Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3394/12 вх. № 3394/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Мартишко Д.І.
за участю представників сторін:
прокурора - Боброва С.С., наказ № 1465К від 16.07.2012 р.
позивача - 1. Башкатова Л.В., дов. № 0108/196 від 02.08.2012 року
2. не з'явився
відповідача ОСОБА_2, дов. від 20.09.2012 року
розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі
1. Харківського національний університет ім. Каразіна, м. Харків
2. Міністерства освіти і науки України, м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 5817,21 грн.
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі в особі 1. Харківського національний університет ім. Каразіна; 2. Міністерства освіти і науки України з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 5817,21 грн., з яких 3160,44 грн. заборгованості з орендної плати, 1729,39 грн. заборгованості з земельного податку, 881,97 грн. пені по орендній платі, 45,41 грн. пені по земельному податку. Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача.
Також, у позовній заяві прокурор просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти ФОП ОСОБА_3 для забезпечення позову.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
Суд, розглянувши клопотання прокурора про забезпечення позову, відхиляє його, оскільки, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Прокурором не було доведено суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Прокурор та представник першого позивача у судовому засіданні підтримують позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 927,38 грн. та повідомляють про сплату відповідачем основної заборгованості з орендної плати та земельного податку у повному обсязі, у зв'язку з чим просять суд в цій частині провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.
Представник відповідача у судовому засіданні в частині основної заборгованості провадження у справі просить суд припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору; в частині вимог щодо стягнення пені проти вимог прокурора заперечує.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
16.11.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавцем) та ФО-П ОСОБА_3 (орендарем) було укладено договір оренди № 5051-Н, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину поверхні покрівлі підвального приміщення різноповерхового 6-12 навчального корпусу Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна (інв. № 103100090), загальної площею 156,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, що знаходяться на балансі Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна (балансоутримувач).
Факт передачі майна відповідачу підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 16.11.2011 р., копія якого залучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 3.1 договору оренди сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2011 року - 2279,74 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції жовтень, листопад 2011 р.
Згідно з п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.6. вказаного договору оренди орендна плата перераховується орендарем щомісяця, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики розрахунку орендної плати, у співвідношенні: - безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50 % та на рахунок, визначений Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна - у розмірі 50 %.
В п. 10.1. сторони зазначили, що договір оренди укладений строком на два роки 11 місяців, що діє з 16 листопада 2011 року до 16 травня 2014 року.
16.11.2011 р. між першим позивачем та відповідачем було укладеного договір № 115 на відшкодування орендарем земельного податку та витрат на утримання будівлі, відповідно до умов якого, у зв'язку з укладенням між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору оренди № 5051-Н від 16.11.2011 р., відповідач зобов'язався відшкодовувати першому позивачу не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним земельний податок у розмірі 262,75 грн. та витрати на утримання будівлі в якій орендується приміщення.
Матеріали справи свідчать про те, що перший позивач виконав свої обов'язки за договором оренди № 5051-Н у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірних договорів, лише частково оплатив отримані орендні послуги, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на час подання позовної заяви виникла заборгованість щодо сплати орендної плати станом на 01.07.2012 р. у розмірі 3160,44 грн. та відшкодування земельного податку у розмірі 1720,39 грн., що стало причиною звернення прокурора в інтересах позивачів з позовом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи та наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору оренди № 5051-Н від 16.11.2011 року та договору № 115 на відшкодування орендарем земельного податку та витрат на утримання будівлі, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на час звернення позивача до суду на вищезазначену суму.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та визнається позивачем та прокурором у судовому засіданні, після звернення прокурора з позовом, відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача заборгованість з орендної плати та земельного податку, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне, відповідно до п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4889,83 грн. основного боргу, за відсутністю предмету спору.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 3.7 Договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 3.1 договору № 115, при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої розділом 2 відповідач сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивачем надано обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно якого належна до сплати сума пені за порушення строків сплати орендних платежів становить 264,04 грн. та сума пені за порушення строків сплати земельного податку становить 45,41 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Таким чином, суд вважає вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 617,93 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, судовий збір у розмірі 1609,50 грн. покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, 610, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (адреса: 61077, м. Харків, майдан Свободи, 4, код ЄДРПОУ 02071205; р/р 31254274210019 в ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код призначення платежу 2201160/25010300) неустойку за договором оренди № 5051-Н від 16.11.2011 р. в розмірі 881,97 грн.; пеню за земельний податок в розмірі 45,41 грн. за договором № 115 на відшкодування орендарем земельного податку та витрат на утримання будівлі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача: 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код ЄДРПОУ платника; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о) 1609,50 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 4889,83 грн. основної заборгованості провадження у справі припинити.
Повне рішення складено 15.10.2012 року.
Суддя Шатерніков М.І.