залишитись на місці та зачекати на нього, на що ОСОБА_9 погодився.
Отримавши таким чином електронний планшет, ОСОБА_19 з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши бабусі малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_40 матеріальної шкоди на суму 2977 грн.
Крім того, ОСОБА_19, 01.04.2012, приблизно о 16 год., знаходячись неподалік ТЦ «Скай Мол»по пр-ту Ватутіна, 2Т в м. Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном підійшов до неповнолітнього ОСОБА_4
Після цього, ОСОБА_19, реалізовуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано його знайому і він шукає осіб, які вчинили даний злочин та викрадене майно, попросив ОСОБА_4 пред'явити для перевірки належний йому мобільний телефон. Однак ОСОБА_4 відмовився виконувати вимоги ОСОБА_19 та показав телефон, тримаючи в своїй руці. ОСОБА_19, продовжуючи свої злочинні наміри та діючи згідно розробленого ним плану, стиснувши руку ОСОБА_4, застосовуючи таким чином насильство, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого, проти волі потерпілого, силоміць забрав з руки мобільний телефон «Айфон», вартістю 3200 гривень з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 10 гривень, тим самим повторно відкрито викрав чуже майно. В подальшому ОСОБА_19, не реагуючи на прохання ОСОБА_4 повернути телефон, залишив місце злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 3210 гривень.
Крім того, ОСОБА_19, 05.04.2012, приблизно о 21 год. 30 хв., знаходячись поблизу дитячого майданчика, розташованого по вул. Райдужна, 2 Б в м. Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_7
Після цього, ОСОБА_19, реалізуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано його знайому і він шукає осіб, які вчинили злочин та викрадене майно, попросив ОСОБА_7 пред'явити для огляду свої речі. Виявивши, що серед пред'явлених речей найціннішою є золота обручка, ОСОБА_19 повідомив останнього, що обручка схожа на ту, яку викрали у його знайомої і попросив надати її для огляду пограбованій дівчині, яка ніби знаходиться неподалік. ОСОБА_7, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, погодився на його пропозицію та добровільно передав йому свою золоту обручку, вагою 2,49 г., вартістю 831, 66 грн.
Продовжуючи свої злочинні наміри та діючи згідно розробленого ним злочинного плану, ОСОБА_19, з метою отримання золотої обручки, попросив ОСОБА_7 залишитись на місці та зачекати на нього, на що останній погодився.
Отримавши таким чином чуже майно, ОСОБА_19 з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 831 грн.66 коп.
Крім того, ОСОБА_19, 06.04.2012, приблизно о 18 год. 15 хв., знаходячись біля магазину «Фуршет», розташованого по вул. Райдужна, 15 в м. Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до групи неповнолітніх, серед яких були ОСОБА_41 та ОСОБА_42
Після цього, ОСОБА_19, реалізуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано його знайому і він шукає осіб, які вчинили злочин та викрадене майно, попросив неповнолітніх пред'явити для огляду свої мобільні телефони. Виявивши, що серед пред'явлених телефонів найдорожчими моделями являються мобільні телефони ОСОБА_41 та ОСОБА_42, ОСОБА_19 повідомив останніх, що їх телефони схожі на той, який викрадений у його знайомої і попросив надати вказані телефони з метою пред'явлення їх пограбованій дівчині.
Неповнолітні ОСОБА_41 та ОСОБА_42, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, погодились на його пропозицію та добровільно передали ОСОБА_19 свої мобільний телефон, а саме: мобільний телефон «Нокіа Х3», вартістю 1000 грн., з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 грн. на рахунку якої було 5 грн., що належав ОСОБА_41 та мобільний телефон «Нокіа 5130», вартістю 1140 грн., з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»», вартістю 25 грн. на рахунку якої було 3 грн., що належав ОСОБА_42
Отримавши таким чином мобільні телефони ОСОБА_41 та ОСОБА_42, ОСОБА_19 з місця вчинення злочину зник та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши батькам неповнолітніх ОСОБА_43 та ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суми 1030 грн. та 1168 грн. відповідно.
Крім того, ОСОБА_19, 06.04.2012, приблизно о 22 год. 10 хв., перебуваючи біля ТЦ «Скай Мол» по пр-ту Ватутіна, 2Т в м. Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном підійшов до неповнолітнього ОСОБА_5 Після цього, ОСОБА_19, реалізовуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано його знайому і він шукає осіб, які вчинили даний злочин та викрадене майно, попросив ОСОБА_5 пред'явити для перевірки належний йому мобільний телефон. Неповнолітній ОСОБА_5, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19, пред'явив останньому для огляду свій мобільний телефон. ОСОБА_19, продовжуючи свої злочинні наміри та діючи згідно розробленого ним плану, всупереч волі потерпілого, вихопив з руки останнього мобільний телефон «Самсунг -GT-S5620», вартістю 1434 гривень з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень із залишком на рахунку в розмірі 3 гривень та захисною прозорою плівкою, вартістю 50 гривень, тим самим повторно відкрито викрав чуже майно. В подальшому, ОСОБА_19, не реагуючи на прохання ОСОБА_5 повернути телефон, залишив місце злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1512 гривень.
Крім того, 07.04.2012 року, приблизно о 22 години 00 хвилин. ОСОБА_19 за попередньою змовою із ОСОБА_20, біля ТЦ Mall»по проспекту Ватутіна 2-Г в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшли до раніше не знайомих їм ОСОБА_45 та неповнолітнього ОСОБА_46, яким повідомили завідомо неправдиву інформацію про те, що у їх знайомої викрали мобільний телефон, золоті прикраси та гроші та вони шукають викрадені речі та щоб переконатися, що це не ОСОБА_45 та ОСОБА_46 викрали вказані речі їх знайомої, попросили останніх пред'явити свої мобільні телефони та золоті вироби. В цей час ОСОБА_45 та ОСОБА_46 здогадались про злочинні наміри ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та відмовили їм на їхнє прохання. Після цього, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, щоби змусити передати ОСОБА_46 та ОСОБА_45 мобільний телефон та золоті вироби, із погрозою застосування фізичного насильства до них, погрожуючи що поб'ють, змусили ОСОБА_46 передати їм золотий ланцюжок вартістю 1100 гривень із золотим кулончиком вартістю 900 гривень, а ОСОБА_45 передати їм мобільний телефон 5130»вартістю 959 гривень 00 копійок із сім-картою оператора », вартістю 15 гривень із залишком коштів на рахунку в сумі 40 гривень у руки ОСОБА_19
Після цього ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повторно відкрито викравши вищевказане майно, з місця вчинення злочину зникли та в подальшому розпорядились ними на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_46 матеріальну шкоду на суму 2000 гривень 00 копійок та потерпілому ОСОБА_45 матеріальну шкоду на суму 1014 гривень 00 копійок.
Крім того, 08.04.2012 року, приблизно о 23 годині 40 хвилин, ОСОБА_20, знаходячись в салоні трамваю № 28, який рухався по вул. Закревського в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше не знайомого йому ОСОБА_47, якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що останній викрав у нього його мобільний телефон. ОСОБА_47, з метою запевнити ОСОБА_20 в тому, що це не він викрав у нього мобільний телефон, пред'явив ОСОБА_20 свій мобільний телефон «Samsung S 5250»вартістю 1485 гривень, із флеш-картою пам'яті на 8 Гб, вартістю 208 гривень та сім-картою оператора «Life», вартістю 30 гривень, на рахунку якої залишку коштів не було. Після цього, ОСОБА_20, продовжуючи свої злочинні дії направлені на повторне заволодіння майном ОСОБА_47 шахрайським шляхом, отримав від ОСОБА_47 вищевказаний мобільний телефон, після цього ОСОБА_20 повідомив, що це його мобільний телефон, який у нього було викрадено і якщо ОСОБА_47 хоче щоби йому повернули мобільний, то через 30 хвилин він повинен віднести ОСОБА_20 гроші в сумі 200 гривень за повернення мобільного телефону, на що ОСОБА_47 погодився.
Після цього ОСОБА_20 повторно заволодівши шляхом обману вищевказаними майном, з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_47 матеріальну шкоду на суму 1723 гривні 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_19, 09.04.2012, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману вступив в злочинну змову з ОСОБА_20
Згідно злочинного плану та розподілених ролей, ОСОБА_19 мав підшукати потерпілого та під вигаданим приводом шляхом обману заволодіти його мобільним телефоном, в той час як ОСОБА_20 мав знаходитись неподалік та зупинити автомобіль таксі на якому б вони могли б швидко та безперешкодно залишити місце вчинення злочину.
Так, цього ж дня, тобто, 09.04.2012 приблизно о 14 год. ОСОБА_19, знаходячись на території ЗСШ №180 м. Києва по бул. Перова, 23 в м. Києві, підійшов до групи неповнолітніх серед яких був ОСОБА_3
Після цього, ОСОБА_19, реалізуючи свій злочинний умисел та діючи згідно розподілених ролей, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано його знайому і він шукає осіб, які вчинили злочин та викрадене майно, попросив неповнолітніх пред'явити для огляду свої мобільні телефони. Виявивши, що серед пред'явлених телефонів найдорожчим являється мобільний телефон ОСОБА_3, ОСОБА_19 повідомив останнього, що його телефон схожий на той, який викрадений у його знайомої і попросив надати вказаний телефон з метою пред'явлення пограбованій дівчині.
Неповнолітній ОСОБА_3, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19, виходячи із довіри до нього і помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, погодився на його пропозицію та добровільно передав ОСОБА_19 свій мобільний телефон «Соні Еріксон J10i», вартістю 1705 грн., з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 15 грн. та картою пам'яті об'ємом 4Гб, вартістю 125грн..
Отримавши таким чином мобільний телефон від ОСОБА_3, ОСОБА_19 направився до місця де на нього очікував ОСОБА_20, який в цей час зупинив автомобіль таксі, після чого ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися мобільним телефоном неповнолітнього ОСОБА_3 на власний розсуд, завдавши його батьку ОСОБА_49 матеріальної шкоди на загальну суму 1845 грн.
Крім того, ОСОБА_19, 10.04.2012, з метою повторного заволодіння чужим майном вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та діючи, згідно розподілених ролей, цього ж дня, приблизно в 11 год. 40 хв. біля буд. №4 по пр-ту Ватутіна в м. Києві, підійшли до неповнолітніх ОСОБА_50 та ОСОБА_51
Після цього, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, реалізовуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано їх знайому і вони шукають осіб, які вчинили даний злочин та викрадене майно, наказали ОСОБА_50 та ОСОБА_51 пред'явити для перевірки належні їм мобільні телефони. ОСОБА_50 та ОСОБА_51, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19 та ОСОБА_20, пред'явили останнім для огляду свої мобільні телефони, а саме мобільні телефони «Нокіа С-5», вартістю 1200 грн. з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 30 грн. з залишком на рахунку в розмірі 3 грн. та карткою пам'яті об'ємом 8Гб, вартістю 125 грн., та «Самсунг В7350», вартістю 1400 грн. з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 30 грн. з залишком на рахунку в розмірі 12 грн. та карткою пам'яті об'ємом 4Гб, вартістю 100 грн.
В подальшому, ОСОБА_20, згідно, розробленого плану, з метою зупинки транспортного засобу для безперешкодного залишення місця злочину, направився в напрямку проїжджої частини, а ОСОБА_19, отримавши від потерпілих їх мобільні телефони, з метою отримання майна потерпілих, наказав останнім залишатись на місці та став погрожувати застосуванням щодо них насильства, що не є небезпечним для здоров'я, в разі невиконання його вимог. Сприймаючи словесні погрози ОСОБА_19 як реальні, ОСОБА_50 та ОСОБА_51, за вказівкою ОСОБА_19, залишились чекати на його повернення, а ОСОБА_19, не реагуючи на прохання останніх повернути телефони, разом з ОСОБА_20 залишили місце вчинення злочину та розпорядились в подальшому викраденим на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_50 та ОСОБА_51 матеріальної шкоди на суму 1358 гривень та 1542 гривні відповідно.
Крім того, 10.04.2012 року, приблизно о 14 години 50 хвилин ОСОБА_19, перебуваючи біля будинку № 6-А по вул. Курчатова в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше не знайомих йому неповнолітніх ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_54, яким повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що у його племінниці викрали мобільний телефон, гроші та золоті вироби та він шукає викрадені речі і щоби переконатися, що це не ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_54 викрали вищевказані речі його племінниці, попросив останніх пред'явити свої мобільні телефони. Неповнолітній ОСОБА_52, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19, щоб запевнити його у своїй невинності, передав йому у руки належний його батькові ОСОБА_55 мобільний телефон Х-2»вартістю 914 гривень 01 копійка, в середині якого була сім- карта оператора «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якої залишку коштів не було. ОСОБА_53 передав ОСОБА_19 в руки належний його батькові ОСОБА_56 мобільний телефон х-2», вартістю 1261 гривня, всередині якого була сім-карта оператора -«Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої коштів не було, а ОСОБА_54 передав ОСОБА_19 в руки належний його матері ОСОБА_57 мобільний телефон «Fly DS 120», вартістю 700 гривень, всередині якого була сім-карта оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої коштів не було. Після цього, ОСОБА_19 взявши вказані мобільні телефони та знаючи, що вони не будуть повернені ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_54, запевнив останніх, що після того, як він перевірить, що їх мобільні телефони не крадені, поверне їх назад, однак ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_54 не довіряючи ОСОБА_19 вирішили пройти із ним до його племінниці, щоби вона переконалась, що вони не викрадали у неї мобільний телефон, а ОСОБА_19 розуміючи те, що не зможе заволодіти вищевказаними мобільними телефонами шляхом обману, із застосуванням погрози фізичного насильства, що поб'є їх, наказав їм не йти за ними.
Після цього ОСОБА_19 повторно відкрито викравши вищевказані мобільні телефони, з місця вчинення злочину зник та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_55 матеріальну шкоду на суму 939 гривень 01 копійка, потерпілому ОСОБА_56 матеріальну шкоду на суму 1286 гривень 00 копійок та потерпілій ОСОБА_57 матеріальну шкоду на суму 725 гривень 00 копійок.
Крім того, 10.04.2012 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_19, разом із ОСОБА_20 та ОСОБА_21, знаходились біля озера «Вербне», що за адресою: м. Київ, вул. Приозерна 2-Б, де помітили групу підлітків. В цей час у ОСОБА_19 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою. Після цього ОСОБА_19 запропонував ОСОБА_20 та ОСОБА_21 заволодіти цінними речами даних підлітків, шляхом обману, на що останні погодились, в зв'язку з чим у ОСОБА_20 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою, а у ОСОБА_21 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою, ОСОБА_21, діючи за попередньо розподіленими ролями, пішов на проїжджу частину, з метою зупинити автомобіль. В цей час, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, діючи за попередньо- розподіленими ролями, підійшли до раніше незнайомих неповнолітніх ОСОБА_58, ОСОБА_59, та ОСОБА_60. ОСОБА_19 повідомив хлопцям, що у їх знайомої невідомі викрали її мобільний телефон та запропонував останнім показати свої мобільні телефони, при цьому не маючи наміру в подальшому їх повертати. ОСОБА_58, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон 6303»ІМЕІ НОМЕР_5, ОСОБА_59, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон «НТС Desire S»ІМEI 3589 НОМЕР_6, ОСОБА_60, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон 5130 Express Music»ІМEI НОМЕР_7.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою, та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, а саме майна потерпілих ОСОБА_58, ОСОБА_59 та ОСОБА_60, ОСОБА_19, діючи за попередньо розподіленими ролями, передав отримані мобільні телефони ОСОБА_20, а сам пішов на проїжджу частину, щоб допомогти ОСОБА_21 зупиняти автомобіль, а ОСОБА_20 залишився розмовляти з хлопцями. ОСОБА_19 зупинив автомобіль «Ford Scorpio»д.н.з. НОМЕР_8». В цей час ОСОБА_20, діючи за попередньо розподіленими ролями, маючи при собі мобільні телефони та не маючи наміру повертати їх власникам, сказав останнім, що в автомобілі знаходиться їх спільна знайома та пішов до вказаного автомобіля, після цього ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з місця вчинення злочину разом з мобільними телефонами зникли, а майном розпорядились на власний розсуд.
В результаті вчинення злочину ОСОБА_61 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 700 гривень, ОСОБА_62 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 3 500 гривень, ОСОБА_63 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.
Крім того, 13.04.2012 року, приблизно о 10 години 20 хвилин, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, перебуваючи по вул. Сабурова 6-А в м. Києві, з корисливих спонукань, за попередньою змовою між собою, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшли до раніше незнайомого їм неповнолітнього ОСОБА_64, якому ОСОБА_19 повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що у його знайомої викрали мобільний телефон та золоті вироби та він шукає викрадений мобільний телефон і золоті вироби, та щоб переконатися, що це не ОСОБА_64 викрав вищевказані речі його знайомої, попросив останнього пред'явити свій золотий ланцюжок із золотим хрестиком, а ОСОБА_20 в цей час стояв поруч та спостерігав за навколишньою обстановкою. Неповнолітній ОСОБА_64, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19 та ОСОБА_20, щоб запевнити їх у своїй невинності, передав ОСОБА_19 у руки належний його матері ОСОБА_65 золотий ланцюжок вартістю 400 гривень 00 копійок із золотим хрестиком вартістю 500 гривень. Після цього, ОСОБА_19, взявши вказані золоті вироби та знаючи, що вони не будуть повернені ОСОБА_65, запевнив останнього, що після того, як він перевірить, що його золоті вироби не крадені, поверне їх назад. Після цього ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повторно заволодівши шляхом обману вищевказаними золотими виробами групою осіб, з місця вчинення злочину зникли та розпорядились ними на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_65 матеріальну шкоду на суму 900 гривень 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_19, 14.04.2012, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та діючи, згідно розподілених ролей, цього ж дня, приблизно в 22 год. 40 хв. біля буд. 15А по вул. Курнатовського в м. Києві, підійшли до неповнолітніх, серед яких був ОСОБА_66
Після цього, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, реалізуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано їх знайому і вони шукають осіб, які вчинили злочин та викрадене майно, попросили неповнолітніх пред'явити для огляду свої мобільні телефони. Виявивши, що серед пред'явлених телефонів найдорожчим являється мобільний телефон ОСОБА_66, ОСОБА_19 повідомив останнього, що його телефон схожий на той, який викрадений у його знайомої і попросив надати вказаний телефон з метою пред'явлення пограбованій дівчині.
Неповнолітній ОСОБА_66, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19 та ОСОБА_20, виходячи із довіри до них і помилкової впевненості у правильності і добросовісності їх дій, добровільно передав ОСОБА_19 свій мобільний телефон «Айфон», вартістю 1400 грн., з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 10 грн. та залишком на рахунку в розмірі 26 грн.
Отримавши таким чином мобільний телефон від ОСОБА_66, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним в подальшому на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1436 грн.
Крім того, 15.04.2012 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_19 разом із ОСОБА_20, знаходились на зупинці громадського транспорту, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Вербова 21, де побачили двох підлітків. В цей час у ОСОБА_19 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою. Після цього ОСОБА_19 запропонував ОСОБА_20 заволодіти цінними речами даних підлітків, шляхом обману, на що останній погодився.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою, та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_19 разом із ОСОБА_20, згідно з розподіленими ролями, підійшли до водія невстановленого слідством автомобіля та домовились із ним, щоб він їх забрав біля зупинки громадського транспорту, за адресою: м. Київ, вул.Вербова, 21. Далі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підійшли до раніше незнайомих їм неповнолітніх ОСОБА_67 та ОСОБА_68, та повідомили останнім, що у їх знайомої невідомі викрали її мобільний телефон та запропонували показати свої мобільні телефон, при цьому не маючи наміру в подальшому їх повертати. ОСОБА_67, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_19, передав останньому свій мобільний телефон Ericsson W995». ОСОБА_68, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_20, передав останньому свій мобільний телефон «Київстар Spark», ІМЕІНОМЕР_9.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливою метою, та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, а саме майна потерпілих ОСОБА_67 та ОСОБА_68, ОСОБА_20, діючи за попередньо розподіленими ролями, підійшов до водія невстановленого слідством автомобіля та сказав останньому під'їхати до зупинки громадського транспорту, що за адресою: м. Київ, вул. Вербова 21, де на той час знаходився ОСОБА_19 разом із хлопцями. В цей час ОСОБА_19, діючи за попередньо розподіленими ролями, маючи при собі мобільні телефони та маючи намір не повертати їх власникам, сказав останнім, що в автомобілі знаходиться їх спільна знайома та пішов до вказаного автомобіля, після цього з місця вчинення злочину разом з мобільними телефонами зникли, а майном розпорядились на власний розсуд.
В результаті вчинення злочину ОСОБА_69 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 2 000 гривень, а ОСОБА_70 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 900 гривень.
Крім того, 15.04.2012 року, приблизно о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_19, знаходячись біля будинку № 35-Б по вул. Закревського в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше не знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_71, якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що у його друга викрали мобільний телефон та щоб переконатися, що це не ОСОБА_71 викрав мобільний телефон, попросив останнього пред'явити свій мобільний телефони. ОСОБА_71 не бажав віддавати ОСОБА_19 свій мобільний телефон та відмовив на його прохання. Після цього, ОСОБА_19, щоб змусити передати ОСОБА_71 мобільний телефон, із погрозою застосування фізичного насильства до нього, що поб'є його, змусив ОСОБА_71 передати йому належний його батькові ОСОБА_72 мобільний телефон «Nokia СЗ-01»вартістю 1535 гривень із флеш-картою пам'яті на 8 Гб, вартістю 80 гривень у руки ОСОБА_19
Після цього, ОСОБА_19, повторно відкрито викравши вищевказане майно, з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_72 матеріальну шкоду на суму 1615 гривень 00 копійок.
Крім того, 16.04.2012 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин, ОСОБА_19, знаходячись біля будинку № 10 по проспекту Маяковського в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою повторного шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до раніше не знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_73, якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що у його знайомої викрали мобільний телефон та щоб переконатися, що це не ОСОБА_73 викрав мобільний телефон, попросив останнього пред'явити свій мобільний телефони. ОСОБА_73 не бажав віддавати ОСОБА_19 свій мобільний телефон та відмовив на його прохання. Після цього, ОСОБА_19, щоб змусити передати ОСОБА_73 мобільний телефон, із погрозою застосування фізичного насильства до нього, що поб'є його, змусив ОСОБА_73 передати йому належний його матері ОСОБА_18 мобільний телефон Р 970»вартістю 2768 гривень 01 копійка із сім- картою оператора »вартістю 15 гривень із залишком коштів на рахунку в сумі 3 гривні у руки ОСОБА_19
Після цього ОСОБА_19 повторно відкрито викравши вищевказане майно, з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_18 матеріальну шкоду на суму 2786 гривень 01 копійка.
Крім того, ОСОБА_19, 16.04.2012, з метою повторного заволодіння чужим майном вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та діючи, згідно розподілених ролей, цього ж дня, приблизно в 15 год. 20 хв. біля буд. №15 по вул. Райдужна, 15 в м. Києві, підійшли до неповнолітнього ОСОБА_8
Після цього, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, реалізовуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано їх знайому і вони шукають осіб, які вчинили даний злочин та викрадене майно, наказали ОСОБА_8 пред'явити для перевірки належні йому мобільний телефон та золотий ланцюжок. ОСОБА_8, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19 та ОСОБА_20, пред'явив останнім для огляду свій мобільний телефон «Айфон», вартістю 1700 грн. з встановленою карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 15 грн. з залишком на рахунку в розмірі 15 грн. та золотий ланцюжок, вартістю 1500 грн. Отримавши від ОСОБА_8 належні йому мобільний телефон та золотий ланцюжок, ОСОБА_20 та ОСОБА_19, наказали потерпілому залишатись на місці та, не реагуючи на прохання останнього повернути його майно, залишили місце вчинення злочину та розпорядились в подальшому викраденим на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 3230 грн.
Крім того, ОСОБА_19, 16.04.2012, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом обману вступив в злочинну змову з ОСОБА_20 та ОСОБА_21
Згідно злочинного плану та розподілених ролей, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 мали підшукати потерпілого та під вигаданим приводом, шляхом обману заволодіти його майном, в той час як ОСОБА_21 мав знаходитись неподалік та зупинити автомобіль таксі на якому б вони могли швидко та безперешкодно залишити місце вчинення злочину.
Так, цього ж дня, тобто, 16.04.2012 приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_19 та ОСОБА_20, знаходячись біля буд. №4 по вул. Курнатовського в м. Києві, підійшли до неповнолітніх, серед яких був ОСОБА_2
Після цього, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, реалізуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом, розповідаючи про те, що нещодавно було пограбовано їх знайому і вони шукають осіб, які вчинили злочин та викрадене майно. ОСОБА_19, побачивши на шиї ОСОБА_2 золотий ланцюжок з хрестиком, повідомив останнього, що вони схожі на золоті вироби, які були викрадені у його знайомої і попросив надати ланцюжок з хрестиком для огляду пограбованій дівчині, яка ніби знаходиться неподалік.
Неповнолітній ОСОБА_2, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_19 та ОСОБА_20, виходячи із довіри до них і помилкової впевненості у правильності і добросовісності їх дій, добровільно передав ОСОБА_19 свій золотий ланцюжок, вартістю 2000 грн. з хрестиком, вартістю 600 грн.
Отримавши таким чином золоті вироби від ОСОБА_2, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 направилися до місця, де на них очікував ОСОБА_21, який в цей час зупинив автомобіль таксі, після чого ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися майном ОСОБА_2 на власний розсуд, завдавши йому матеріальної шкоди на загальну суму 2600 гривень.
Допитані у судовому засіданні підсудні: ОСОБА_19, ОСОБА_20, та ОСОБА_21 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнали у повному обсязі, щиро розкаялись та підтвердили вище викладені обставини вчинення злочинів.
Так підсудний ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що всі інкриміновані йому злочини вчиняв відповідно до розробленого ним плану, а саме з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомляв потерпілим вигадану історію про викрадення схожих речей та пропонував надати речі для огляду. В подальшому зникав з речами потерпілих та розпоряджався на власний розсуд. Потерпілих обирав здебільшого неповнолітніх та враховуючи цінність їх мобільних телефонів, а також золотих прикрас. Коли потерпілі не погоджувалися добровільно віддавати свої речі, відбирав їх силоміць, або погрожував застосувати насильство, у разі якщо останні не віддадуть речі добровільно. Декілька епізодів злочинів за вказаною схемою вчинив спільно із підсудним ОСОБА_20 та ОСОБА_21, де у кожного була завчасно розподілена роль. Як правило ОСОБА_20 знаходився поряд з ним та приймав участь у введені в оману потерпілих, а ОСОБА_21 тим часом підшукував автомобіль на якому можна було б швидко зникнути з речами потерпілих.
Аналогічні за змістом покази щодо інкримінованих їм злочинів надали суду підсудні ОСОБА_20 та ОСОБА_21
Покази підсудних ОСОБА_19, ОСОБА_20, та ОСОБА_21 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудними змісту обставин злочину, добровільності та істинності їх позицій.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу допитом підсудних, які повністю визнали себе винним у вчиненні злочину та визнали розміри цивільних позовів, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_19 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого та погрозою застосування такого насильства за попередньою змовою групою осіб та вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.
Також, суд вважає доведеною вину ОСОБА_20 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого та погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб та вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.
Доведеною є вина ОСОБА_21 у тому, що він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 190 КК України
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_19 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, конкретні обставини справи, вчинення підсудним злочинів щодо значної кількості потерпілих та завдання ним збитків, жодні з яких ним не відшкодовано, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, враховуючи стан здоров'я підсудного, який згідно медичних довідок хворіє цукровим діабетом типу ІІ середньої ступені та вірусним гепатитом С, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, судимість за вчинення яких не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи та не бажання ставати на шлях виправлення.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає підсудному ОСОБА_19 пом'якшуючою обставиною щире каяття у вчинених злочинах.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_19, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину щодо малолітнього.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному
ОСОБА_19 покарання за ч. 2 ст. 186 та ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк з обов'язковою ізоляцією від суспільства.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_20 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, судимість за вчинення яких не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи та не бажання ставати на шлях виправлення.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає підсудному ОСОБА_20 пом'якшуючою обставиною щире каяття у вчиненому злочині.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_20, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_20 покарання за ч. 2 ст. 186 та ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк з обов'язковою ізоляцією від суспільства, вважаючи, що тільки таким чином мета покарання буде досягнута.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_21 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, з 1999 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів», за місцем реєстрації характеризується посередньо, раніше судимий, має не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість, одружений, має на вихованні малолітню доньку, є інвалідом ІІ групи, хворіє на хронічний вірусний гепатит В та С, хронічну венозну недостатність ІІ-ІІІ ступеня та лімфостаз ІІІ ступеню правої нижньої кінцівки.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає підсудному ОСОБА_21 пом'якшуючою обставиною щире каяття у вчиненому злочині.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_21, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, враховуючи порівняно меншу участь підсудного у скоєних злочинах, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення підсудного до скоєного, який щиро покаявся, висловив намір про відшкодування збитків потерпілим від його злочинних дій, враховуючи сімейний стан підсудного, наявність на утриманні малолітньої доньки та приймаючи до уваги стан здоров'я підсудного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п.п.2-4 ч. 1 ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_38, ОСОБА_61, ОСОБА_63, ОСОБА_62, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_24, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_76, ОСОБА_45, ОСОБА_47, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_65, ОСОБА_72, ОСОБА_77, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_8, ОСОБА_40, ОСОБА_7, ОСОБА_43, ОСОБА_6, ОСОБА_49, ОСОБА_66, ОСОБА_2 є обґрунтованими, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони визнанні підсудними та стягненню з підсудних відповідно до інкримінованих їм епізодів злочинної діяльності.
Судові витрати у справі стягнути з підсудних.
В порядку ст.81 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ОСОБА_19 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених
ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на
5 (п'ять) років.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_19 залишити без змін у виді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання відраховувати з 17 квітня 2012 року.
ОСОБА_78 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених
ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;
за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на
4 (чотири) роки 6 місяців.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_78 залишити без змін у виді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання відраховувати з 17 квітня 2012 року.
ОСОБА_21 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_21 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_21 без дозволу органу КВІ не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтись на реєстрацію.
Запобіжний захід ОСОБА_21, до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді підписки про невиїзд.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_38, ОСОБА_31, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_40, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_43, ОСОБА_24, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57 задовольнити в повному обсязі, оскільки, вони визнані підсудним та стягнути з ОСОБА_19 суму завданих матеріальних збитків на користь ОСОБА_27 3999 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, на користь ОСОБА_29 у розмірі 1400 (одну тисячу чотириста) гривень, на користь ОСОБА_38 у розмірі 1748 (одну тисячу сімсот сорок вісім) гривень, на користь ОСОБА_31 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, на користь ОСОБА_4 суму завданих матеріальних збитків у розмірі 3210 (три тисячі двісті десять) грн., на корись ОСОБА_5 матеріальні збитки у розмірі 1 512 (одну тисячу п'ятсот дванадцять) грн., на користь ОСОБА_40 матеріальні збитки в розмірі 2 977 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн., на користь ОСОБА_7 матеріальні збитки в розмірі 831 (вісімсот тридцять одну) грн. 66 коп., на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки в розмірі 1168 (одну тисячу сто шістдесят вісім) грн., на користь ОСОБА_43 матеріальні збитки в розмірі 1030 (одну тисячу тридцять) грн., ОСОБА_24 у розмірі 1018 (одну тисячу вісімнадцять) гривень, на користь ОСОБА_35 у розмірі 2583 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три) гривни, на користь ОСОБА_36 у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень, на користь ОСОБА_55 у розмірі 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 01 коп., на користь ОСОБА_56 у розмірі 1286 (одну тисячу двісті вісімдесят шість) гривень, на користь ОСОБА_57 у розмірі 725 (сімсот двадцять п'ять) гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_47 задовольнити в повному обсязі, оскільки він визнаний підсудним та стягнути з ОСОБА_20 суму завданих збитків на користь на користь ОСОБА_47 у розмірі 1723 (одну тисячу сімсот двадцять три) гривень.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_76, ОСОБА_45, ОСОБА_65, ОСОБА_72, ОСОБА_77, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_8, ОСОБА_49, ОСОБА_66, задовольнити в повному обсязі, оскільки вони визнані підсудними та стягнути з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в рівних частинах суму завданих матеріальних збитків на користь ОСОБА_69 у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, на користь ОСОБА_70 у розмірі 1300 (одну тисячу триста) гривень, на користь ОСОБА_76 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, на користь ОСОБА_45 у розмірі 1014 (одну тисячу чотирнадцять) гривень, на ОСОБА_65 у розмірі 900 (дев'ятсот) гривень, на користь ОСОБА_72 у розмірі 1615 (одну тисячу шістсот п'ятнадцять) гривень, на користь ОСОБА_77 у розмірі 2768 (дві тисячі сімсот шістдесят вісім) гривень 01 копійок, на користь ОСОБА_50 у розмірі 1358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) гривень, на користь ОСОБА_51 у розмірі 1542 (одна тисяча п'ятсот сорок дві) гривни, на користь ОСОБА_8 у розмірі 3230 (три тисячі двісті тридцять) гривень, на користь ОСОБА_49 у розмірі 1845 (одну тисячу вісімсот сорок п'ять) гривень, на користь ОСОБА_66 у розмірі 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) гривень.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_2, задовольнити в повному обсязі, оскільки вони визнані підсудними та стягнути з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в рівних частинах суму завданих матеріальних збитків на користь ОСОБА_61 у розмірі 1200 (одну тисячу двісті) гривень, на користь ОСОБА_62 у розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень, на користь ОСОБА_63 у розмірі 990 (дев'ятсот дев'яносто) гривень, на користь ОСОБА_2 у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень.
Стягнути з підсудних ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 в рівних частинах суму вартості проведеної судово-дактилоскопічної експертизи №468 від 16.05.2012 року у розмірі 117 (сто сімнадцять) гривень 60 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві, р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285 (код 11110, за проведення експертизи).
Речові докази по справі: диск СD-R, на якому міститься запис відео спостереження, що проводилось 06.04.2012 року за адресою: м.Київ, вул.Райдужна, 15, де зафіксовано злочинні дії ОСОБА_19; 3 відбитки пальців рук -залишити при матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя