донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.10.2012 р. справа №5006/16/90/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів Стойка О.В. Діброви Г.І., Черноти Л.Ф.
за участю представників сторін від позивача від відповідача Остапенко Р.В., за довіреністю; Сухацький А.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вуглебудмонтажекологія" м.Свердловськ Луганської області
на рішення господарського суду Донецької області
від05.09.2012р. (підписано 10.09.2012 р.)
у справі№ 5006/16/90/2012 (суддя А.М.Осадча)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вуглебудмонтажекологія" м.Свердловськ Луганської області
до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" м. Донецьк
простягнення заборгованості у розмірі 145 292,00 грн., індексу інфляції у розмірі 21 067,00 грн.
У червні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вуглебудмонтажекологія" м. Свердловськ Луганської області (Позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 145 292,00 грн., індексу інфляції у розмірі 21 067,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.09.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено в зв'язку з недоведеністю.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на помилковість висновку суду першої інстанції про недоведеність факту поставки відповідачу товару за договором № 18208дс від 05.02.2009р., оскільки боржник не заперечує наявності договору між сторонами, часткової оплати за спірним договором та наявності податкового кредиту на загальну суму 514 997,69 грн.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2012р. № 58 справу передано на повторний автоматичний розподіл.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. справу №5006/16/90/2012 призначено до розгляду у складі головуючого судді Стойка О.В., суддів Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі та заявив клопотання про витребування у ДПС Луганської області та ДПС Донецької області відомостей щодо наслідків позапланової перевірки відповідача, а саме -копію акту, складеного за результатами такої перевірки.
Судовою колегією відмовлено у задоволенні вищенаведеного клопотання у зв'язку з безпідставністю.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення господарського суду без змін.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Предметом позовних вимог є вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 145 292,00 грн., індексу інфляції у розмірі 21 067,00 грн. через неналежне виконання умов договору № 18208 ДС від 05.02.2009р.
Встановлено, що між сторонами укладено договір № 18208с від 05.02.2009року (далі -Договір), згідно якого позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити згідно умовами даного договору обладнання та продукцію виробничо -технічного призначення (товар).Номенклатура. кількість, ціна та строк поставки товару обумовлюються сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного договору.
Пунктом 8.12 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2009року. Будь-які зміни, доповнення та додатки до договору мають силу, якщо вони виконані у письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін.
Згідно до вимог ст.ст. 265, 266 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.
Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 18208 ДС від 05.02.2009р. та обґрунтовуючи їх наявністю загальної заборгованості в бухгалтерському обліку обох сторін, позивач а ні в позовній заяві, а ні в послідуючих поясненнях не конкретизує, за що саме він вимагає стягнути заборгованість, не вказує підставою вимог порушення права на отримання оплати за конкретний товар, а також не визначає моменту та способу самої передачі товару.
Посилання лише на акти звірки від 01.01.2010р. та 14.12.2011р. є безпідставними.
Інших доказів підстави виникнення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем скаржником не надано.
Як вбачається з листа Свердловського міського відділу ГУ УМВС України в Луганській області №13/41/1029 від 07.10.2010року, листа Свердловського міського відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Луганській області №15/28/447 від 07.07.2012року оригінали документів, які були в наявності у позивача, були втрачені ним під час пожежі.
Будь-яких первинних документів, які є належними та допустимими доказами на підтвердження факту порушення умов спірного договору №18208ДС від 05.02.2009 року позивачем не надано, в матеріалах справи такі відомості відсутні.
Доводи скаржника, що наявність заборгованості підтверджується фактом визнання відповідачем наявності укладеного між сторонами договору №18208ДС від 05.02.2009 року та часткової оплати за спірним договором та наявності податкового кредиту на загальну суму 514 997,69 грн., судова колегія вважає безпідставними за вищенаведеними обставинами.
Факт часткової оплати відповідачем суми заборгованості з посиланням на спірний договір, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, та прийняття до обліку відповідачем податкової декларації за жовтень 2009року №9001976399 від 17.11.2009року, що вбачається з листа ДПІ у м.Свердловську Луганської області №5320/19 від 06.07.2012року та відповідачем не заперечується, свідчить лише про наявність між сторонами у справі відносин, які виникли на підставі умов спірного договору.
За відсутності належних доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження суми заборгованості, лише підписання особою акту звірки взаєморозрахунків є недостатньою підставою для стягнення з неї відповідної суми.
За таких підстав висновок суду першої інстанції про недоведеність виникнення у відповідача заборгованості за договором №18208ДС від 05.02.2009року в сумі 145 292,00 грн. є вірним.
Висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача інфляційних у розмірі 21 067,00 грн. є також вірним, оскільки позовні вимоги про стягнення основного боргу не підлягають задоволенню внаслідок недоведеності, отже факт порушення відповідачем грошового зобов'язання внаслідок прострочення його виконання відповідно відсутній.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2012 року у справі № 5006/16/90/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, воно підлягає залишенню в силі за мотивами викладеними в даній постанові.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вуглебудмонтажекологія" м.Свердловськ Луганської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2012 року у справі
№ 5006/16/90/2012 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В.Стойка
Судді Л.Ф. Чернота
Т.А. Шевкова
Надр. 5 прим
1 позивачу
2 відповідачу
3 до справи
4 ДАГС
5 ГС