донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.11.2012 р. справа №7/417
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.
Секретар: Пеленова О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Перепечай А.М. по дов.;
від відповідача: Ніконович С.В. по дов.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
на рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2012р. (повний текст від 06.04.2012р.) у справі №7/417 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Риженко Т.М., Курило Г.Є.)
за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол», м. Горлівка Донецької області
про повернення безпідставно набутого майна -168 412,449тис.куб.м. природного газу, який було відібрано ПАТ «Концерн Стирол»в лютому 2008р.
Позивач, Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол», м. Горлівка Донецької області, про зобов'язання останнього повернути ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»безпідставно набуте майно -168 412,449тис.куб.м. природного газу, який було відібрано ПАТ «Концерн Стирол»в лютому 2008 року із газотранспортної системи ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».
Рішенням від 04.04.2012р. господарський суд Донецької області у задоволенні позову відмовив, обґрунтувавши свій висновок тим, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту того, що він є власником спірного природного газу. Крім того, за висновком суду першої інстанції, позивач не вказав, яке його право порушене і яке право він захищає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення вимог третіми особами до позивача про повернення газу, стягнення боргу за газ тощо. Також господарський суд зазначив, що позивачем не доведено як факту безпідставного отримання (набуття) відповідачем природного газу у спірний період у визначеній кількості, так і факту отримання ним будь-якої кількості природного газу в лютому 2008р. (відсутні акти прийому-передачі та будь-які інші документи).
Не погодившись з винесеним рішенням позивач, Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить спірне рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема -не дослідження наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі природного газу №2-08 від 29.02.2008р., підписаного ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Макіївського ЛВУМГ філії «УМГ «Донбастрансгаз»та ВАТ «Концерн Стирол», а отже невірного висновку про недоведеність позивачем факту отримання відповідачем будь-якої кількості природного газу у лютому 2008р.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі не погоджується із твердженням суду про недоведеність факту того, що він є власником спірного природного газу, оскільки газ був відібраний відповідачем з газотранспортної системи України в лютому 2008р., а позивач як перевізник -володілець природного газу, що надходить в газотранспортну систему України, відповідає за його зберігання при перевезенні (транспортуванні). Враховуючи, що у відповідача в лютому 2008р. були відсутні правові підстави для споживання 168 412,449тис.куб.м. природного газу, позивач дійшов висновку про наявність у нього права скористатись таким способом захисту порушеного права як звернення до суду із вимогами про витребування із незаконного володіння відповідача безпідставно набутого майна в порядку ст.ст.1212, 1213 ЦК України.
Обґрунтовуючи твердження про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, заявник апеляційної скарги посилається на те, що останній в порушення ст. 27 ГПК України не залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ЗАТ «Укргаз-Енерго»та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», оскільки рішення у справі №7/417 може вплинути на їх права та обов'язки. Крім того, позивач в апеляційній скарзі зазначає про порушення судом ст. 84 ГПК України в частині належного оформлення тексту спірного рішення.
Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник просив відновити пропущений процесуальний строк для її подання. Однак, ухвалою від 10.05.2012р. Донецький апеляційній господарський суд в порядку ст. 97 ГПК України відхилив клопотання заявника про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги та повернув її позивачу без розгляду. Натомість Вищий господарський суд України постановою від 03.09.2012р. скасував зазначену ухвалу про повернення та направив справу №7/417 до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»до провадження.
Ухвалою від 24.09.2012р. Донецький апеляційний господарський суд відновив заявнику пропущений строк для подання апеляційної скарги та порушив апеляційне провадження у справі №7/417.
У відзиві №14/02-18/5 від 12.10.2012р. ПАТ «Концерн Стирол»вважає викладені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Поясненнями №08-5800 від 26.10.2012р. позивач підтвердив позицію, викладену в апеляційній скарзі, а також просив апеляційний господарський суд задовольнити її в повному обсязі.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів справи, 09.11.2011р. ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»отримала лист від ЗАТ «Укргаз-Енерго», в якому останнє повідомляло про те, що в 1 кварталі 2008р. з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго»не здійснювалось постачання природного газу, зокрема, ВАТ «Концерн Стирол», в лютому 2008р. в обсягу 168 412,449тис.куб.м.
За даними позивача, в розрахункових балансах надходження та розподілу природного газу по Україні Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на лютий та березень 2008 року передбачено надходження імпортованого газу для України в наступних обсягах: 4 429,67 млн. куб. м. (лютий 2008 року); 4 735,16 млн. куб. м. (березень 2008 року).
В обґрунтування позовних вимог Дочірня компанія «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України» посилається на те, що відповідач у лютому 2008 року відібрав з газотранспортної системи (ГТС) позивача, який є володільцем природного газу, природний газ в загальному обсязі 168 412,449тис.куб.м., що підтверджується реєстром філії позивача -Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз»про фактичні обсяги споживання газу підприємствами, безпосередньо підключеними до мереж УМГ «Донбастрансгаз», за лютий 2008р.
При цьому позивач зазначає, що при здійсненні Дочірньою компанією «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»транспортування природного газу магістральними трубопроводами в лютому 2008 року безпосередньо відповідачу, у нього були відсутні будь-які відомості щодо відсутності у Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»ресурсів природного газу, необхідних для постачання відповідачу. Про вказану обставину позивач дізнався лише в листопаді 2011 року, згідно листа ЗАТ «Укргаз-Енерго»№ 01-16-265 від 08.11.2011р.
Таким чином, за твердженням позивача, споживання відповідачем в лютому 2008 року природного газу в обсязі 168 412,449тис. куб.м., без наявності факту виділення вказаних обсягів газу постачальником газу, має ознаки безпідставного набуття майна (природного газу), яке підлягає поверненню у відповідності до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, що стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Як зазначалось вище, господарський суд Донецької області відмовив позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Дочірня компанія «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»здійснює господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зі зберігання природного газу (п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1173 від 24.07.98р. «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу», Статут позивача).
Згідно з п. 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.01р., Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»на основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні розробляє на кожний наступний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.
В п. 12 вказаного Порядку (в редакції, яка діяла у 2008 році) зазначено, що газотранспортні підприємства НАК «Нафтогаз України», зокрема, забезпечують транспортування природного газу у межах виділених постачальниками планових обсягів (лімітів) природного газу.
Позивач не є газовидобувним підприємством та не має власних ресурсів природного газу для реалізації споживачам, оскільки Ліцензійними умовами (п.п.2.2.1) йому заборонено провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, постачання природного газу за регульованим і нерегульованим тарифом.
Відповідно до п.п. 2.1.5 Ліцензійних умов, провадження господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюється при забезпеченні обліку протранспортованого магістральними трубопроводами природного газу спільно із замовниками, газорозподільними та газопостачальними підприємствами.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивач в даному випадку здійснював лише транспортування спірного обсягу газу, однак не є ні його власником, ні постачальником, оскільки постачання природного газу здійснювало Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго», з яким відповідач мав договірні відносини.
В матеріалах справи наявна копія договору №34/77/Х-08 від 28.11.2007р., укладеного між ЗАТ «Укргаз-Енерго»(постачальником) та ВАТ «Концерн Стирол»(покупцем), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ в обсязі 8 880 000 000куб.м. протягом періоду з 01.01.2008р. до 31.12.2011р. включно, зокрема, у лютому 2008р. -180 000,000тис.куб.м.
Постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця (пункти приймання-передачі) (п. 4.1 договору).
Згідно п. 4.4 договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством (ДК «Укртрансгаз»).
Покупець зобов'язаний здійснити оплату газу, що передається за даним договором, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточні рахунки постачальника (п. 6.1 договору).
Додатковими угодами №№1, 2, 3, 4, 5 до вказаного договору сторони узгоджували ціну газу, що поставлявся відповідачу, та порядок її перегляду.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту прийому-передачі №2-08 від 29.02.2008р., відповідачем у лютому 2008р. (з 01.02.2008р. по 29.02.2008р.) було прийнято 168 412,449тис.куб.м. природного газу.
Крім того, до матеріалів справи відповідачем додані виставлені ЗАТ «Укргаз-Енерго»згідно договору №34/77/Х-08 від 28.11.2007р. рахунки-фактури №Сфг-007310 від 21.01.2008р. за природний газ (за 11.02.2008р.-20.02.2008р.) в обсягу 60 000.000тис.куб.м. на суму 75 368 736,00грн., №СФг-007702 від 11.02.2008р. за природний газ (за 21.02.2008р.-29.02.2008р.) в обсягу 60 000.000тис.куб.м. на суму 75 368 736,00грн., та №СФг-007309 від 21.01.2008р. за природний газ (за 01.02.2008р.-10.02.2008р.) в обсягу 60 000.000тис.куб.м. на суму 75 368 736,00грн.
Виконуючи умови укладеного між постачальником та покупцем договору, відповідач проводив розрахунки за обсяги отриманого у лютому 2008р. природного газу, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні платіжні доручення: № 2232 від 12.03.2008р. на суму 7 550 556,80грн., №1773 від 28.02.2008р. на суму 10 000 000,00грн., №1523 від 21.02.2008р. на суму 15 000 000,00грн., №1522 від 21.02.2008р. на суму 15 000 000,00грн., №1451 від 19.02.2008р. на суму 12 923 936,00грн., №1358 від 14.02.2008р. на суму 50 000 000,00грн., №1458 від 19.02.2008р. на суму 37 076 064,00грн., №1161 від 08.02.2008р. на суму 30 000 000,00грн., №1193 від 08.02.2008р. на суму 16 970 000,00грн., №1140 від 07.02.2008р. на суму 8 500 000,00грн., №1144 від 07.02.2008р. на суму 8 530 000,00грн.
На зазначені операції ЗАТ «Укргаз-Енерго», згідно п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, надало ВАТ «Концерн Стирол» податкові накладні №1995 від 12.03.2008р. на суму 7 550 556,80грн., №1712 від 28.02.2008р. на суму 10 000 000,00грн., №1482 від 21.02.2008р. на суму 30 000 000,00грн., №1421 від 19.02.2008р. на суму 50 000 000,00грн., №1305 від 14.02.2008р. на суму 50 000 000,00грн., №1175 від 08.02.2008р. на суму 46 970 000,00грн., №1147 від 07.02.2008р. на суму 17 030 000,00грн., в яких зазначена умова поставки - договір №34/77/Х-08 від 28.11.2007р.
Таким чином, наявність договірних правовідносин між ВАТ «Концерн Стирол»та ЗАТ «Укргаз-Енерго»щодо поставки та приймання природного газу у лютому 2008р. підтверджуються укладеним договором №34/77/Х-08 від 28.11.2007р., актом приймання-передачі природного газу за лютий 2008р., виставленими на підставі вищевказаного договору ЗАТ «Укргаз-Енерго»рахунками на оплату природного газу, проведенням відповідачем розрахунків за поставлений природний газ, а також наданням ЗАТ «Укргаз-Енерго»відповідних податкових накладних.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про недоведеність позивачем факту отримання ВАТ «Концерн Стирол»у лютому 2008р. природного газу без достатньої правової підстави.
Крім того, відповідно до приписів статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, як на норму матеріального права, яка є підставою позовних вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п.2 ч.3 ст. 1212 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зі змісту норм наведеного законодавства вбачається, що право вимоги майна у особи, яка набула його безпідставно, належить саме власнику такого майна за умови наявності у зобов'язаної особи такого майна.
Ухвалою від 15.10.2012р. Донецький апеляційний господарський суд витребував у позивача докази підтвердження права власності на спірний обсяг природного газу, проте доказів останнього ДК «Укртрансгаз»до матеріалів справи надано не було, натомість, в поясненнях №08-5800 від 26.10.2012р. позивач зазначив про неможливість чітко визначити, хто саме є власником 168 412,449тис.куб.м. природного газу, відібраного відповідачем у лютому 2008р.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про повернення природного газу, власником якого позивач не є.
Крім того, позивач не вказує, яке його право порушено і яке право він захищає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення вимог третіми особами до позивача про повернення газу, стягнення боргу за газ тощо.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч вказаних норм, позивач не довів підстав для витребування у відповідача майна, що є предметом спору, тому у задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2012р. у справі №7/417 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення слід залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому підстав для її задоволення не вбачається.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до с. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2012р. (повний текст від 06.04.2012р.) у справі №7/417 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2012р. (повний текст від 06.04.2012р.) у справі №7/417-залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: В.В. Манжур
А.М. М'ясищев
Надруковано примірників -5
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС