донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.10.2012 р. справа №24/5009/5094/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Зубченко І.В., Радіонової О.О.
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
за участю представників:
від позивача: Кочетова О.О., за довіреністю від 30.10.2012р. №13
від відповідача:Мунтян О.Л., за довіреністю від 10.01.2012р. №6/40-юр
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк» м. Брянськ
на рішення господарського судуЗапорізької області
від11.09.2012р.
по справі№24/5009/5094/11 (суддя Давиденко І.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Почерк» м. Брянськ
до Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»м. Бердянськ
простягнення 5342,10грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Почерк»м. Брянськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»м. Бердянськ про стягнення 11 861,61 грн., з яких 3924,31 грн. -пені, 2595,20 грн. -збитків від інфляції та 5342,10 грн. -банківського проценту.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.11.2011р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»м. Брянськ задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»м. Бердянськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»м. Брянськ 5342,10 грн. -банківського проценту та 159,71 -судових витрат, в іншій частині позову відмовлено.
18 січня 2011 року на виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області було видано відповідний наказ.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. рішення господарського суду Запорізької області у даній справі залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. та рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.2011р. в частині задоволення позовних вимог про стягнення 5342,10 грн. -банківського проценту скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. та рішення господарського суду Запорізької області у даній справі залишено без змін.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. у справі №24/5009/5094/11 (суддя Давиденко І.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно встановлено характер правовідносин між сторонами.
Також, скаржник посилається на те, що в справі наявні матеріали, які дають об'єктивні підстави встановити факт того, що портом безпідставне набуто майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»м. Брянськ.
Позивач у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі та вважає вірним обраний ним спосіб захисту порушеного права.
Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. залишити без змін.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
На новий розгляд господарського суду Запорізької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»до Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»про стягнення 5342,10грн. банківського проценту.
До господарського суду Запорізької області 25.08.11р. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк" з позовною заявою до Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" про стягнення 11 861,61 грн., з яких 3 924,31 грн. - пені, 2 595,20 грн. - збитків від інфляції та 5 342,10 грн. - банківського проценту.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.11.11р. у справі № 24/5009/5094/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" 5 342,10 грн. - банківського проценту та 159,71 грн. - судових витрат, в іншій частині позову -відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.12р. у справі № 24/5009/5094/11 рішення господарського суду Запорізької області у даній справі залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.12р. у справі №24/5009/5094/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.12р. та рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.11р. в частині задоволення позовних вимог про стягнення 5 342,10 грн. -банківського проценту скасовано, справу № 24/5009/5094/11 в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. В іншій частині - постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.12р. та рішення господарського суду Запорізької області від 09.11.11р. у справі № 24/5009/5094/11 залишено без змін.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 8 лютого по 24 березня 2011р. Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" користувалося коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»у розмірі 76 439,44 грн., у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк»порту за вказаний період часу нараховані відсотки за користування чужими коштами у сумі 1988,47грн. Також заявник зазначає, що з 01.01.2011р. по 15.08.2011р. Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" користувалося коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»у розмірі 32914,44грн., у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк»порту за вказаний період часу нараховані відсотки за користування чужими коштами у сумі 3353,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у першому випадку неправомірні дії та протиправна поведінка порту, у зв'язку з невиконанням ним належним чином своїх обов'язків щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Почерк»державних гарантій, спричинила позивачу матеріальну шкоду у великому розмірі, а саме збитки, пов'язані з вимушеною стоянкою риболовного судна СЧС «Вера», з оплатою послуг автомобілів та з відшкодування витрат, у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс». У другому випадку виставляння Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" рахунків, які законодавчо не передбачені, привело до безпідставного набуття портом коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк».
Також позивач вказує на те, що стаття 536 Цивільного кодексу України не може позбавити його від отримання від Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" процентів за користування чужими коштами. На думку позивача, у зв'язку з тим, що порт не виконав своєчасно оплатні зобов'язання перед ним, обидва випадки прострочення портом сплати грошей позивачу підпадають під поняття «користування чужими грошовими коштами»у розумінні ст. 536 Цивільного кодексу України і правила ст. 382 Кодексу торговельного мореплавства України підлягають застосуванню.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.11р. у справі № 27/121/10 було частково задоволено зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" та стягнуто з Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" 76 439,44 грн. збитків.
Зазначеною вище постановою було встановлено, що через затримку вивантаження водного ресурсу із судна СЧС "Вера", власником якого є позивач, неправильних дій порту по затримці автомобілю з рибою, у ТОВ "Почерк" виникли збитки, в зв'язку з вимушеною стоянкою риболовного судна СЧС "Вера" в сумі 41 425,29 грн., в зв'язку зі сплатою ТОВ "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" витрат за порушення умов договору № 9 поставки риби та рибної продукції в сумі 34 118,15 грн., збитків за простій автомобілю в сумі 145, 00 грн.; збитків, пов'язаних з оплатою послуг роботі автомобіля в сумі 771,00грн.
В ході виконавчого провадження, відповідачем на підставі виконавчого документу протягом періоду, наданого державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, було перераховано на користь позивача грошові кошти в розмірі 76 439,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2291 від 24.03.11р. на суму 76 439,44 грн., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
Посилаючись на норми статті 382 Кодексу торговельного мореплавства України, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 988,47 грн. - банківського проценту за період з 08.02.11р. по 24.03.11р., із зазначеної вище суми стягнутих з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 76 439,44 грн.
Відповідно до ст. 1 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що зазначений Кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.
Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що у разі відшкодування вимог, що випливають з передбачених цим Кодексом відносин, на сплачувану суму нараховуються відсотки у розмірі середньої ставки банківського проценту, що існує в місці знаходження кредитора. Відсотки нараховуються з дня заявлення письмової вимоги про оплату відповідної суми по день сплати.
З наведеного вбачається, що положення ст. 382 Кодексу торговельного мореплавства України передбачають нарахування відсотків на сплачувану суму у разі відшкодування вимог, які виникають із відносин, що регламентовані саме цим Кодексом.
Підставою для нарахування відсотків є визнане законом право кредитора на відшкодування йому збитків, отриманих внаслідок неправомірного утримання боржником грошових коштів, що належать кредитору, в тому числі в разі відмови від їх повернення, безпідставного отримання або збереження тощо.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що відносини, які склались між сторонами, не випливають з Кодексу торговельного мореплавства України, оскільки дані відносини не виникли саме з відносин торговельного мореплавства.
Таким чином, відшкодування збитків з відповідача на користь позивача у сумі 76 439,44 грн. у справі № 27/121/10 не випливало з передбачених Кодексом торговельного мореплавства України відносин.
Також, слід зазначити, що Вищий господарський суд України у своїй постанові від 25.05.12р. у справі № 24/5009/5094/11 вказав на те, що предмет позовних вимог відносно грошової суми, яка стягнута постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.11р. у справі № 27/121/10 (76 439,44 грн.), не є таким, що випливає із передбачених Кодексом торговельного мореплавства України відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 988,47 грн. -банківського проценту.
Отже, твердження апелянта стосовно відшкодування збитків з відповідача на користь позивача відповідно до вимог Кодексу торговельного мореплавства України є безпідставними.
Стосовно посилань апелянта на наявність у справі № 28/5009/913/11 доказів для стягнення банківського проценту колегія суддів зазначає наступне.
Підставою для відшкодування банківського відсотку у відповідності до статті 382 Кодексу торговельного мореплавства України є наявність відповідної письмової вимоги позивача, при наявності встановленого факту обов'язку відповідача відшкодувати безпідставно отримані кошти у відповідному судовому рішенні, яке набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.11р. у справі № 28/5009/913/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" на користь позивача 32 914, 83 грн. -шкоди.
Зазначене вище рішення суду мотивовано тим, що відповідачем неправомірно виставлялись рахунки позивачу для сплати вартості послуг, які не замовлялись з боку позивача та не надавались відповідачем, на суму 32 914,83 грн., а саме: корабельний збір, канальний збір, адміністративний збір, санітарний збір, оформлення приходу та відходу суден, заїзд автотранспорту на територію порту, зважування автотранспорту на автовазі, тарування автотранспорту на автовазі, в'їзд спеціалізованого автотранспорту для бункеровки суден дизпаливом, переш вартування судна буксиром порту, відшвартовка судна від причалу, стоянка судна, використання причалів і території порту суднами при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт силами та засобами "Судновласника".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.11р. рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.11р. у справі № 28/5009/913/11 залишено без змін.
На виконання рішення суду, 09.08.11р. було видано відповідний наказ у справі №28/5009/913/11.
10.08.11р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Запорізької області від 09.08.11р. Термін добровільного виконання було встановлено до 16.08.11р.
15.08.11р. Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" в добровільному порядку було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" суму в розмірі 33 479,98 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.11р. у справі №28/5009/913/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.11р. та рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.11р. у справі № 28/5009/913/11 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" відмовлено повністю.
Вищий господарський суд України у вказаній вище постанові зазначив, що стягувана сума в розмірі 33 479,98 грн. за своєю правовою природою не несе за собою компенсацію, про яку зазначено в судових рішеннях, отримані без правових підстав кошти мають іншу правову природу походження ніж сума, яка підлягала б компенсації за наслідками відшкодування майнової шкоди.
Також суд касаційної інстанції вказав на те, що з аналізу приписів статей 1166, 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що такі, встановлені судами діяння відповідача, як отримання коштів без достатніх правових підстав, не є такими діяннями, які підпадають під юрисдикцію статті 1166 Цивільного кодексу України, а отримання за встановлених судами обставин справи відповідачем коштів, перерахованих позивачем, не може вважатись заподіянням майнової шкоди, тому позов, з викладених у ньому підстав, не підлягав задоволенню, за цих обставин судові рішення є незаконними.
20.10.11р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" про поворот виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.11р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.11р. у справі № 28/5009/913/11.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.11р. у справі №28/5009/913/11 на підставі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, заяву Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" задоволено, здійснено поворот виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.11р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.11р. у справі № 28/5009/913/11; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" 32 914 грн. 83 коп. - шкоди, 329 грн.15 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.11р. у справі №28/5009/913/11, яким було стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 32 914,83грн. -шкоди, скасовано, грошові кошти в сумі 32 914,83 грн. повернуті відповідачу, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача банківського проценту в розмірі 3 353,63 грн., який нараховано відповідно до ст. 382 Кодексу торговельного мореплавства України.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення банківського проценту у розмірі 5342,10 грн. у зв'язку з їх недоведеністю.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. у справі №24/5009/5094/11 підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»м. Брянськ на рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. у справі №24/5009/5094/11 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. у справі №24/5009/5094/11 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В Зубченко
О.О.Радіонова
Надруковано 6 прим.:
1. Позивачу;
2-3. Відповідачу;
4. У справу,
5. ДАГС,
6. ГСЗО