Справа № ,
2-1012/11
"03" жовтня 2012 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Кіндяк І.С.,
при секретарі Токар М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської області державної адміністрації, Полтавська рота ДПС УДАІ ГУМВС України, ОСОБА_3 інспектор Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП, -
Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 04 грудня 2010 року він керуючи автомобілем ОСОБА_5 по автошляху Полтава -Суми на 174 км. в с. Побиванка Полтавського району сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме його автомобіль рухався по крайній лівій полосі в бік м. Сум і на повороті в с. Жуки, під час проведення маневру розвороту в бік м. Полтава відповідач, який керував автомобілем Форд Сієра за дорученням ОСОБА_4 здійснив зіткнення з автомобілем позивача.
Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги п.14.2 Правил дорожнього руху України ,не переконавшись у відсутності небезпеки перед початком маневру обгону, та не звернув уваги на той факт,що водій автомобіля, який рухався по крайній лівій полосі попереду подав сигнал повороту на ліво, де і допустив зіткнення автомобіля під його керуванням.
Внаслідок цього автомобілю ОСОБА_6, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу на праві користування (виданий позивачу, дитині-інваліду, Головним управлінням праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації як гуманітарна допомога) та зареєстрований 19.10.2010р., реєстраційний № ВІ 7893ВН, завдано технічних пошкоджень, а саме: шляхом нанесення удару в лівий задній габаритний ліхтар, задній бампер, багажник, крило.
В судових засіданнях позивач позов підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, також надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить додаткового стягнути з відповідача на його користь, кошти в сумі 2819,80 грн. за проведення автотехнічної та автотранспортно-трасологічної експертизи.
Відповідач в судових засіданнях вину свою не визнав, вказавши, що відносно нього Охтирським міськрайонним судом Сумської області закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, тому просив в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник третьої особи Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області державної адміністрації позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
В судове засідання представник третьої особи Полтавська рота ДПС УДАІ ГУМВС України та інспектор ДПС Полтавської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися попередньо надавши заяви про розгляд справи без їх участі, при вирішенні справи по суті покладаються на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснила, що надала доручення відповідачу на управлінням автомобіля, більше повідомити нічого не може.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом.
Стаття 61 ЦПК України передбачає підстави звільнення від доказування, якими також є вимоги ч. 4, відповідно якої вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно вимогам ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка и завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 1187 ЦК України передбачає, що відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В судовому засіданні встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 04 грудня 2010 р. на 174 км. автошляху Полтава-Суми, в с. Побиванка Полтавського району Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме автомобіль позивача ОСОБА_5 рухався по крайній лівій полосі в бік м. Сум і під час проведення маневру розвороту вліво відповідач, який керував за дорученням автомобілем Форд Сієра, який належить гр. ОСОБА_4, їхав за позивачем в попутному напрямку здійснив зіткнення з автомобілем позивача, шляхом нанесення удару в лівий задній габаритний ліхтар,задній бампер, багажник, крило.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що за фактом ДТП яке мало місце 04.12.2010 р. і учасниками якого є позивач та відповідач, протокол про адміністративне правопорушення, від 06.12.2010 р. серія ВІ1 № 082802, складено на відповідача ОСОБА_2 (аркуш адміністративної справи -1).
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_2, від 19.10.2010 р. є ОСОБА_1 (а.с. -69).
ОСОБА_7 керував автомобілем Sierra»згідно доручення виданого 18 червня 2008 року власником ОСОБА_4 (аркуш адміністративної справи -22 ).
Згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 06 травня 2011 року, відносно відповідача, закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення (а.с. -47-48).
Відповідно висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засул. ОСОБА_8 Бокаріуса Полтавського відділення № 576/577 від 24 липня 2012 року зазначено :
- пояснення ОСОБА_1 про обставини та причини ДТП надані, при складанні адміністративного протоколу є технічно спроможними, та в суті фактичним обставинам ДТП відповідають;
- в даній дорожній обстановці, технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем «Ford-Sierra»для водія автомобіля Corolla»ОСОБА_1 не визначається. В діях водія ОСОБА_1, невідповідностей вимогами «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП не вбачається;
- пояснення водія ОСОБА_9 про обставини та причини ДТП, надані при складанні адміністративного протоколу є технічно не спроможними, та в суті фактичним обставинам ДТП не відповідають;
- в даній дорожній обстановці водій автомобіля Sierra»ОСОБА_10 мав технічну можливість запобігти зіткнення. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Ford-Sierra»ОСОБА_10, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 13.1 «Правил дорожнього руху України»і з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Відповідно вимогам ч.4 ст. 61 ЦПК України у відповідача та позивача мало місце дія з їх участю, а саме: дорожньо-транспортна пригода, вина позивача не встановлена, так як навпаки встановлено вину відповідача, яка доказана висновком експерта, інших доказів, які б спростовував його вину суду не надано, тому цивільно-правові наслідки настали від вчинення дій відповідача.
За даних обставин, суд вважає, що за загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, яка володіла транспортним засобом, створила підвищену небезпеку, а саме: в даній справі відповідача за дорученням, тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з оцінкою технічних ушкоджень транспортного засобу №12/11 від 17.12.2010 року, розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачу, складає 35 240,96 гри. (а.с. -5-8).
Витрати за проведення автотоварознавчого дослідження склали 600,00 грн. та відповідно акту виконаних робіт по ремонту автомобіля ОСОБА_6, виконаних приватним підприємцем ОСОБА_11 фактична сума ремонту автомобіля склала - 36 281,00 грн., що підтверджується платіжними документами №20/12-1 від 20.12.10р., № 30/12- 1 від 30.12.10 р. (а.с. -9-11).
Витрати на проведення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 576/577 від 24.07.2012 року в сумі 2 819,80 грн. (а.с. -195-197).
Згідно вимог ст. 215 ЦПК України, суд при винесенні рішення повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі, згідно ст. 88 ЦПК України, тому з відповідача підлягає стягнення судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187, ЦК України, ст.ст. 10-14, 60-61, 84, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 наступну суму:
- 36 881,00 грн. матеріальної шкоди,
- 2 819,80 грн. витрати за проведення судової експертизи,
- 368,81 грн. судовий збір,
- 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,
всього - 40 189,61 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення , а учасниками , що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя:
ОСОБА_12