Провадження 22-ц/2090/6334/2012 р. Головуючий 1 інстанції Матвієвська Г.В.
Справа № 2029/2-2530/2011 Доповідач: Коваленко І.П.
Категорія: відшкодування шкоди
04 жовтня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Коваленко І.П
суддів -Сащенко І.С., Довгаль Г.П.
при секретарі -Щегельському Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 20.02.2010 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_4 позичив йому на умовах строковості та повернення грошові кошти у сумі еквівалентній 37500 доларів США.
За позичені кошти, згідно Договору купівлі - продажу від 27.03.2010, посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованому в реєстрі за № 712, ним було придбано квартиру АДРЕСА_1
10.03.2011 року між ним та ОСОБА_6 було укладено попередній договір, згідно якого сторони зобов'язались до 25.04.2011 року укласти договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1
Згідно умов абз. 4 п. 1 Попереднього договору ОСОБА_6 передав, а він прийняв завдаток в рахунок наступного договору купівлі - продажу грошові кошти в сумі 27930,00 грн., що на день підписання було еквівалентом 3500 доларів США.
Згідно умов п. 6 Попереднього договору у разі відмови (ухилення) від укладання основного договору купівлі - продажу у визначений термін, він повинен повернути ОСОБА_6 завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку.
24.02.2011 року відповідач ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову, в якій просила задовольнити її заяву і прийняти заходи забезпечення позову та заборонити будь-яким установам проводити будь-які дії стосовно відчуження майна, зокрема, квартири АДРЕСА_1. 14.03.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова було постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено заборону на відчуження майна, в т.ч. квартири АДРЕСА_1
В зв'язку з цією обставиною він не мав можливості своєчасно виконати умови попереднього договору щодо укладання основного договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1.
09.05.2011 року ОСОБА_6 звернувся до нього з вимогою про повернення суми завдатку та сплати штрафу у семиденний термін з дня її отримання, оскільки він був змушений 12.05.2011 року укласти договір позики з ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 позичив йому на умовах строковості та повернення суму у розмірі 57000,00 гривень, що є еквівалентом 7120 доларів США.
14.05.2011 року, на підставі умов п. 6 Попереднього договору, ним було повернуто ОСОБА_6 завдаток у розмірі 27930 гривень та додатково сплачено суму у розмірі 27930 гривень, що разом складає 55860,00 грн.
07.09.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова було постановлено ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову відносно квартири АДРЕСА_1 у вигляді заборони на відчуження житла накладеного ухвалою судді від 14.03.2011 року.
Зазначав, що внаслідок незаконних дій відповідача йому була заподіяна не тільки матеріальна шкода, а й моральна шкода, значно тяжка, що полягає у таких тривалих негативних явищах, як фізичні страждання, приниження честі, гідності, престижу, ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з погіршенням здоров'я в порушенні нормальних життєвих зв'язків через не можливість продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з близькими йому людьми.
На підставі викладеного просив стягнути з відповідача на його користь 55860,00 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та витрати пов'язані з оплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на те що нею ані матеріальних збитків, ані моральної шкоди позивачу взагалі не було спричинено, щодо обґрунтування позивачем наявності її вини в завданні йому матеріальних збитків та спричиненні моральної шкоди, зазначила, що вона дійсно, скористувавшись своїм конституційним правом, зверталась з позовом до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна до Ленінського районного суду м.Харкова та для забезпечення позову із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, її заява була задоволена, накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 Вважала, що не є тією особою, що завдала будь-яких збитків ОСОБА_1.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_1 -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги ,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом безпідставно не були взяті до уваги надані ним докази та пояснення.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, в провадженні Ленінського районного суду м.Харкова знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна.
Відповідач ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову, в якій просила прийняти заходи забезпечення позову та заборонити будь-яким установам проводити будь-які дії стосовно відчуження майна, зокрема, квартири АДРЕСА_1. (а.с.11-12).
14.03.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова було постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено заборону на відчуження майна, в т.ч. квартири АДРЕСА_1 (а.с.13).
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2011 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Ленінського районного суду м.Харкова від 14 березня 2011 року про відкриття провадження по справі та вжиття заходів забезпечення позові відхилені, а ухвали суду залишені без зміни. (а.с.52-53).
07.09.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова було постановлено ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову відносно квартири АДРЕСА_1 у вигляді заборони на відчуження житла, накладеного ухвалою судді від 14.03.2011 року.
10.03.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений попередній договір, згідно якого сторони зобов'язались до 25.04.2011 року укласти договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1
Цей договір не був нотаріально посвідчений та зареєстрований у встановленому законом порядку. (а.с.41-42).
Будь-яких доказів того, що відповідачкою були вчинені неправомірні дії відносно позивача, матеріали справи не містять.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що позивач, відповідно до вимог ст..60 ЦПК України, не надав доказів на підтвердження своїх вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
судді