Справа № 2а/1770/1640/2012
28 серпня 2012 року 14год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Фізична особа підприємець - ОСОБА_1
до Дубенської районної санітарно-епідеміологічної станції Рівненської області
про визнання дій незаконними , -
Фізична особа підприємець - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубенської районної санітарно-епідеміологічної станції Рівненської області про визнання незаконними дій щодо проведення 24.02.2012р. перевірки дотримання санітарного законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, визнання незаконними дій щодо складання 24.02.2012р. акта перевірки дотримання санітарного законодавства аптеки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по АДРЕСА_1
В обґрунтування позову вказує, що плани (річні, квартальні) щодо проведення у позивача планової перевірки відповідачем не затверджені; в порушення частини 3 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідачем не визначена періодичність проведення у позивача планових заходів державного нагляду (контролю), не визначено залежно від цілей питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль); відповідачем не оприлюднено критерії та періодичність проведення планових заходів із здійсненням державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законом; повідомлення про здійснення перевірки позивачу не надсилалося; в акті перевірки не зазначено відомості про посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутні посилання на норми закону, порушення яких виявлено перевіркою. За таких обставин вважає дії щодо проведення відповідачем перевірки та складання акта перевірки - незаконними.
Позивач в судове засідання, призначене на 28.08.2012р., не прибув, подав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с.88).
Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.30-34), в якому зазначив, що ДЗ "Дубенська райСЕС" МОЗ України є закладом охорони здоров'я, входить у сферу управління МОЗ України, не є органом виконавчої влади, працівники відповідача не мають статусу державних службовців, а тому не є суб'єктом владних повноважень. Також вказує, що при організації та проведенні перевірки позивача відповідачем було дотримано приписи чинних нормативно-правових актів. За результатами перевірки ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. 12.04.2012р. суддею Дубенського міськрайонного суду Рівненської області по справі № 1705/894/2012 була винесена постанова за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дубенської районної санітарно-епідеміологічної станції про визнання постанови від 06.03.2012р. про накладення штрафу на ОСОБА_1 недійсною, згідно якої постановлено відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог. Постанова набрала законної сили. З наведених у запереченні підстав відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю за безпідставністю вимог.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 28.08.2012р., не прибув, подав клопотання, в якому зазначає, що він викладене в письмовому запереченні підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с.95).
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України у зв'язку з тим, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву та заперечення, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N 877-V від 05.04.2007р., зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 877).
Відповідно до абз.2 ст.1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону № 877 на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, регулюються Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" N 4004-XII від 24.02.1994р. зі змінами та доповненнями (далі Закон N 4004-XII), яким визначені відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлені порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.
Статтею 31 Закону № 4004-XII визначено, що систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять:
центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я;
установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я;
відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади в галузі оборони, в галузі внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України;
державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.
Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.
Центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я покладаються функції відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та об'єктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
На установи, заклади і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, покладаються функції органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях, об'єктах, у частинах і підрозділах.
Установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є юридичними особами. Їх мережа, організаційна структура встановлюються головним державним санітарним лікарем України. Мережа та організаційна структура установ, закладів, частин і підрозділів державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються головними державними санітарними лікарями відповідних державних органів за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.
Установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють свою діяльність на підставі положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні та положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а також положень про державну санітарно-епідеміологічну службу інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, що затверджуються керівником відповідного державного органу за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.
Згідно зі статтею 39 Закону № 4004-XII державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
Основними завданнями цієї діяльності є:
нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;
нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;
нагляд за дотриманням санітарного законодавства;
проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.
Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 22.06.1999р. зі змінами та доповненнями затверджено Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні (далі Положення № 1109), яким визначено мету, основні завдання та порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.
Згідно з нормами Положення № 1109 метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства (п.3).
Основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду є:
контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також приписів, постанов і вимог, викладених у висновках, що видаються головним державним санітарним лікарем (далі - висновки);
санітарно-карантинний контроль у пунктах пропуску через державний кордон;
контроль за санітарною та епідемічною ситуацією на території України;
проведення санітарних та епідеміологічних розслідувань, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей;
розроблення пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;
вжиття заходів для припинення порушень санітарного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень (п.4).
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду (п.5).
Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ здійснюють нагляд у межах відповідних адміністративних територій, на транспорті та на інших об'єктах, а посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби інших органів виконавчої влади - на територіях, на які поширюється їх діяльність, підпорядкованих їм об'єктах, у підрозділах (п.6).
Відповідно до п.9 Положення № 1109 поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд як діяльність головних державних санітарних лікарів, їх заступників, інших посадових осіб установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби з контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, приписів, постанов та висновків здійснюється шляхом обстеження та перевірки об'єктів нагляду щодо дотримання і реалізації вимог безпеки для здоров'я і життя людини.
Обстеження та перевірка об'єктів нагляду проводиться вибірково за планами, що розробляються органами, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, позапланово - залежно від санітарної та епідемічної ситуації, а також за повідомленнями підприємств, установ і організацій та за заявами громадян.
Плани обстеження та перевірки об'єктів нагляду затверджуються головним державним санітарним лікарем. Позапланові обстеження та перевірка проводяться за рішенням головного державного санітарного лікаря.
Періодичність обстеження та перевірки об'єктів нагляду встановлюється головним державним санітарним лікарем на підставі результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи, з урахуванням ступеня їх впливу на стан здоров'я і життя людини та за погодженням з вищестоящим головним державним санітарним лікарем.
Обстеження та перевірка об'єктів проводиться посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби за направленням головного державного санітарного лікаря або його заступників.
Результати обстеження та перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.
Системний аналіз вищевказаних норм закону дає суду підстави для висновку, що відповідач у спірних правовідносинах здійснює функції державного санітарно-епідеміологічного нагляду, тобто наділений владними управлінськими функціями, а відтак є суб'єктом владних повноважень та у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом встановлено, що 07.02.2012р. ДЗ "Дубенська районна санітарно-епідеміологічна станція" Держсанепідслужби України в Рівненській області Міністерства охорони здоров'я виданий наказ № 10-од "Про проведення перевірок об'єктів держсанепіднагляду в місті Дубно та районі в лютому 2012 року", за підписом головного державного санітарного лікаря Муха Ю.С., згідно з яким, на виконання Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та у відповідності до "Плану-графіка перевірок об'єктів держсанепіднагляду в м. Дубно спеціалістами Дубенської рай СЕС на 2012 рік", розміщеного на веб-сайті Дубенської міської ради, "Графіку перевірок спеціалістами райСЕС об'єктів держсанепіднагляду в населених пунктах Дубенського району на 2012 рік", розміщеного на веб-сайті Дубенської районної адміністрації, наказано посадовим особам Дубенської райСЕС організувати та провести перевірку об'єктів держсанепіднагляду спеціалістами райСЕС в місті та районі згідно затверджених план-графіків, у тому числі приватного підприємця ОСОБА_1 (а.с.62).
На підставі наказу № 10-09 від 07.02.2012р. головним державним санітарним лікарем Дубенського району видано направлення на проведення планової перевірки дотримання санітарного законодавства аптеки приватного підприємця ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, дата перевірки 24.02.2012р., посадова особа, яка бере участь у здійсненні заходу - лікар з комунальної гігієни Подворний П.С. (а.с.41).
Повідомлення № 02.01-09/298 від 14.02.2012р. про проведення планової перевірки дотримання санітарного законодавства в аптеці ПП ОСОБА_1 вручено уповноваженій особі суб'єкта господарювання 14.02.2012р. під розписку (а.с.39).
24.02.2012р. санітарним лікарем з комунальної гігієни Дубенської райСЕС Подворним П.С., в присутності приватного підприємця ОСОБА_1, проведено перевірку дотримання санітарного законодавства в аптеці ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, результати якої оформлені актом від 24.02.2012р., підписаним підприємцем без зауважень (а.с.38).
02 березня 2012 року, за результатами перевірки від 24.02.2012 року, в приміщенні Дубенської райСЕС, в присутності порушника, був складений протокол про порушення санітарних норм. Копію протоколу ОСОБА_1 отримав; з правами, передбаченими ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП ознайомлений, що підтверджується його підписами у відповідних графах протоколу (а.с.36).
06 березня 2012 року, на підставі протоколу від 02.03.2012 року, у відношенні позивача була винесена постанова про накладення штрафу (а.с.37).
Судом встановлено, що вищевказана постанова була оскаржена позивачем до суду. Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 квітня 2012 року по справі № 1705/894/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дубенської районної санітарно-епідеміологічної станції про визнання недійсною постанови від 06.03.2012 року про накладення штрафу у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Постанова суду набрала законної сили.
Вказаним судовим рішенням встановлено правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, законність складення протоколу від 02.03.2012р., а також встановлено, що 27.02.2012р. головним санітарним лікарем Дубенського району винесено постанову № 01-40/12 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, а саме температурний режим в приміщенні аптеки не відповідає вимогам, не проведений в повному обсязі медичний огляд працівників, не отриманий висновок про початок роботи після проведення реконструкції аптеки. Робота аптеки була тимчасово заборонена до 28 лютого 212 року до усунення недоліків. Інформація про виконання повинна бути надіслана до 1 березня 2012 року. ОСОБА_1 копію постанови отримав під розписку 27.02.2012р. Посилання ОСОБА_1 на те, що ніяка перевірка у нього не проводилася, спростовані дослідженими судом доказами (а.с.35).
Відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини справи в розрізі норм матеріального закону, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні перевірки дотримання вимог санітарного законодавства в аптеці приватного підприємця ОСОБА_1 та при оформленні результатів такої перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999р. № 1109. Доводи сторони позивача не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються дослідженими доказами та не доводять допущеного відповідачем порушення закону.
За встановлених обставин адміністративний позов до задоволення не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в позові до Дубенської районної санітарно-епідеміологічної станції Рівненської області про визнання дій незаконними - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.