"31" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2627/2012
за позовом Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал";
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс"
про зобов'язання припинити дії
Суддя Оборотова О.Ю.
за участю представників сторін:
Від позивача: Юзишина І.В. на підставі довіреності №321/1 від 25.09.2012р., Печерський Л.М. -Теплодарський міський голова на підставі посвідчення №0333 від 17.02.2011р.
Від відповідача: Заржицька В.О. на підставі довіреності №5230/4 від 20.12.2011р., Кашульський Г.В. на підставі довіреності №3638-4 від 26.10.2012р.
Суть спору: Міське комунальне підприємство "Теплодарводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" про зобов'язання припинити дії, які порушують права МКП „Теплодарводоканал", а саме систематичне відключення МКП „Теплодарводоканал" від водопостачання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 вересня 2012р. було порушено провадження по справі 5017/2627/2012.
01.10.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до позовних вимог.
01.10.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, просить суд у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 01 жовтня 2012р. від позивача було надано письмове клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2012р. у задоволенні клопотання позивача Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України -відмовлено.
15.10.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли письмові пояснення.
29.10.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.
31.10.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні 01.10.2012р. було оглолошено перерву до 15.10.2012р.
У судовому засіданні 31.10.2012р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Відповідно до п.1.1 Статуту ТОВ „Інфокс" Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" є правонаступником Комунального підприємства „Одесводоканал", а згідно з п.1.1 Положення „Про філію „Інфоксводоканал" філія „Інфоксводоканал" є структурним підрозділом ТОВ „Інфокс", створеним на базі орендованого Товариством цілісно-майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства КП „Одесводоканал".
01 червня 2001 року між комунальним підприємством "Одесводоканал" (водоканал) та МКП "Теплодарводоканал" (абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа) №262-4, згідно умов якого водоканал надає послуги з подачі питної води на об'єкти абонента, а абонент своєчасно оплачує за надані послуги, експлуатує та утримує водопровідні і каналізаційні мережі, прибори і пристрої в належному порядку відповідно до правил, перелічених у п. 2.1. даного договору.
Позивач у позовній заяві вказує, що у серпні 2010 року на адресу МКП "Теплодарводоканал" з боку ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" була направлена для підписання додаткова угода за №3/3-4 від 10 серпня 2010 року до договору №262-4 від 01 червня 2001 року про зміну умов договору. 14.12.2010р. укладено протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди №3/3-4 від 10 серпня 2010 року до договору на послуги водопостачання та водовідведення №262-4 від 01.06.2001р.
Позивач зазначає, що однією із розбіжностей при укладенні додаткової угоди до договору №262-4 від 01 червня 2001 року було питання щодо обмеження кількості водопостачання у разі порушення Споживачем п. 2.4.13 договору від 01.06.2001р. з боку ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" при наявності у абонента заборгованості по оплаті послуг.
Позивач посилається на те, що всупереч умовам договірних відносин, 30.07.2012р. о 10 годині диспетчерська служба ВОС «Днестр»повідомила по телефону МКП «Теплодарводоканал»про відключення водоводів №5 та №6, до яких підключені водомірні вузли МКП «Теплодарводоканал», у зв'язку з ремонтом. Перекриті засувки Ду 400мм, встановлені філіалом ТОВ «Інфокс»перед водомірними вузлами МКП «Теплодарводоканал», перекривають подачу води через водомірні вузли на ВНС-1 (водопровідній- насосній станції). Без належного попередження про припинення подачі води -не менш ніж за 10 днів, що суперечить умовам Додаткової угоди №3/3-4 від 10.08.2010р. до договору на послуги водопостачання №262-4 від 01.06.2001р., службами філіалу «Інфокс»було повністю відключено водопостачання м. Теплодар методом перекриття запірної арматури Ду 400мм, встановленої безпосередньо між водомірними вузлами МКП «Теплодарводоканал»та містом врізання двох водоводів Ду 400мм у водоводи №5 та №6 Ду 1400мм та поставляючих воду від ВОС «Днестр»до м. Одеса, що зафіксовано актом МКП «Теплодарводоканал»про відключення водопостачання м. Теплодар від 01.08.2012р.
09.08.2012р. приблизно о 13 годині ТОВ «Інфокс»посилаючись на проведення ремонтних робіт та на заборгованість МКП «Теплодарводоканал»перед ТОВ «Інфокс», повністю припинило водопостачання м. Теплодар, про що було складено акт про відключення водопостачання м. Теплодар від 09.08.2012р.
21.08.2012р. приблизно о 12 годині ТОВ «Інфокс»без належного попередження, МКП «Теплодарводоканал»отримало поштою повідомлення від ТОВ «Інфокс»про припинення надання послуг водопостачання у звязку із заборгованістю МКП «Теплодарводоканал»перед ТОВ «Інфокс»повністю припинило водопостачання м. Теплодар.
01.10.2012р. до господарського суду Одеської області від предстанвика позивача надійшли додаткові письмові пояснення до позовних вимог, відповідно до яких зазначено, що МКП «Теплодарводоканал»і виконавчий комітет Теплодарської міської ради неодноразово звертались з листами до ТОВ «Інфокс», Одеського обласного територіального відділення АМК України, у листі від 13.09.2012р. зазначено, що ТОВ «Інфокс»містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
01.10.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, просить суд у задоволенні позову відмовити, відповідно до якого зазначено, що 30.07.2012р. при обїзді водоводів співробітниками ВОС «Днестр»було виявлено виток води на участку між І та ІІ перемичками в полосі знаходження водоводів №5,6. Позивача було повідомлено про ситуацію, що склалася шляхом телефонограми 30.07.2012р. о 10:00 наступного змісту: «У звязку з ремонтними роботами на водоводах №5,6 м. Теплодар буде відключено від водопостачання», про що було зроблено запис у журналі реєстрації звернень та переговорів з абонентами та сторонніми організаціями. 30.07.2012р. о 17:00 водоводи №5,6 були відключені, 31.07.2012р. о 17:00 водоводи були включені до роботи, про що працівниками ВОС «Днестр» було складено акт про виконання робіт на водоводах №5,6 30-31 липня 2012р. 08.08.2012р. при обїзді водопроводів співробітниками ВОС «Днестр»були виявлені витоки у колодязях вантузних вузлів водоводів №5,6 між І та ІІ перемичками. Позивача було повідомлено телефонограммою 09.08.2012р. об. 09.25год., наступного змісту «У звязку з ремонтними роботами на водоводах №5,6 заміною вантузів та засувок, водоводи будуть відключені від І та ІІ перемички приблизно о 11:00 на добу», про що було зроблено запис у опертивному журналі МДП ВОС «Днестр».09.08.2012р. о 13:00 водоводи №5,6 були відключені, 10.08.2012р. о 14:00 ремонтні роботи були завершені та почався процесс подбору водоводів, про що працівниками ВОС «Днестр»було складено акт про виконання робіт на водоводах №5,6 9-10 серпня 2012р.
Відповідно до п. 9.3.6. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжиткомгоспа України від 05.07.1995р. №30 пошкоджені трубопроводи підлягають негайному відключенню у разі пошкоджень, що не мають катастрофічного характеру, але викликають необхідність відключення трубопроводу з метою припинення марних втрат води. При цьому п. 9.3.8. передбачено, що у випадках, передбачених п. 9.3.6. Правил, відключення проводять без попереднього інформування абонентів.
15.10.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що згідно п. 2.2.2. додаткової угоди №3/3-4 від 10.08.2010р. до договору на послуги водопостачання та водовідведення №262-4 від 01.06.2001р. з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, яким передбачений обовязок відповідача у письмовій формі або через засоби масової інформації із зазначенням причин та строків доводити до відома Споживача про перерву у наданні води не менш ніж за 10 днів (за виключенням перерви, що виникла внаслідок аварії або дії непереробної сили).
29.10.2012р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких було додано лист Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.10.2012р. згідно якого зазначено, що з метою усунення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на адресу ТОВ «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»були надані Рекомендації від 26.09.2012р. №121 про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Така ж сама позиція висловлюється і у п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином згідно з законом, іншими правовими актами, договором.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, визначені Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-ІІІ (із змінами).
Ч. 1 ст. 23 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" визначений вичерпаний перелік прав підприємств питного водопостачання. Зокрема, згідно абзацу 3 у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду, водопостачальне підприємство має право обмежити питне водопостачання споживача до рівня екологічної броні питного водопостачання.
Ст. 1 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" визначено поняття екологічної броні питного водопостачання -мінімальний рівень використання питної води споживачами (крім населення), необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру (в редакції Закону №2196-ІV від 18.11.2004р.)
Відповідно до Прядку обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 08.02.2006р. №119, п.1 визначено механізм обмеження питного водопостачання для споживачів (крім населення), які не внесли в установлені строки або внесли не в повному обсязі плату за використану ними питну воду, до рівня екологічної броні -мінімального рівня використання питної води з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до п. 6 Порядку перелік споживачів, на яких поширюється обмеження, складається регіональними комісіями з питань техногенно -екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за погодженням з територіальними органами Мінприроди та Міністерства надзвичайних ситуацій. До переліку включаються споживачі, об'єкти яких відповідно до законодавства належать до категорії потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки.
Таким чином, законодавством чітко встановлено, що поняття „обмеження водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання " не поширюється на населення, а отже, і на МКП "Теплодарводоканал",тобто обмеження питного водопостачання, що було здійснене відповідачем, ніяким чином не регламентується поняттям „екологічна броня".
Позовна вимога про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" припинити дії, які порушують права МКП «Теплодарводоканал», а саме відключення МКП «Теплодарводоканал»від водопостачання незаконним не може підлягати задоволенню, оскільки не відноситься до переліку способів захисту особистих прав передбачених ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України.
Позивачем не доведено факт порушення договірних відносин з боку відповідача.
Вимоги, що заявлені Позивачем до суду не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав, а тому в позові слід відмовити повністю, що відповідає правовим позиціям Вищого господарського суду України та Верховного суду України, викладеним, відповідно, в Інформаційному листі від 11.04.2005р. № 01-8/344 (п.14, абз.4) та Постанові від 13.07.2004р. у справі №10/732, де прямо зазначено, суд дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договорам способам захисту прав, повинен відмовити у позові.
Згідно ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" у разі внесення споживачем не у повному обсязі плати за використану питну воду підприємство водопостачання має право - обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.
Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів; кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються способами, які перелічуються у ч. 2 цієї статті та вказано, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України права та охоронювані законом інтереси захищаються шляхом: визнання права (визнання наявності або відсутності прав); визнання правочину недійсним (визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом); припинення дії, яка порушує права (припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення); відновлення становища, яке існувало до порушення (відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання); примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі); припинення правовідноношення (установлення, зміни і припинення господарських правовідносин); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (відшкодування збитків); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної владу, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; (застосування штрафних санкцій, застосування оперативно-госододарських санкцій, застосування адміністративно-господарських санкцій).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", надане в пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюванних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
З наведеної імперативної процесуальної норми вбачається, що рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявне неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановлення судом факту їх порушення. Чинним законодавством України не передбачено захист прав на інтересів на майбутнє.
Таким чином вимоги позивача " про визнаня незаконними дії товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" припинити дії, які порушують права МКП «Теплодарводоканал», а саме систематичне відключення МКП «Теплодарводоканал»від водопостачання -є безпідставними, вимоги про їх задоволення не відповідають встановленим законом способам захисту, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй Постанові від 21.05.2012р. по справі №24-19/17-2286-2011
Під час прийняття рішення суд вирішує окрім питання, чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами це підтверджується, зокрема, і наявність фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.,
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44-49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" про зобов'язання припинити дії, які порушують права МКП „Теплодарводоканал", а саме систематичне відключення МКП „Теплодарводоканал" від водопостачання -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 05.11.2012р.
Суддя О.Ю.Оборотова