07 серпня 2012 р.Справа № 1601/2а-16881/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської міської ради міста Кременчука Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.10.2011р. по справі № 1601/2а-16881/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської міської ради міста Кременчука Полтавської області
про визнання протиправною бездіяльності зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої разової грошової допомоги,
06.09.2011 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення в Автозаводському районі м. Кременчук щодо ненарахування та невиплати їй як учаснику війни щорічної (до 5 травня) разової грошової допомоги відповідно до ст.14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2007-2011 роки в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за кожний рік. Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення в Автозаводському районі м. Кременчука нарахувати та виплатити їй як учаснику війни щорічну разову грошову допомогу відповідно до ст.14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2007-2011 роки, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням раніше сплачених мені сум.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.10.2011р. адміністративний позов ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2007 - 2011 роки в розмірі передбаченому 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 - 2010 років - залишено без розгляду.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.10.2011р. позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука щодо невиплати ОСОБА_1 частини щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік в розмірі передбаченому ч.5 ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправною. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік в розмірах, передбачених ч.5 ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської міської ради міста Кременчука Полтавської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є ветераном війни - учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників війни.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено нарахування разової грошової допомоги позивачу у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи виплату щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни до 5 травня за 2011 рік здійснено у розмірі 460,0 грн. у квітні 2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Соціальний захист інвалідів війни визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 21 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" була змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про Державний бюджет.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно виплати щорічної разової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною 1 ст. 17-1 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.
Відповідно до ч. 4 цієї статті, - особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року "Про розміри разової грошової допомоги" встановлено, що у 2011 році виплата разової грошової допомоги особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
З матеріалів справи вбачається, що в 2011 році до 5 травня позивачу сплачувалась щорічна разова грошова допомога в розмірі, визначеному урядовою постановою Кабінету Міністрів України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 14 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було зупинено.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Посилання відповідача, як на правомірність своїх дій щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним, оскільки протягом 2011 року такі повноваження у нього були відсутні.
Таким чином, відповідач, провівши нарахування та виплату щорічної допомоги до 5 травня у 2011 році в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов'язання УПСЗН здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є обґрунтованими.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської міської ради міста Кременчука Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.10.2011р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.