2-а/712/749/12
712/11689/12
16.10.2012 м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суду Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
при секретарі - Матіко Я.Ю.
за участю представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3
представника відповідача УПСЗН Ужгородської міської ради -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, треті особи начальник управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради ОСОБА_5, головний спеціаліст управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради ОСОБА_4, про визнання відмов у наданні інформації незаконними, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеної позовною заявою мотивуючи її тим, що в провадження Хустського районного суду знаходиться цивільна справа №712/1413/12-2/713/627/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на їх двох малолітніх дітей. За правовою допомогою в даній справі ОСОБА_1 звернувся до адвоката ОСОБА_2 Враховуючи професійну необхідність та керуючись положеннями Закону України «Про адвокатуру»останньою 27.03.2012 року був поданий адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо надання інформації про розмір грошової допомоги на дітей, з якого часу та в якому розмірі така надається ОСОБА_6
04.04.2012 року ОСОБА_2 отримала відповідь управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради на адвокатський запит, в якій їй було відмовлено в наданні вищезазначеної інформації з мотивів, що відповідно до Закону України «Про інформацію»та Закону України «Про захист персональних даних»запитувана інформація відноситься до конфіденційної інформації та може бути надана тільки за згодою отримувача допомоги.
Позивачі вважають таку відмову УПСЗН Ужгородської міськради у наданні інформації викладеній у відповіді від 04.04.2012 року необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема положенням Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації»та «Про адвокатуру». Запитувана інформація не є персональними даними та не є конфіденційною.
Оскільки відповідачем у наданні інформації адвокату ОСОБА_2 було відмовлено, 14.05.2012 року ОСОБА_1 подав заяву до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, у якій просив надати йому інформацію щодо суми виплат на дітей його дружини ОСОБА_6, обґрунтувавши її тим, що він є чоловіком утримувачки допомоги.
18.05.2012 року ОСОБА_1 отримав відповідь від відповідача, датовану 17.05.2012 року, якою заявнику було відмовлено у наданні інформації з тих -запитувана інформація є конфіденційною та може бути надана тільки за згодою отримувача допомоги. У даній відмові УПСЗН Ужгородської міськради також посилається на Рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 року №2-рп/2012 яким встановлено, що до конфіденційної інформації відносяться будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру пов'язані з особою. Також відповідач зазначає, що УПСЗН Ужгородської міськради 17.05.2012 року надіслано в Головне управління юстиції Закарпатської області та в прокуратуру міста Ужгорода листи щодо правомірності надавання вищезазначеної інформації. Після надходження відповідей заявника буде повідомлено додатково.
31.05.2012 року відповідачем ОСОБА_1 було повторно надіслано відповідь №М-335 про неможливість надання заявнику запитуваної інформації щодо розміру та дати призначення ОСОБА_6 допомоги на дітей, оскільки такає є конфіденційною і лише фізична особа, якої стосується ця конфіденційна інформація, має право на збирання, зберігання, використання та поширення цієї інформації.
Позивачі вважають такі відмови УПСЗН Ужгородської міськради у наданні інформації викладеній у відповідях від 18.05.2012 року та 31.05.2012 року незаконними, оскільки ОСОБА_1 є чоловіком отримувача допомоги ОСОБА_6, дана інформація стосується його особисто, оскільки отримувана допомога на дітей є грошовими коштами, що у відповідності до положень сімейного законодавства є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і заявник має право розпоряджатися цими коштами і зобов'язаний їх використовувати на потреби своїх малолітніх дітей.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити визнати незаконною відмову у доступі до публічної інформації, викладену УПСЗН Ужгородської міськради у листі-відповіді від 04.04.2012 року на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2; визнати незаконними відмови у доступі до публічної інформації, викладені управлінням у листах-відповідях від 17.05.2012 року та 31.05.2012 року на заяву ОСОБА_1. Зобов'язати УПСЗН Ужгородської міськради надати її довірителям ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2 доступ до публічної інформації такого змісту: у якому розмірі і з якого часу ОСОБА_6 отримує допомогу на дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2
Представник відповідача УПСЗН Ужгородської міської ради ОСОБА_4, який в дані справі також залучений в якості третьої особи, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Третя особа начальник УПСЗН Ужгородської міської ради ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що у провадження Хустського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа №712/1413/12-2/713/627/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на їх двох малолітніх дітей.
За правовою допомогою в даній справі ОСОБА_1 звернувся до адвоката ОСОБА_2, уклавши 20.02.2012 року з останньою договір про надання правової допомоги.
З метою збирання необхідних доказів, що мають важливе значення по вищезазначеній цивільній справі, враховуючи професійну необхідність та керуючись положеннями Закону України «Про адвокатуру»адвокатом ОСОБА_2 27.03.2012 року був поданий адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо надання інформації про розмір грошової допомоги на дітей, з якого часу та в якому розмірі така надається ОСОБА_6
04.04.2012 року ОСОБА_2 отримала відповідь УПСЗН Ужгородської міської ради на адвокатський запит, в якій їй було відмовлено в наданні вищезазначеної інформації з мотивів, що «Відповідно до Закону України «Про інформацію»та Закону України «Про захист персональних даних»запитувана інформація відноситься до конфіденційної інформації та може бути надана тільки за згодою отримувача допомоги. Також повідомляємо, що видача довідки стосовно отримання іншою особою соціальної допомоги здійснюється лише у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами (на вимогу правоохоронних та судових органів, органів опіки тощо)».
З такою позицією відповідача суд не погоджується. Статтею 6 Закону України «Про адвокатуру»(яка діяла станом на березень 2012 року) передбачено, що при здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; виконувати інші дії, передбачені законодавством.
З адвокатського запиту від 27.03.2012 року слідує, що такий адвокатом ОСОБА_2 направлявся до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради направлявся саме з метою збирання відомостей про факти, які можуть бути використані у справі.
Указ Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури»№1240/99 від 30 вересня 1999 року зобов'язує органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій сприяти реалізації права адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, надавати безоплатно відповідні відомості та копії документів за запитами адвокатів та адвокатських об'єднань у справах, що перебувають у їхньому провадженні.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про інформацію»право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно,або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Положеннями ст.20 та ст.21 цього Закону визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про інформацію»інформацією про фізичну особу (персональні дані) є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Згідно рішення Конституційного ОСОБА_5 України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 конфіденційною інформацією є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою. Така інформація про фізичну особу є конфіденційною і може бути поширена тільки за її згодою. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (ч.2 ст.11 Закону України «Про інформацію»).
Статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, враховуючи, що запитувана в адвокатському запиті не відноситься до конфіденційної інформації і не є персональними даними про особу, суд приходить до переконання, що відмова у доступі до інформації, викладена управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради у листі-відповіді від 04.04.2012 року на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2 є незаконною.
Не може бути прийнятим судом до уваги посилання представника відповідача у письмових запереченнях, як на підставу відмови у видачі інформації на адвокатський запит той факт, що адвокатом ОСОБА_2 не додано будь-яких документів, які б підтвердили її право представляти інтереси ОСОБА_1 в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування. З листа-відповіді від №245 від 09.04.2012 року слідує, що УПСЗН Ужгородської міської ради адвокатський запит було розглянуто по суті, і причиною відмови у наданні доступу до інформації були зовсім інші підстави.
Незаконними на думку суду, з вищенаведених підстав, є і відмови управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради у доступі до інформації, викладені у листах-відповідях від 17 та 31 травня 2012 року на заяви ОСОБА_1
Крім того слід зазначити, згідно п.10 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою КМУ від 27.12.2001 року допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Положеннями ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, які передбачають порядок обчислення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначено: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Тобто береться до уваги сукупний доход сім'ї, що ще раз підкреслює належність виплати до спільної сумісної власності подружжя.
Враховуючи вищезазначені норми, допомога на дітей, яку отримувала ОСОБА_6 - дружина ОСОБА_1, є спільною сумісною власністю і розпорядження останньою здійснюється за взаємною згодою, що надає повне право ОСОБА_1А отримати інформацію щодо виплат вищевказаної допомоги.
Вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині зобов'язання УПСЗН Ужгородської міськради надати їм доступ до публічної інформації такого змісту: у якому розмірі і з якого часу ОСОБА_6 отримує допомогу на дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, до задоволення не підлягають, оскільки як встановлено в судовому засіданні матеріали особової справи ОСОБА_6, які стосуються виплати останній допомоги по догляду за дітьми 14.03.2012 року були надіслані до управлінням праці та соціального захисту населення Хустської міської ради, що підтверджується супровідним листом №164 від 14.03.2012 року.
У відповідності до ст.94 КАС України підлягають стягненню з відповідача, за рахунок коштів Державного бюджету, на користь позивачки ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в розмірі 32,19 грн.
Керуючись ст.ст.17, 158,159, 160, 163, 185, 186 КАС України, суд,
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову у доступі до інформації, викладену управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради у листі-відповіді від 4 квітня 2012 року на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2.
Визнати незаконними відмови у доступі до інформації, викладені управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради у листах-відповідях від 17 та 31 травня 2012 року на заяву ОСОБА_1.
Стягнути з управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, за рахунок коштів Державного бюджету, на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в розмірі 32,19 грн.
В решті заявлених вимог -відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарг подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Микуляк П.П.