83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.10.12 р. Справа № 5006/6/87/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.
При секретарі судового засідання Бевз Х.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства «Агротек» м.Донецьк
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт.Володарське, Донецької області
про стягнення 264 227,32грн.
за участю
представників сторін:
від позивача - Горбатенко Н.П. - представник по довіреності від 05.09.12р.
від відповідача - не з'явився
Позивач, Приватне підприємство «Агротек» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт.Володарське, Донецької області суми боргу у розмірі 190 155,52грн., пені у розмірі 28 503,38грн., 3% річних у розмірі 5 618,63грн., суми інфляційних у розмірі 1 918,69грн. та суми штрафу у розмірі 38 031,10грн. (Усього 264 227,32грн.)
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу №1705К від 17.05.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На виконання вимог суду позивач у листі б/н, б/д підтвердив, що поставки товару згідно видаткових накладних №166 від 17.05.2011р., №165 від 17.05.2011р., №302 від 26.07.2011р. були здійснені на підставі договору купівлі-продажу №1705К від 17.05.2011р. Інших господарських відносин в рамках інших господарських договорів між сторонами, а саме ПП. «Агротек» та ФОП ОСОБА_1 не було та немає.
Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.
У судовому засіданні 22.10.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
встановив:
17 травня 2011р. між Приватним підприємством «Агротек» м.Донецьк та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 смт.Володарське, Донецької області був укладений договір купівлі-продажу №1705К, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Продавець) взяв на себе зобов"язання передати у власність Покупця засоби захисту рослин та насіння, а відповідач (далі по тексту-Покупець) зобов"язався прийняти та оплатити товар на умовах визначених даним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Товар поставляється партіями в порядку та умовах, визначених даним договором, відповідно до специфікацій, що оформлюються сторонами на кожну партію товару і є невід»ємними частинами даного договору (п.1.2 договору).
У виконання умов Договору сторонами були підписані специфікації №1 від 17.05.2011р., №2 від 17.05.2011р., №3 від 20.06.2011р.
За вказаних специфікаціях сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, кількості та ціни. Строком оплати у трьох специфікаціях вказано "20% суми договору сплачується до 1 вересня 2011р., 40% суми договору сплачується у термін до 1 жовтня 2011р., 40% суми договору сплачується у термін до 1 листопада 2011р.". Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками сторін.
Згідно п.10.8 договору він чинний з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. Кінець строку дії договору не звільняю сторони від повного виконання своїх зобов»язань по договору.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна поставка відбувалась в травні-липні 2011р. Отже, з огляду на умови Договору та матеріали справи, суд дійшов висновку, що в спірний період Договір був чинним.
У відповідності до вище вказаних специфікацій, на виконання умов Договору, за накладними №165 від 17.05.2011р., №166 від 17.05.2011р., №302 від 26.07.2011р. позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 190 155,52грн.
З представлених накладних вбачається, що вони підписані та скріплені печатками обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.
Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Товар відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому ст.ст. 688, 690 ЦК України порядку на відповідальне зберігання, суду не представлено.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару, тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов цього Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже вказано вище, у всіх трьох специфікаціях до Договору встановлений строк оплати товару -20% суми договору сплачується до 1 вересня 2011р., 40% суми договору сплачується у термін до 1 жовтня 2011р., 40% суми договору сплачується у термін до 1 листопада 2011р.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В порушення наведених вище норм, а також умов Договору оплату вартості отриманої продукції в сумі 190 155,52грн. не здійснив, заявлені позовні вимоги в цій частині з допомогою належних та допустимих у розумінні ст. 34 ГПК України доказів не спростував.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 190 155,52грн. підтверджена матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 28 503,38грн.
Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем на підставі п.7.2 договору за період з 02.09.2011р.-05.09.2012р. (399 календарних днів) нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за порушення строків оплати товару в сумі 28 503,38грн.
Судом проаналізовано надані позивачем розрахунки штрафних санкцій та встановлено його виконання за підсумком, що збільшується, внаслідок чого порушені приписи ч.6 ст.232 ГК України, а також він є арифметично не вірним.
У відповідності до ч.3 ст. 549 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За приписами ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"розмір пені, яка нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Визначений законодавцем принцип розрахунку штрафної санкції за невиконання грошового зобов'язання у вигляді пені, який передбачає її обчислення за кожний день прострочення, уточнюється послідующими приписами ст. 232 ГК України. Частина 6 ст.232 ГК України, за методом правового регулювання носить диспозитивний характер, а саме, встановлює необхідність припинення нарахування штрафних санкцій (у тому числі пені) за прострочення виконання зобов'язання, але надає учасникам господарських відносин можливість відступити від встановлених законом обмежень допускаючи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до п.2 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відтак, правовою підставою для застосування іншого строку нарахування пені, ніж передбачено законом, є відповідні умови, узгоджені сторонами у договорі.
Проте виходячи зі змісту п.7.2 спірного договору та беручи до уваги те, що сторонами у договорі чітко не було визначено по який час має здійснюватись нарахування штрафних санкцій (неустойки), суд дійшов висновку про правомірність застосування до спірних правовідносин в частині нарахованої пені приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України. Аналогічну за змістом правову позицію з цього приводу викладено в постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2011р. по справі № 5002-19/1327-2011.
Таким чином, арифметичний підрахунок вимог щодо пені здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", встановив, що розмір пені:
- за період з 02.09.2011р.-02.10.2011р. (поставка згідно специфікації №1 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 20 882грн. складає 266,03грн.; (поставка згідно специфікації №2 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 14 230,22грн. складає 181,29грн.; (поставка згідно специфікації №3 від 20.06.2011р.) відносно заборгованості у сумі 2 918,88грн. складає 37,19грн.;
- за період з 03.10.2011р.-02.11.2011р. (поставка згідно специфікації №1 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 62 646грн. складає 798,09грн.; (поставка згідно специфікації №2 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 42 690,67грн. складає 543,87грн.; (поставка згідно специфікації №3 від 20.06.2011р.) відносно заборгованості у сумі 5 837,76грн. складає 74,37грн.;
- за період з 03.11.2011р.-02.03.2012р. (поставка згідно специфікації №1 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 104 410грн. складає 5 313,11грн.; (поставка згідно специфікації №2 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 71 151,12грн. складає 3 620,66грн.; (поставка згідно специфікації №3 від 20.06.2011р.) відносно заборгованості у сумі 14 594,40грн. складає 742,66грн.
За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково та стягує з відповідача пеню у сумі 11 577,27грн.
В пункті 7.3 договору доповненим додатковою угодою від 01.08.2011р. сторонами самостійно узгоджено, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 20% від суми несплати.
Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 38 031,10грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення інфляційних та 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні витрати за період з вересня 2011р.-березень 2012р. у розмірі 1 918,69грн., 3% річних за період з 02.09.2011р.-05.09.2012р. у розмірі 5 618,63грн. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок 3% річних судом встановлено, що він арифметично не вірний.
Таким чином, арифметичний підрахунок вимог щодо 3% річних здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", встановив, що розмір 3% річних за період:
- - за період з 02.09.2011р.-02.10.2011р. (поставка згідно специфікації №1 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 20 882грн. складає 51,49грн.; (поставка згідно специфікації №2 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 14 230,22грн. складає 35,09грн.; (поставка згідно специфікації №3 від 20.06.2011р.) відносно заборгованості у сумі 2 918,88грн. складає 7,20грн.;
- за період з 03.10.2011р.-02.11.2011р. (поставка згідно специфікації №1 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 62 646грн. складає 154,47грн.; (поставка згідно специфікації №2 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 28 460,45грн. (розрахованій позивачем) складає 70,18грн.; (поставка згідно специфікації №3 від 20.06.2011р.) відносно заборгованості у сумі 5 837,76грн. (розрахованій позивачем) складає 14,39грн.;
- за період з 03.11.2011р.-05.09.2012р. (поставка згідно специфікації №1 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 104 410грн. складає 2 628,73грн.; (поставка згідно специфікації №2 від 17.05.2011р.) відносно заборгованості у сумі 71 151,12грн. складає 1 791,37грн.; (поставка згідно специфікації №3 від 20.06.2011р.) відносно заборгованості у сумі 14594.40грн. складає 367,44грн.
За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 5 120,36грн.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки індексу інфляції у сумі 1 918,69грн., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт не належного виконання умов укладеного договору відповідачем та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.193, ч.6 ст.232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного підприємства «Агротек» м.Донецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт.Володарське, Донецької області про стягнення 264 227,32грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт.Володарське, Донецької області на користь Приватного підприємства «Агротек» м.Донецьк борг у розмірі 190 155,52грн., пеню у розмірі 11 577,27грн., 3% річних у розмірі 5 120,36грн. суму інфляційних у розмірі 1 918,69грн., штраф у розмірі 38 031,10грн., витрати по сплаті судового збору 4 936,05грн.
В решті частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 22.10.2012р. проголошено та підписано вступну, та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2012р.
Суддя Подколзіна Л.Д.