31 жовтня 2012 року Справа № 2а-4565/12/1070
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Бончева О.С.
за участю
представника позивача: Порхун О.П. (за довіреністю)
представника відповідача 1: Левченко А.М. (за довіреністю)
відповідача 2: Завгородній В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «СВК»Світанок» Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього Валентина Івановича визнання неправомірними дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК»Світанок»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Київській області (далі -відповідач 1), Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього Валентина Івановича (далі -відповідач 2) в якому просило, з урахуванням уточнення, визнати неправомірними дії Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього Валентина Івановича щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства при використанні ТОВ «СВК»Світанок»земель сільськогосподарського призначення 22 серпня 2012 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «СВК»Світанок»з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, перед проведенням перевірки ТОВ «СВК»Світанок»не було повідомлено про дату, місце та час проведення перевірки, позивачу не надсилався та не вручався наказ про проведення перевірки та відповідні направлення. Тому, позивач був позбавлений можливості вплинути на результати перевірки та надати документи, які спростовують викладені в акті перевірки обставини.
З актом перевірки керівника ТОВ «СВК»Світанок» також не було ознайомлено, про що свідчить відсутність відповідних відміток у графі «з актом ознайомлений, копію акта отримав». Запис в акті перевірки про те, що перевірку проведено в присутності директора ТОВ «СВК»Світанок»Тупчія В.А. зроблено перевіряючим безпідставно.
Крім того, в акті перевірки вказано, що перевірку проведено на підставі скарги фізичної особи, однак відповідач не отримував згоди центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки, що є порушенням вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача 1 та відповідач 2 позов не визнали.
Заперечуючи проти позову Державний інспектор сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгородній В.І. пояснив, що при проведенні перевірки ТОВ «СВК»Світанок»він керувався не положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, яке затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року № 312 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1223/8544. У зв'язку з цим наказ про проведення перевірки ТОВ «СВК»Світанок»не приймався, направлення на перевірку не виписувались, згода на проведення перевірки від центрального органу виконавчої влади не отримувалась, позивач про проведення перевірки не повідомлявся та не був ознайомлений з актом перевірки.
Стосовно вказівки у акті перевірки про те, що перевірку проведено в присутності директора ТОВ «СВК»Світанок»Тупчія В.А. відповідач 2 пояснив, що такі відомості були внесені помилково і фактично представник позивача не приймав участі при проведенні перевірки.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК»Світанок»зареєстроване Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області 28 лютого 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 802416 (а.с. 7).
Відповідно до матеріалів справи, 5 червня 2012 року на адресу Державної інспекції сільського господарства в Київській області надійшов лист фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 в якому заявник повідомив, що ТОВ «СВК»Світанок»самовільно зайняло та використовує земельну ділянку на території Ставищенської селищної ради Київської обаласті (а.с. 74).
На підставі вказаного листа, 22 серпня 2012 року Державним інспектором сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднім В.І. проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства при використанні ТОВ «СВК»Світанок»земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Ставищенської селищної ради Київської області, результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі -Акт перевіки) (а.с. 9).
В акті перевірки відповідачем 2 вказано, що ТОВ «СВК»Світанок»використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6.8473 га. для вирощування кукурузи неправомірно, оскільки законним власником земельної ділянки є територіальна громада Ставищенської селищної ради Київської області.
У той самий день Державною інспекцією сільського господарства в Київській області виписано протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 41), повідомлення про нарахування шкоди у зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки (а.с. 46), припис про усунення порушень вимог земельного законодавства № 41/26 (а.с. 51) та прийнято постанову № 41/13 про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «СВК»Світанок»у сумі 1700,00 грн. (39-40).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку діям Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього В.І. щодо проведення 22 серпня 2012 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «СВК»Світанок», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Пунктом 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України встановлено, що Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2012 року за № 34/20347.
Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 вказаного Положення, Державні інспекції сільського господарства в областях наділені повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19 червня 2003 року № 963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок (стаття 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).
Правові засади проведення органами Державної інспекції сільського господарства України перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, перелік питань та уніфіковану форму акта перевірки затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року № 424 «Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1289/21601.
Згідно із преамбулою вказаного наказу, його прийнято відповідно до Земельного кодексу України, Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500, Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459, та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2010 року № 1850 «Про забезпечення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У силу вимог розділу 2 Уніфікованої форми акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року № 424), до переліку питань для контролю дій перевіряючих віднесено дотримання перевіряючими приписів статей 4, 5, 6, 7, 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Таким чином, враховуючи, що правові засади проведення перевірок органами Державної інспекції сільського господарства України визначено на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд констатує обов'язковість виконання вимог вказаного закону при проведенні відповідачем перевірки дотримання вимог земельного законодавства суб'єктами господарювання.
Твердження відповідача 2 про те, що при проведенні перевірки ТОВ «СВК»інспектор Державної інспекції сільського господарства в Київській області повинен керуватися Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, який затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року № 312 є помилковим, оскільки зазначений порядок визначає процедуру проведення перевірки територіальними органами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, яка діє у складі Державного комітету України по земельних ресурсах і йому підпорядковується.
Натомість, відповідач 2 є посадовою особою територіального органу Державної інспекції сільського господарства України, тому не може керуватись у своїй діяльності порядком проведення перевірок, який розроблено та прийнято для застосування Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель.
Чинне законодавство України не містить положень, згідно яких Державна інспекція сільського господарства вправі застосовувати у своїй діяльності Порядок проведення перевірок органами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель.
Той факт, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1300, територіальні органи Державної інспекції сільського господарства є правонаступниками територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель вказує на передачу функцій між відповідними органами і не передбачає поширення порядку проведення перевірок Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель на органи Державної інспекції сільського господарства.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) -це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Порядок здійснення державного контролю конкретизовано у статтях 4 -7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», однією із підстав для проведення позапланового заходу є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Однак, позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення
У силу вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
У випадку проведення позапланового заходу у посвідченні (направленні) на проведення державного перевірки вказується ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення перевірки (абзац 8 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Згідно із частиною 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства слідує, що для проведення перевірки на підставі звернення осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства Державній інспекції сільського господарства в Київській області необхідно: отримати згоду центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки; прийняти наказ про проведення перевірки; виписати направлення на проведення перевірки; пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю). Складений за результатами перевірки акт має бути підписаний та вручений посадовій особі суб'єкта господарювання, діяльність якого перевіряється.
Крім того, відповідно до Уніфікованої форми акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року № 424), у акті перевірки зазначаються: реквізити розпорядчих документів на підставі яких проведено перевірку (наказ, направлення); поставлені на перевірку питання; пояснення та зауваження суб'єкта господарювання по суті виявлених порушень; підписи осіб, присутніх при проведені перевірки; відмітка про відмову від підписання акту перевірки посадовими особами суб'єкта господарювання.
У судовому засіданні відповідач 2 визнав, що наказ про проведення перевірки ТОВ «СВК»Світанок»Державною інспекцією сільського господарства в Київській області не приймався, направлення на перевірку не виписувались, згода на проведення перевірки від центрального органу виконавчої влади не отримувалась, позивач про проведення перевірки не повідомлявся та не був ознайомлений з актом перевірки.
За таких обставин, з урахуванням вимог абзацу 2 частини 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд дійшов висновку про протиправність дій Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього В.І. щодо проведення 22 серпня 2012 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «СВК»Світанок».
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що відповідачами не доведено законності оскаржуваних позивачем дій щодо проведення перевірки, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «СВК»Світанок»підлягає задоволенню.
Згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що належною формою захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього Валентина Івановича щодо проведення 22 серпня 2012 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «СВК»Світанок»
Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Київській області Завгороднього Валентина Івановича щодо проведення 22 серпня 2012 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «СВК» Світанок».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 2 листопада 2012 року.