Справа № 3-1994/12
16 жовтня 2012 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретаря Марченко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 30 липня 2012 року о 06 год. 50 хв. на 190 км. автодороги Стрий -Тернопіль -Кіровоград -Знам'янка, керував автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з рота, почервоніння очей, обличчя, тремтіння рук), а на вимогу пройти у встановленому порядку медичний огляд в медичному закладі та продути технічний пристрій алкотест "Драгер" для визначення степені алкогольного сп'яніння категорично відмовився в присутності свідків.
Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що 30 липня 2012 року близько 08 год. на вищевказаній ділянці дороги він безпідставно був зупинений працівником ДАІ, який звинуватив його у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою якогось приладу (продути в трубку), на що він відмовився, так як вимагав показати сертифікат повірки цього приладу. Відмовивши у цьому, працівник ДАІ склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Стверджує, що спиртних напоїв не вживав, жодних ознак сп'яніння у нього не було, цього ж дня пройшов медичний огляд в медичному закладі, згідно з висновком якого у нього ознак сп'яніння виявлено не було.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли у неї наявні ознаки алкогольного сп'яніння та вона відмовилася від проходження огляду у встановленому чинним законодавством порядку.
Такий порядок визначений ст. 266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Постанова).
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Сам огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).
І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови).
Огляд же особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому викладене обвинувачення ОСОБА_1 у тому, що він керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з рота, почервоніння очей, обличчя, тремтіння рук), а на вимогу пройти у встановленому порядку медичний огляд в медичному закладі та продути технічний пристрій алкотест "Драгер" для визначення степені алкогольного сп'яніння категорично відмовився в присутності свідків. При цьому у протоколі відсутній окремий запис щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння або ж на предмет наявності в останнього ознак сп'яніння (при відмові пройти огляд).
Як пояснив ОСОБА_1 такий огляд не проводився, що також підтвердив в суді свідок ОСОБА_2, який був запрошений працівниками ДАІ в якості понятого лише для підтвердження відмови водія від огляду на стан сп'яніння. Свідок, крім того, вказав на відсутність в ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, що також вбачається із наданого органом ДАІ відеозапису.
Більше того, у протоколі про адміністративне правопорушення і в суді ОСОБА_1 вказав, що спиртного не вживав. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 липня 2012 року № 3715 (а.с. 7) у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Відповідно до ст. 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, крім іншого, допускаються адміністративне затримання особи, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1). Порядок адміністративного затримання, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2).
Зокрема, відповідно до ст. 2652 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, перелічені у ч. 1-й цієї статті, у тому числі частинами першою, другою, третьою і четвертою ст. 130 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб, після чого зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місце знаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації.
Згідно ж зі ст. 266 цього Кодексу особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння (ч. 1). У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Проте, жодного з наведених заходів з метою припинення адміністративного правопорушення працівниками ДАІ щодо ОСОБА_1 та автомобіля, яким він керував, вжито не було, що саме по собі вже викликає сумнів у тому, що у нього в той час були ознаки сп'яніння і відповідно підстави для проходження огляду.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ вказав, що водія від керування відсторонено, автомобіль передано ОСОБА_3, що не відповідає дійсності.
Як пояснив ОСОБА_1 від керування автомобілем його не відстороняли, транспортний засіб не затримували та ОСОБА_3 не передавали, так як останній в цей час взагалі знаходився в іншій області, а йому він попередньо зателефонував для того, щоб той продиктував інспектору ДАІ номер свого водійського посвідчення для зазначення у протоколі. Ці обставини підтвердив в суді свідок ОСОБА_3, а також у своїх письмових поясненнях інспектор ДАІ в Тернопільській області Лемішка М.І.
Наведене свідчить про те, що інспектор ДАІ при ініціюванні щодо ОСОБА_1 адміністративного переслідування діяв не у відповідності до свого повноваження та способу, що передбачені чинним законодавством (підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, не було; сам огляд водія на стан сп'яніння або ж на предмет наявності у нього ознак сп'яніння у присутності свідків не проводився та відповідно результати огляду у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені; заходів для припинення адміністративного правопорушення вжито не було).
За наведених обставин в сукупності, відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння є недостовірними, а сам протокол як доказ викликає сумніви у його допустимості.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, не встановлені такі і судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи встановлені факти суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: