"29" жовтня 2012 р. Справа № 5017/2442/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Буза К.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Пашали М.О., довіреність від 06.06.2012 р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 51 195 грн. 91 коп.
Суддя Зайцев Ю.О.
Суть спору: 15.08.2012 р. позивач - Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 46 683 грн. 38 коп., суми на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% річних -688 грн. 99 коп., суми пені у розмірі 3 823 грн. 54 коп.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2012 р. порушено провадження за вказаним позовом з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2012р. строк розгляду справи продовжено до 30.10.2012 р. згідно ст. 69 ГПК України.
За клопотанням представника позивача (вх.№27016) в судовому засідання 03.09.2012 р. до матеріалів справи залучено розрахунок теплоенергії, що споживалась ФОП ОСОБА_3, акт звіряння розрахунків №6174 від 31.08.2012 р., витяг з ЄДРПОУ від 30.08.2012 р.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві, договорі на постачання теплової енергії № 6174 від 01.10.2007 р. та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14568605 від 30.08.2012 р.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в зазначену в позовній заяві, договорі на постачання теплової енергії № 6174 від 01.10.2007 р. та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14568605 від 30.08.2012 р, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 29.10.2012 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
01 жовтня 2007 року між КП «Теплопостачання міста Одеси»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір №6174 на опалення та гаряче водопостачання на об'єкт споживача, за яким позивач взяв на себе обов'язок постачати теплову енергію відповідачу, а ФОП ОСОБА_3 в свою чергу зобов'язався сплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами. Теплова енергія постачається споживачу на опалення та гаряче водопостачання нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.
Відповідно до п. 3.2.2. договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.
Згідно п.п. 4.2.1, 4.2.3 договору позивач зобов'язався забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1; повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.
Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення визначається розрахунковим способом, п. 5.2 встановлена межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін, яка встановлена по засувки на гребінці в тепловому пункті по АДРЕСА_2
Згідно пунктів 6.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації відповідно до встановлених тарифів -285,39 грн. за 1 Гкал. Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлених Постановою національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 р. №133 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КП «Теплопостачання м. Одеси».
Згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 133 від 30.09.2011 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію КП «Теплопостачання міста Одеси»з 01.10.2011 р. розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно встановленого тарифу -1015,56 грн. за 1Гкал.
Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією», п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом. Кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з врахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації на кількість діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковий період, з врахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря. На гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного у договорі, на кількість діб у звітному періоді.
Відповідно до п. 6.3-6.6 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Для підвищення дисципліни взаєморозрахунків та своєчасного проведення оплати, споживач та теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Підписання акту звіряння взаєморозрахунків є обов'язковим для споживача та теплопостачальної організації.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 10.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
В зв'язку з тим, що сторонами не було письмово заявлено про припинення дії договору -Договір № 6174 про постачання теплової енергії є дійсний.
На виконання умов Договору, Теплопостачальна організація відпустила Споживачу, проте в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2, 6.4, 6.5, 6.6 договору відповідач ч неналежним чином не виконував умови договору № 6174 на постачання теплової енергії від 01.10.2007 р., а саме: не своєчасно здійснює оплату за надані йому послуги, за період з 01.10.2011 р. по 01.08.2012 р. має заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 46 683 гривень 38 коп.
14.05.2012 р. на адресу відповідача ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, відповідно до реєстру №2445 від 17.05.2012 р.) КП «Теплопостачання м. Одеси»направило претензію №13/2-7-159 на суму 85 397 грн. 92 коп., відповіді на яку не відповідач не надав.
З наведених підстав КП «Теплопостачання міста Одеси»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 51 195 грн. 91 коп., що складається з основного боргу 46 683 грн. 38 коп., суми на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% річних -688 грн. 99 коп., суми пені у розмірі 3 823 грн. 54 коп.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 277 Господарського кодексу України, яка передбачає, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Позивач також посилається на п. 40 «Правил користування тепловою енергією», згідно якого споживач зобов'язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за споживчу теплову енергію.
Також, відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду
За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, Теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію для опалення нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 на загальну суму 46 683 грн. 38 коп. за період з 01.10.2011 р. по 01.08.2012 р.
Згідно п. 6.4. Договору сторони передбачили, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до викладеного та, враховуючи, що заборгованість фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, станом на дату подання позову -15.08.2012р., підтверджується матеріалами справи, господарський суд робить висновок щодо порушення ФОП ОСОБА_3 строків виконання зобов'язання, які сторонами встановлено за допомогою п. 6.4 Договору на постачання теплової енергії № 6174 від 01.11.2007 р.
Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок пені на суму 3 823 грн. 54 коп. та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% процентів річних у розмірі 688 грн. 99 коп., суд вважає його обґрунтованим.
За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 51 195 грн. 91 коп., що складається з основного боргу 46 683 грн. 38 коп., суми на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% річних -688 грн. 99 коп., суми пені у розмірі 3 823 грн. 54 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі як обґрунтована та підтверджена наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»(65110, м. Одеса, вул. Варненська 27, р/р 26036300035763 в ПАТ «Державний Ощадний банк України» філії Одеського міського відділення №7860, МФО 388078, код ЄДРПОУ 34674102) суму боргу у розмірі 51 195 (п'ятдесяти одну тисячу сто дев'яносто п'ять) грн. 91 коп., що складається з основного боргу 46 683 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 38 коп., суми на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% річних -688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп., суми пені у розмірі 3 823 ( три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 05.11.2012 року.
Суддя Зайцев Ю.О.