Справа № 2а/1770/2555/2012
26 вересня 2012 року 16год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Воробюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4
до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови
Позивач- Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 05 червня 2012 року за № 556-П.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 травня 2012 року відповідачем була проведена перевірка дотримання позивачем вимог чинного законодавства в сфері містобудування, в ході якої були виявлені порушення ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами даної перевірки, відповідачем 23.05.2012р. було винесено приписи №283, №284, якими запропоновано з дати отримання припису зупинити виконання будівельних робіт з будівництва будівлі торгового комплексу з автоцентром по АДРЕСА_1 до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та подати останню до 20.11.2012 року.
05 червня 2012 року відповідачем винесена постанова № 556-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 98460 (дев'яносто вісім тисяч чотириста шістдесят) грн. на підставі акту перевірки від 23.05.2012р., протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 23.05.2012р. Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що належить до скасування, так як в травні місяці 2012 року жодних будівельних робіт не здійснював. Посилається на те, що виявлені згідно акту перевірки будівельні роботи здійснив у 2008 - 2009 роках згідно вимог Рафалівської селищної ради привести земельну ділянку та існуючий фундамент в належний стан. Крім того, штрафна санкція застосована відповідачем згідно норм законодавства, які набрали чинності тільки в 2012 році, а на час здійснення будівельних робіт (правопорушення) діяла інша норма чинного законодавства, яка передбачала інший розмір штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти позову в якому зазначив, що перевірка проведена на підставі затвердженого плану перевірок та відповідно Інспекція діяла виключно в межах та на підставі чинного законодавства.
Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку показам свідка, дослідивши подані письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов належить до задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 травня 2012 року відповідачем було проведено планову перевірку будівництва торгового комплексу з автоцентром по АДРЕСА_1. Вказана перевірка проведена на підставі наказу від 23.03.2012 року №52-осн та була передбачена у плані роботи Інспекції у другому кварталі 2012 року. За результатами перевірки було складено акт від 23.05.2012 року, яким встановлено порушення виконання будівельних робіт з будівництва торгового комплексу з автоцентром по АДРЕСА_1 без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Після складання акту перевірки, позивачем надано пояснення, що його об"єкт знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Відповідно до п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2012 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок її виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Тоді ж відповідачем винесено приписи за №283, №284, якими запропоновано з дати отримання припису зупинити виконання будівельних робіт з будівництва будівлі торгового комплексу з автоцентром по АДРЕСА_1 до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та подати останню до 20.11.2012 року.
23.05.2012р. відповідачем складений протокол про правопорушення у сфері містобудування.
05.06.2012р. відповідачем винесена постанова №556-П про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Дана постанова винесена на підставі акта перевірки від 23.05.2012 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.05.2012р., приписів від 23.05.2012р. за №283, №284.
У судовому засіданні 12.09.2012 року був допитаний у якості свідка головний державний інспектор Цимбалюк О.В., який суду пояснив слідуюче.
23.05.2012 року була проведена планова перевірка позивача щодо будівництва торгового комплексу з автоцентром по АДРЕСА_1. На даному об"єкті було оглянуто будівельні роботи, також було залучено до перевірки забудовника, який надав технічну документацію на торговий комплекс. За результатами перевірки було складено акт, в якому зафіксовано порушення, а саме будівельні роботи проводились без декларації про початок виконання робіт. Також було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.05.2012р., та приписи від 23.05.2012р. за №283, №284, якими запропоновано з дати отримання припису зупинити виконання будівельних робіт з будівництва будівлі торгового комплексу з автоцентром по АДРЕСА_1 до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та подати останню до 20.11.2012 року.
Суд вважає, що винесена відповідачем постанова від 05.06.2012 року №556-П про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає до скасування з огляду на наступне.
Станом на час вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудування діяв Закон України від 14.10.1994р. № 208/94 «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» зі змінами та доповненнями (далі Закон №208). Вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудування у 2008-2009 роках підтверджується офіційною інформацією Рафалівської селищної ради від 07.08.2012р. за № 02-08/392 наданою на адвокатський запит. Відповідачем даний факт не оспорюється.
Статтею 1 Закону №208 встановлено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема: проведення будівельних робіт без дозволу та їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт; ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі двадцять мінімальних розмірів заробітної плати.
При дослідженні судом постанови №556-П від 05 червня 2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, судом встановлено, що винесенню вказаної постанови передує складений 23.05.2012р. протокол про правопорушення у сфері містобудування та приписи від 23.05.2012р. за №283, №284.
Згідно із ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій керувався при винесенні оскаржуваної постанови абзацом 4, пунктом, 4 частиною 4, статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції від 22.12.2011р., яка набрала чинності з 19.01.2012 року. Однак стаття 2 цього закону не містить санкції передбаченої абзацом 4, пунктом, 4 частиною 4, статті 2 Закону. Виходячи із змісту та розміру застосованої санкції відповідачем, відповідальність за таке правопорушення передбачене пунктом 4 частини 2 статті 2 цього Закону.
Зазначеною нормою передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації:
на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;
на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат;
на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Однак в судовому засіданні встановлено, що позивачем вчинені порушення у 2008-2009 роках, а виявлені відповідачем 23.05.2012 року, що стверджується як актом перевірки від 23.05.2012р., так і винесеними 23.05.2012р. приписами.
Законом України від 22.12.2011р., № 4220-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності", внесені зміни, зокрема, Закон №208 викладений в новій редакції. Дана редакція набрала чинності з 19 січня 2012 року і значно посилює відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Так, в силу вимог частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 у справі N 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що позивач вчинив порушення в 2008-2009р.р., відповідач його виявив після набрання чинності новою редакцією Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому відповідач неправомірно допустив зворотну дію в часі закону, застосувавши норми статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який діє з 19.01.2012 року до правовідносин, які виникли в 2008-2009 роках.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що відповідач при винесенні рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій до позивача діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, отже позов позивача належить до задоволення.
Присудити на користь позивача судовий збір у відповідності до ст. 94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 05 червня 2012 року №556-П.
Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 984,60грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.