ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-33/13585-2012 30.10.12
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє"
товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Пласт"
про стягнення 1 075 761,86 грн.
Представники:
від позивача: Павлюк А.А. -представник за довіреністю № 873 від 04.07.2012 року;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
встановив:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє" та товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Пласт" про стягнення 1 075 761,86 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк»(далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Собраніє»(далі -відповідач-1) укладений кредитний договір № 0001-112/2007 про відкриття кредитної лінії, згідно якого позивач надав відповідачу-1 кредит в національній валюті на загальну суму 8 467 564,00 грн. зі сплатою 20%, з 01.01.2010 року - 10% річних за час фактичного користування грошовими коштами, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.
Факт отримання позичальником кредиту підтверджується випискою з руху коштів по позичковому рахунку.
Згідно з встановленим у додатковому договорі № 02 від 19.04.2010 року графіком погашення кредиту, заборгованість за кредитом необхідно було погасити в строк до 31.12.2011 року.
Станом на 10.09.2012 року за відповідачем-1 наявна заборгованість в сумі 1 075 761,86 грн., в тому числі - непогашений кредит - 832 439,19 грн., несплачені відсотки за користування коштами - 99 507,00 грн., неустойка - 143 815,67 грн.
31.12.2011 року строк повернення кредиту закінчився, тобто відповідач-1 прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором.
18.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «Східно європейський банк», товариством з обмеженою відповідальністю «Собраніє»та товариством з обмеженою відповідальністю «Собраніє-Пласт»(надалі -відповідач - 2), укладений договір поруки.
Згідно до п. 2 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором в повному обсязі відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року та усіх додаткових угод до нього (в тому числі майбутніх), в повному обсязі, а саме: погашення основної суми кредиту в розмірі фактично наданої суми, погашення відсотків по кредиту, погашення штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
Згідно п. 3 договору поруки, при невиконанні чи не належному виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року поручитель і боржник відповідають перед кредитором солідарно, тобто кредитор вправі за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року, як від боржника так і від поручителя, як цілком, так і частинами боргу.
Відповідно до п. 6 договору поруки, 11.01.2012 року позивач звернувся до поручителя з вимогою № 36 погасити заборгованість боржника.
Згідно п. 7 договору поруки, поручитель за даним договором буде залишатися зобов'язаним відповідати нарівні з боржником до повного виконання всіх його зобов'язань за кредитним договором.
В зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Собраніє" зобов'язань за кредитним договором № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року, позивач звернувся до суду з вимогами про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє" та товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Пласт" заборгованості по кредиту в розмірі 1 075 761,86 грн., в тому числі - непогашений кредит - 832 439,19 грн., несплачені відсотки за користування коштами - 99 507,00 грн. та неустойка - 143 815,67 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/13585-2012, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.10.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 30.10.2012 року.
В судове засідання 30.10.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких і повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє" та товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Пласт" заборгованість по кредиту в розмірі 832 439,19 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 99 507,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 126 260,07 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 8 256,61 грн., штраф за прострочений кредит в розмірі 8 324,39грн. та штраф за прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 974,60 грн., а також судовий збір в розмірі 21 515,24 грн.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились вимоги суду не виконали, про поважні причини неявки повноважних представників відповідачів суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належний чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
18.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк»(далі - позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Собраніє" (далі -відповідач-1, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 0001-112/2007 (кредитна лінія).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Між сторонами укладені додаткові договори № 01 від 16.05.2008 року та № 02 від 19.04.2010 року до кредитного договору № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику мультивалютну відкличну відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі з загальним лімітом 2 200 000,00 грн. строком з 18.07.2007 року по грудень 2011 року із сплатою 19% річних. Терміном з 16.05.2008 року банк встановлює позичальнику процентну ставку за користування фактично наданим станом на 16.05.2008 року кредитом в межах кредитної лінії в розмірі 20% річних; за користування траншами в межах кредитної лінії, які будуть надані з 16.05.2008 року банк встановлює позичальнику процентну ставку в розмірі 25 % річних; терміном з 01.01.2010 року встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 10 % річних.
Згідно п. 3.3.1. кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, зазначені в цьому договорі і забезпечити повернення усіх траншів, наданих в межах кредитної лінії та сплату відсотків за користування кредитом до 25 числа кожного місяця.
Судом встановлено, на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 10.09.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 832 439,19 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 99 507,00 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 10.09.2012 року факт наявності заборгованість за кредитним договором № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року (кредитна лінія) по кредиту в розмірі 832 439,19 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 99 507,00 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 126 260,07 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 8 256,61 грн., штраф за прострочений кредит в розмірі 8 324,39 грн. та штраф за прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 974,60 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положеннями 4.1. кредитного договору передбачено, що при несвоєчасному поверненні кредиту та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5 % від несвоєчасної суми процентів та від несвоєчасної суми кредиту за кожний день прострочи (але не більше подвійно облікової ставки НБУ).
Згідно п. 4.2. кредитного договору, при несвоєчасному поверненні кредиту та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1 % від суми непогашеного боргу.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 8 256,61 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 126 260,07 грн., штрафу за прострочений кредит в розмірі 8 324,39 грн. та штрафу за прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 974,60 грн. за розрахунком позивача.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
18.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк»(кредитор за договором), товариством з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Пласт" (далі -відповідач-2, поручитель за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Собраніє" (боржник за договором) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором в повному обсязі відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року, та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі майбутніх), в повному обсязі, а саме: погашення суми кредиту в розмірі фактично наданої суми, погашення відсотків по кредиту, погашення штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. При цьому сторони домовились про відсутність необхідності додаткового погодження з поручителем укладання додаткових договорів до кредитного договору та подальшого інформування поручителя про укладені додаткові договори.
Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до положень п. 3 договору поруки, при невиконанні чи неналежному виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор вправі за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року як від боржника, так і від поручителя, притім як цілком, так і частини боргу.
Згідно пункту 4. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, як і боржник, враховуючи сплату відсотків, витрат, що виникають по стягненню боргу, та інших збитків кредитора, які викликані невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань боржником.
Поручитель зобов'язується погасити заборгованість боржника протягом 3-х банківських днів із дня одержання повідомлення кредитора (п. 6 договору поруки).
11.01.2012 року кредитор звернувся до боржника та поручителя з повідомлення № 32 та № 36 про порушення умов кредитного договору № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року та з вимогами усунення даних порушень. Проте зазначені вимоги залишені боржником та поручителем без відповіді та задоволення.
Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє" перед акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк»заборгованості за кредитним договором № 0001-112/2007 від 18.07.2007 року встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє" та товариством з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Пласт" заборгованості по кредиту в розмірі 832 439,19 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 99 507,00 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 8 256,61 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 126 260,07 грн., штрафу за прострочений кредит в розмірі 8 324,39 грн. та штрафу за прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 974,60 грн.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 23, ідентифікаційний код 25289970) та товариством з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Пласт" (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, 8, ідентифікаційний код 34648685) на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» (01042, м. Київ, б-р. Дружби Народів, 17/5, ідентифікаційний код 19364130) заборгованість по кредиту в розмірі 832 439 (вісімсот тридцять дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн. 19 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 99 507 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 8 256 (вісім тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 61 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 126 260 (сто двадцять шість тисяч двісті шістдесят) грн. 07 коп., штраф за прострочений кредит в розмірі 8 324 (вісім тисячі триста двадцять чотири) грн. 39 коп. та штраф за прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 60 коп., а також судовий збір в розмірі 21 515 (двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 24 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 01.11.2012 року.
Суддя С.М.Мудрий