Справа № 712/15209/12
10.10.2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого -судді Домніцького В.В.,
при секретарі -Єфремової М.Й.,
з участю: прокурора - Голуба В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, студента вищого навчального закладу, на утриманні має малолітню дитину, раніше не судимого, -
за ч. 2 ст. 186 КК України, -
02.05.2012 року, о 19-ій годині, в м. Чоп, Ужгородського району, ОСОБА_1, групою осіб за попередньою змовою з гр. Д., в приміщенні магазину «Пекарня», що в м. Чоп, Ужгородського району, вул. Берег, 44, відкрито викрали одну буханку хліб, вартістю 5 грн. та два пакунки з курячими стегнами, вартістю 25 кожний, за таких обставин.
Зайшовши у приміщення магазину, ОСОБА_1 взяв з прилавку буханку хліба, а в цей час гр. Д. взяв з холодильної камери два пакунки курячих стегон. ОСОБА_1 повідомив гр. Д., що в нього не має грошей, на що останній відповів йому, що за товар вони не будуть розраховуватись. На вимогу продавця ОСОБА_2 розрахуватися за товар, гр. Д. відповів їй, що ніхто розраховуватись не буде, після чого ОСОБА_1 та гр. Д., не розрахувавшись, вийшли з магазину.
ОСОБА_2 вийшла за ними вслід на вулицю і вимагала, щоб вони розрахувалися за товар, однак підсудний та гр. Д. не реагували на її вимогу і прямували далі.
Своїми діями ОСОБА_1 та гр. Д. спричинили власнику магазину - ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 55 грн.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав та показав, що 02.05.2012 року, близько 17 години, в м. Чоп, він зустрівся із знайомою компанією і через деякий час вони пішли до тераси магазину «Пекарня».
В компанії був також гр. Д., який запропонував ОСОБА_1 зайти в приміщення магазину і взяти продукти харчування на що він погодився.
В приміщенні магазину ОСОБА_1 взяв буханку хліба, а гр. Д. два пакунки з курячими стегнами.
ОСОБА_1 повідомив гр. Д., що в нього не має грошей, на що останній відповів йому, що товар вони не будуть розраховуватись і їм за це нічого не буде..
Коли продавець запропонувала і почала вимагати розрахунок за товар, то гр. Д. відповів їй, що розрахунку не буде і після цього вони в двох вийшли з магазину, не розрахувавшись за товар.
Продавець також вийшла за ним на вулицю і вимагала розрахунку, однак вони не відреагували на її вимоги.
Заслухавши думку учасників судового розгляду щодо обсягу доказів, які слід дослідити, та порядку їх дослідження, враховуючи те, що фактичні обставини справи не оспорюються, суд, у відповідності до ст. 299 КПК України, вирішив за доцільне обмежитись допитом підсудного та вивченням характеризуючих його особу матеріалів справи. Зміст положень ст. 299 КПК України учасникам процесу зрозумілий.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки підсудний, за попередньою змовою групою осіб з гр. Д, відкрито викрав чуже майно.
Попередня домовленість між підсудним і гр. Д. виникла в приміщенні магазину в той момент як гр. Д. повідомив ОСОБА_1, що за товар ніхто з них розраховуватись не буде. Усвідомлюючи, наперед допускаючи та беручи участь у такому розвитку події, підсудний цим самим спільно з гр. Д. відкрито заволоділи чужим майном.
При призначенні підсудному покарання суд враховує суспільну небезпеку скоєного, особу підсудного, який раніше не судимий, і те, що ОСОБА_1 вину визнав, щиросердечно розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має малолітню дитину, що слід визнати пом'якшуючими покарання обставинами.
Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.
Суд не має підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, як про це зазначено в обвинувальному висновку, оскільки матеріали справи не містять висновку медичного огляду і сам підсудний не підтверджує, що грабіж скоєно ним в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд не може визнати обтяжуючою покарання обставиною вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки ця обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Такі пом'якшуючі покарання обставини, як визнання підсудним вини і щиросердечне каяття, з врахуванням предмету і вартості викраденого, суд визнає обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, оскільки підсудний, на переконання суду, повністю усвідомив караність і суспільну небезпеку скоєного, що має превентивний і виховний фактор.
За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно і на утриманні має малолітню дитину, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України та, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про не виїзд, з набранням вироком законної сили - скасувати.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: В.В.Домніцький