Провадження № 22ц/2090/6186/2012 Справа № 2-1762/11 Головуючий 1 інстанції - Грищенко І.О.
Категорія: трудові
Доповідач -Бездітко В.М.
01 листопада 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді-Бездітка В.М.,
суддів колегії-Овсяннікової А.І., Коваленко І.П.,
при секретарях-Москаленко Е.А., Щегельському Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами
товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інсолар»,
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дзержинському районі м. Харкова
на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2012 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2012 року по справі за позовом
ОСОБА_7
дотовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інсолар»,
треті особи -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_8,
прозобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2010 року позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інсолар»(далі -ТОВ НВП «Інсолар») та з урахуванням уточнень позовної заяви просив суд зобов'язати ТОВ НВП «Інсолар»видати акт по формі Н-1 по факту отримання ним 16 серпня 2006 року травми, яка пов'язана з виробництвом.
В обґрунтування позову зазначив, що станом на 16.08.2006 року він перебував в трудових відносинах з ТОВ НВП "Інсолар". Працював на посаді комірника, за сумісництвом водієм автовантажника. 16 серпня 2006 року о 14 годині знаходився на своєму робочому місці - на території АТП- 16355, за адресою: м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А. Після завантаження автомобіля надавав водію допомогу в закріпленні тенту. В цей час по території АТП рухався автомобіль 3IЛ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8 Коли автомобіль знаходився поряд з ним, відкрилася задня двір і йому було завдано цими дверми удар по спині. Дана пригода сталася з вини водія ОСОБА_8, який допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України. Після даної пригоди він довгий час знаходився на лікарняному. 27 березня 2007 року йому була встановлена безстроково 2 група інвалідності по загальному захворюванню. 16 серпня 2007 року за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 16 серпня 2006 року комісією було складено відповідний акт. Комісія визнала, що його перебування поряд з автомобілем ОСОБА_9 в момент настання нещасного випадку не пов'язано з виробничою необхідністю, тому що ним, як комірником було допущено порушення Інструкції з охорони праці для комірника. В цей же день 16.08.2007 року було складено акт № 1 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом. Вважає, що акт по формі НПВ складений комісією без належного та достатнього проведення розслідування, невірно зроблені висновки, факти та обставини перекручені, викривлені. Відтак, вважав, що є законні підстави для зобов'язання ТОВ НВП «Інсолар»видати йому акт по формі Н-1 про отримання 16 серпня 2006 року травми, яка пов'язана з виробництвом.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали, надали пояснення відповідно до викладених у позові вимог.
Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що правових підстав для розслідування та обліку нещасного випадку на виробництві та складання акту за формою Н-1 не має. Нещасний випадок, що мав місце 16.08.2006 року, був предметом розгляду комісії підприємства, прокуратури Ленінського району м. Харкова та прокуратури Харківської області, комісіями з охорони праці. Було встановлено, що 16 серпня 2006 року мало місце дорожньо-транспортна пригода, позивач на час дорожньо-транспортної пригоди не виконував своїх посадових обов'язків. За медичною допомогою 16.08.2008 року позивач не звертався. Порушень у процесі розслідування нещасного випадку не було. Листом відповідача було повідомлено позивачу, що у разі появи додаткових фактів, відповідних документів, які б підтверджували, що погіршення стану здоров'я ОСОБА_7 пов'язано з травмою на виробництві, комісія може повторно розглянути питання про складання відповідного акту. Крім того, не скасовано акти по формі НПВ та Н-5, термін їх оскарження сплив.
Третя особа- Бабич Ю.В. в судове засідання не з"явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі виконавчої дирекції Фонду у Дзержинському районі м. Харкова Пономаренко P.O., позовні вимоги позивача не визнала та заперечувала проти їх задоволення. Вказала, що акт форми НПВ складено з урахуванням всіх факторів, які були в наявності. В даному випадку первинний діагноз захворювання є визначальним. Позивачем не представлено до суду листка непрацездатності, в якому б мав місце запис про діагноз, що пов'язаний з отриманням ним тілесного пошкодження в результаті отриманого удару дверима автомобіля під час виконання позивачем своїх трудових обов'язків. На позивача не поширюється дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено. Зобов'язано ТОВ НВП «Інсолар»видати акт по формі Н-1 по факту отримання ОСОБА_7 16 серпня 2006 року травми, яка пов'язана з виробництвом.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2012 року стягнуто з ТОВ НВП «Інсолар»на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. Стягнуто з ТОВ НВП «Інсолар» на користь ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 4358 грн. 29 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ НВП «Інсолар» ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції, постановлення нового рішення, яким просить відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_12 у повному обсязі. Вказало, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для вирішення справи та неправильно застосував норми матеріального права. Висновок судової експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності Харківського НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса не містить належних відомостей щодо отримання травми пов'язаної з виробництвом. Суд першої інстанції не дав оцінки висновку МСЕК № 11 від 07.05.2007 року, згідно якого позивачу встановлено 2 групу інвалідності по загальному захворюванню -патологія хребта. Акти по формі Н-5 та НВП про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом є дійсними, не скасовані. Судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_13 16 серпня 2006 року під час дорожньо-транспортної пригоди не знаходився на своєму робочому місці, безпосередньо трудових обов'язків не виконував. Причинно-наслідкового зв'язку між подією, що сталася 16.08.2006 року та отримання позивачем 2-ї групи інвалідності немає. Судом першої інстанції була призначена повторна судово-медична експертиза, необхідності у проведенні якої не було та безпідставно відмовлено у проведені повторної експертизи з охорони праці.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дзержинському районі м. Харкова ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції, постановлення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_12 у повному обсязі. Вказало, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для вирішення справи та неправильно застосував норми матеріального права. Зазначило, що відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2006 року ОСОБА_7 був пішоходом і не виконував посадові обов'язки в той час, коли його зачепив автомобіль ЗІЛ, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_14 -третя особа по справі. З акту за формою Н-5 від 16 серпня 2007 року та акт № 1 за формою НВП видно, що нещасний випадок, який мав місце з позивачем 16.08.2006 року не пов'язаний з виробництвом.
Висновок судової експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 7576 не відповідає вимогам чинного законодавства, експерт не має відповідної експертної спеціальності для проведення автотехнічної або транспортно-трасологічної експертизи. При проведенні експертизи експерт не відповів на питання поставлене в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 червня 2011 року, а відповів на питання, які були ним сформульовані самостійно.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, встановив обставини справи, перевіривши надані по справі докази, обговоривши доводи апеляційних скарг судова колегія приходить до наступного.
Згідно з п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Ч.ч. 3, 4 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено наступне.
Наказом НВП «Інсолар»ТОВ № 50-к від 21 липня 1998 року ОСОБА_7 прийнятий на посаду комірника.
З посадової інструкції комірника ОСОБА_7 вбачається, що в обов'язки останнього входить, зокрема, організація проведення вантажно-розвантажувальних робіт на складі з додержанням правил і норм охорони праці, виробничої санітарії і протипожежного захисту; зберігання і своєчасне повернення постачальниками вантажного реквізиту (а.с. 67 Т. 1).
Наказом директора ТОВ НВП «Інсолар»№ 11п від 15 травня 2006 року ОСОБА_7 допущено до управління автопогрузчиками.
16 серпня 2006 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_8, управляв автомобілем ЗІЛ, реєстраційний № НОМЕР_1 на території АТП 16355 (м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А).На його автомобілі відкрились задні дверцята, якими був травмований пішохід ОСОБА_7, чим водій порушив вимоги п. 15.13 Правил дорожнього руху.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2006 року ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та притягнуто до штрафу у розмірі 34 грн.
16 серпня 2007 року за наслідками розслідування нещасного випадку з комірником ОСОБА_15, який відбувся на території АТП 16.08.2006 року комісією складено Акт № 1 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до акту № 1 від 16.08.2007 року про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, 16.08.2006 р. о 9:00 комірник ТОВ НВП «Інсолар»ОСОБА_7 приступив до виконання своїх обов'язків. Він займався відпусканням зі складу обладнання, що завантажувалося в автомобіль з напівпричепом KRONA. Автомобілем керував водій АТП- 16355 ОСОБА_9 Завантаження автомобіля закінчилося близько 13:00. Перед настанням обідньої перерви ОСОБА_16 залишив територію складу і пішов на обідню перерву. Автомобіль залишався перед воротами складу. Після перерви, близько 14:00 год. водій ОСОБА_9 біля заднього борту автомобіля закінчив закріплення тенту. ОСОБА_7 стояв біля кабіни автомобіля. Він не знаходився на своєму робочому місці на складі. В цей час від сусіднього складу їхав автомобіль ЗІЛ, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 Задні двері будки його автомобіля відкрились і вдарили ОСОБА_7 по спині в районі правого плеча.
ОСОБА_7 не падав, свідомості не витрачав, відмовився звертатись до лікарні, стверджуючи, що почуває себе нормально за винятком незначного болю в плечі. ОСОБА_8 зробив йому масаж, після чого ОСОБА_7 разом з ОСОБА_17 зайшли до кабінету в ТОВ НВП «Інсолар»випити холодного пива. Тимчасової втрати працездатності, пов'язаної з нещасним випадком, у ОСОБА_7 не було (а.с. 11-14 Т. 1). Допомога в закріпленні тенту на автомобілі не належить до його обов'язків, ніяких вказівок на цей рахунок ОСОБА_7 не отримував і участь в закріпленні тенту не приймав.
З акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 2047 від 23 травня 2007 року вбачається, що на час огляду 10 листопада 2006 року на тілі ОСОБА_7 видимих тілесних ушкоджень не мається. Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_7 до події 16 серпня 2006 року мала місце хронічна патологія хребта, яка відношення до подій 16.08.2006 року не має, у зв'язку з чим ступень тяжкості не оцінювався (а.с. 109-111).
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 26.12.2011 року, по факту спричинення тілесних пошкоджень, позивач вперше після події 16.08.2006 року звернувся до медичної установи зі скаргами з приводу захворювання хребта. Встановлений діагноз: посттравматичний полі сегментарний остеохондроз, забій грудної клітини. Раніше звернень з вказаного приводу в медичній документації не зафіксовано. Відтак, зроблено висновок, про те, що саме отримані тілесні пошкодження в результаті ДТП, що мале місце 16.08.2006 року стали причиною встановлення вказаного діагнозу.
Відповідно до даних висновку судової експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 7576 від 23 вересня 2011 року, небезпечний чинник , що обумовив спричинення травм мав виробниче походження у вигляді механічного впливу в умовах ДТП. Травмування відбулося на підприємстві, а саме ТОВ НВП "Інсолар", в робочий час, на робочому місці, при виконанні функціональних зобов'язань, передбачених посадовою інструкцією. Відтак, травма, отримана комірником ОСОБА_7 являється такою, що пов'язана з виробництвом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи позивач довів належними та допустимими доказами , що небезпечний чинник , що обумовив спричинення травми мав виробниче походження у вигляді механічного впливу в умовах ДТП. Травмування відбулося на підприємстві, а саме НВП "Інсолар" ТОВ, в робочий час, на робочому місці, при виконанні функціональних зобов'язань, передбачених посадовою інструкцією. Відтак, травма, отримана комірником ОСОБА_7 являється такою, що пов'язана з виробництвом.
Проте, такі висновки рішення суду не відповідають обставинам справи.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про безпідставну відмову відповідача щодо видачі акту по формі Н-1 по факту отримання ОСОБА_7 16 серпня 2006 року травми, яка пов'язана з виробництвом.
Суд не врахував той факт, що після обідньої перерви позивач не повернувся на своє робоче місце до складу, безпосередніх трудових обов'язків не виконував, а перебував на території ЗАТ «Автосервіс»та АТП 16355. Приміщення складу, де працював позивач і яке орендувало Науково-виробниче підприємство ТОВ НВП «Інсолар»- це перший поверх двоповерхової споруди за адресою: вул. Ізмайлівська, 11а. Факт того, що ОСОБА_13 був «пішоходом»і не виконував своїх трудових обов'язків підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2006 року. В посадові обов'язки ОСОБА_13 не входило допомагати водіям у закріпленні тенту.
Встановлення висновком судової експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 7576 від 23 вересня 2011 року того факту, що небезпечний чинник виник «у вигляді механічного впливу в умовах ДТП»не підтверджує, а спростовує висновок експерта.
Відповідно до вимог ст. 147 ЦПК України, висновок експерта не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 22 Закону України «Про охорону праці», у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною Праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_7 звертався до відповідного органу зі скаргою про незгоду з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку.
Так, наприклад, у разі отримання травми, пов'язаної з виробництвом, двома працівниками один працівник може звернутись до суду, а інший до органу до органу державного нагляду з охорони праці. У разі задоволення позовних вимог першого працівника судом і незгоді з прийнятим рішенням посадової особи органу державного нагляду з охорони праці другого працівника та оскарженні цього рішення у судовому порядку постановлене по першій справі судове рішення буде мати преюдицію в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.
Такого бути не повинно, оскільки будуть порушені права другого робітника, який діє у встановленому законом порядку.
При проведенні експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності судом не було поставлене жодне питання, передбачене Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 3.11.1998 року за № 705/3145. Тому колегія вважає, що висновок цієї експертизи не може бути підставою для задоволення позову, оскільки протиріччить як обставинам справи, так і іншим доказам по справі.
За таких обставин районний суд зробив неправильний висновок про обґрунтованість позову про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інсолар»видати акт по формі Н-1 по факту отримання ОСОБА_18 16 серпня 2006 року травми, яка пов'язана з виробництвом.
Приймаючи до уваги викладене, оцінив всі обставин справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення районного суду та постановлення нового рішення про відмову ОСОБА_7 у задоволені позову. Відповідно, апеляційні скарги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інсолар», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2012 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2012 року скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_7 відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя -
Судді колегії -