01.11.12 Справа № 5021/1624/2011но.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар», м. Суми,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень», м. Глухів
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя М.С. Лущик
За участю представників сторін:
від позивача: Мартиненко В.М, довіреність б/н від 15.01.2012р.
від відповідача (заявника): Кугай А.В., довіреність № 297 від 12.09.2012р.
При секретарі судового засідання Григор'євої О.І.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Велетень» звернулося до господарського суду Сумської області із заявою б/н від 10.10.2012р. (вх. № 1525 від 11.10.2012р.), про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011, порушеної за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар», м. Суми, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень», м. Глухів, про зобов'язання вчинити певні дії, за нововиявленими обставинами.
Позивач надав відзив б/н від 31.10.2012р. (вх. № 14501 від 01.11.2012р.) на заяву відповідача про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011 року у справі № 5021/1624/2011 за нововиявленими обставинами, де проти задоволення даної заяви заперечує та зазначає, що окрім договору про уступку права вимоги від 10.01.2008р., який визнано недійсним, існує в справі гарантійний лист первісного кредитора від 10.01.2008р., яким передбачено, що всі права щодо вимог про реституцію, права вимоги повернення поставленого товару по зазначеним вище документам (правочину) та будь які інші права вимоги переходять до ТОВ «ЛеСтар», а останній має право вимагати задоволення зазначених вище прав.
Представник заявника (відповідача) надав письмові пояснення б/н від 16.10.2012р. (вх. № 13836 від 18.10.2012р.), де останній зазначає, що згідно вимог частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, а тому, договір про відступлення права вимоги укладений між ТОВ «ЛеСтар» та ТОВ «ЮВС» 10.01.2008 року є недійсним з моменту його укладання і не створив будь-яких юридичних наслідків для ТОВ «Велетень».
Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду у судовому засіданні подані сторонами письмові пояснення та долучає їх до матеріалів даної справи.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази по справі, суд
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.08.2011 року у справі № 5021/1624/2011 позов задоволено повністю; зобов'язано відповідача передати позивачеві 30 тон цукру; стягнуто з відповідача на користь позивача 1032 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Під час перегляду зазначеного рішення у апеляційній інстанції, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. у справі № 5021/1624/2011 скасовано, рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у даній справі залишено без змін.
27.02.2012р. на виконання постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2012р. та рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011 господарським судом Сумської області видано відповідні накази.
11.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Велетень» подало заяву б/н від 10.10.2012р. (вх. № 1525 від 11.10.2012р.) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2012р. по справі № 5021/1624/2011 за нововиявленими обставинами, скасувати його та прийняти рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар» в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з винесенням господарським судом Сумської області рішення від 31.10.2011р. у справі № 5021/2122/2011, відповідно до якого договір про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «ЛеСтар» та ТОВ «ЮВС» 10.01.2008р., визнано недійсним.
В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначає, що право вимоги від ТОВ «ЮВС» до ТОВ «ЛеСтар» за недійсним правочином, зокрема, договором про відступлення права вимоги від 10.01.2008 року, не перейшло.
Позивач заперечує вказаним доводам відповідача (заявника) та зазначає, що крім договору уступки права вимоги від 10.01.2008 р., існують інші доводи (договір про уступку права вимоги від 04.11.2008р., та гарантійний лист первісного кредитора від 10.01.2008р.), які є дійсними, та в рівній мірі кожний з них обґрунтовує законність вимог позивача.
Проте, суд розглянувши подану відповідачем заяву про перегляд рішення суду від 16.08.2011р. за нововиявленими обставинами та матеріали справи № 5021/1624/2011, дійшов висновку, що вищезазначена заява ТОВ «Велетень» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини на які посилається заявник є істотними для вирішення даної справи по суті, впливають на інтереси, права та обов'язки ТОВ «Велетень», не були і не могли бути відомі останньому або іншим особам на момент прийняття рішення судом першої інстанції від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011 та є нововиявленими обставинами.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2008р. ТОВ «ЮВС» уклало договір відступлення права вимоги з позивачем у справі - ТОВ «ЛеСтар», згідно підпунктів 1.1, 1.2 якого, новий кредитор набув всіх прав кредитора по зазначеному вище правочину - договору купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року, накладної ВН № 0002760 від 07.11.2007 року, дорученню серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007 року та гарантійному листі від 10.01.2008 року.
04.11.2008 року ТОВ «ЮВС» та ТОВ «ЛеСтар» (позивач у справі) уклали договір відступлення права вимоги, який ґрунтується на тих же доказах, а саме: договорі купівлі-продажу № ДКЦ 398 від 07.11.2007року, накладної ВН № 0002760 від 07.11.2007 року, дорученню серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007 року та гарантійному листі від 10.01.2008 року.
Згідно частини першої статті 236 Цивільного кодексу України, недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Статтями 180 Господарського кодексу України та 628, 638 Цивільного кодексу України встановлено, що:
- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства;
- договір вважається укладеним якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов;
- істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
- при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах).
Зазначені вище договори відступлення права вимоги укладалися одними й тими ж особами та об'єднані єдиними предметом, ціною, строком дії, правами та обов'язками (у тому числі щодо реституції 30 тон цукру) та іншими умовами.
Визнавши договір відступлення права вимоги від 10.01.2008 року недійсним рішенням від 31.10.2011р. у справі № 5021/2122/2011, господарський суд встановив протиправність усіх його істотних умов, його змісту.
Оскільки предмет та інші умови договору від 10.01.2008 року за обсягом та змістом повністю співпадають з предметом та іншими істотними умовами договору від 04.11.2008 року та судом у справі № 5021/2122/2011 вже визнано ці умови протиправними, зміст правочину від 04.11.2008 року суперечить вимогам частини першої статті 203 Цивільного кодексу України і є нікчемним.
Крім того, як встановлено в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року у справі № 13/178-10 щодо визнання недійсним договору поставки № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року, що в обґрунтування вимог про визнання договору № ДКЦ 398 від 07.11.2007р. недійсним, позивач послався на те, що від імені ТОВ «Велетень» договір підписав не директор, а інженер з охорони праці, який не був уповноважений на це ні довіреністю, ні Статутом товариства, ні посадовими обов'язками за своєю посадою.
Між тим, сам факт прийняття позивачем цукру по видатковій накладній № ЮВ -0002760 від 07.11.2007 року не можна вважати доказом наступного схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень. Зазначена видаткова накладна підписана від імені позивача тією ж особою, яка без належних повноважень підписала зазначений договір.
Отож, оскільки встановлено, що видаткова накладна № ЮВ-0002760 від 07.11.2007р. була підписана неналежною особою, ця накладна не може бути визнана належним та допустимим доказом того, що поставка цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року, а у дорученні серії ЯНФ № 267480 від 07.11.2007 року відсутнє посилання на договір № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року.
Таким чином, будь-які докази того, що поставка 30 тон цукру здійснювалася саме за визнаним недійсним договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року відсутні.
Також, ТОВ «ЛеСтар», згідно вимог пункту 3.1 договору від 04.11.2008 року, зобов'язане було отримати всі документи, які засвідчують права, що передаються. Тобто договором, було встановлено певний порядок доказування переходу права вимоги від ТОВ «ЮВС» до ТОВ «ЛеСтар».
Але, належні та допустимі докази переходу права вимоги від ТОВ «ЮВС» до нового кредитора - ТОВ «ЛеСтар», будь-які докази прийому-передачі документів, які засвідчують права, що передаються, в матеріалах даної справи відсутні.
Згідно частини першої статті 236 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 207 Господарського кодексу України, недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Пунктом 1 статі 512 Цивільного кодексу України передбачено, що відступлення права вимоги здійснюється на підставі правочину.
Отже, з моменту укладення договору про відступлення права вимоги між ТОВ «ЛеСтар» та ТОВ «ЮВС» від 10.01.2008 року, цей правочин не створив будь-яких юридичних наслідків для ТОВ «Велетень», як це встановлено частиною першою статті 216 названого Кодексу, оскільки 30 тон цукру, на момент перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не стягнуто.
Наслідки ж, пов'язані з недійсністю цього правочину, стосуються лише ТОВ «ЛеСтар» та ТОВ «ЮВС», як сторін недійсного правочину.
Тим більше не може вважатись дійсною угода, яка ґрунтується на недійсному зобов'язанні, отже, оскільки правочин - договір відступлення права вимоги від 10.01.2008 року, був визнаний недійсним, то право вимоги від ТОВ «ЮВС» до ТОВ «ЛеСтар» не перейшло, а при зазначених обставинах право вимоги до відповідача залишилось тільки у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС».
Тому, суд вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень» б/н від 10.10.2012р., про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011 за нововиявленими обставинами задовольнити; рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки договір відступлення права вимоги від 10.01.2008 року, визнаний в судовому порядку недійсним, право вимоги від ТОВ «ЮВС» до ТОВ «ЛеСтар» за даним договором не перейшло, а тому і відсутні підстави у позивача у даній справі на звернення до суду з вимогою про стягнення цукру за договором № ДКЦ 398 від 07.11.2007 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85, 112-114, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень» б/н від 10.10.2012р., про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011, порушеної за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар», м. Суми, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень», м. Глухів, про зобов'язання вчинити певні дії, за нововиявленими обставинами - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2011р. у справі № 5021/1624/2011 - скасувати та прийняти нове рішення.
3. В задоволенні позову - відмовити.
Повне рішення складено 05.11.2012 року.
Суддя (підпис) М.С. Лущик