Справа № 712/518/2012
2/712/133/2012
26 квітня 2012 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р. при секретарі Секереш О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та відповідачем 21.04.2010 року було укладено договір позики, відповідно до якого вона передала ОСОБА_2 10 190 грн., які він зобов'язався повернути до 15.12.2011 року. Умовами договору було передбачено, що боржник зобов'язується повертати кошти частинами по 500 гривень щомісячно до 15 числа кожного місяця. Також, вони досягли згоди про те, що за кожен день прострочки буде нараховуватись пеня від неповерненої суми. Однак, свої обов'язки щодо повернення боргу відповідач виконав тільки частково сплативши 1 000 гривень, ухиляється від зустрічей з нею. Тому, просить стягнути з відповідача на її користь суму основного боргу в розмірі 9 190 грн., 130 669,50 грн. -пені та понесені судові витрати.
В судове засідання позивач не з'явилась, натомість надала суду заяву, згідно якої, просить справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Водночас, відповідно до надісланої ним заяви, просить справу розглянути без його участі та взяти до уваги ту обставину, що розмір пені заявлений позивачем є значно більшим ніж передбачений законодавством.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, суд провів розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
З дослідженого в судовому засіданні договору позики від 21.04.2010 року укладеного між сторонами, встановлено, що позикодавець передає позичальнику грошові кошти в сумі 10 190 грн., які останній зобов'язується повернути з 15.05.2010 року по 15.12.2011 року, частковими сумами по 500 грн. щомісячно до 15 числа поточного місяця відповідно до графіка погашення грошей. При цьому, відповідно до п.2 ст. 2 вказаного договору, в разі прострочення повернення чергової частки позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частки позики із сплатою 5 % ставки за кожний день прострочки.
На ствердження отримання відповідачем вказаних у договорі коштів, ним було написано розписку, згідно якої він отримав від позивача, 21.04.2010 року, безпроцентний кредит в сумі 10 190 грн.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Частиною 2 статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Загальні умови, що передбачені ст. 526 Цивільного кодексу України, встановлюють наступне: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене та те, що відповідач не вжив необхідних дій щодо повернення коштів у строк передбачений у договорі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, в частині стягнення суми основного боргу, знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому позов в цій частині слід задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 9 190 гривень.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 130 669,50 грн., суд констатує наступне.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язань передбачених договором, зокрема є сплата неустойки.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», врегульовано договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Так, ст.1 цього закону передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а відповідно до ст.3 розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Беручи до уваги вказані положення, з урахуванням позиції відповідача з приводу нарахування пені, суд вважає, що п. 2 ст.2 договору позики від 21.04.2010 року, суперечить вимогам чинного законодавства, а тому такий при нарахуванні пені, застосуванню не підлягає.
Враховуючи наведене та те, що сторонами в договорі позики не передбачено будь-якого іншого виду відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за ним, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення неустойки є недоведеним, а тому в його задоволенні в цій частині, слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить з пропорційності їх присудження до розміру задоволених позовних вимог, тому вважає, за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 214,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 9 190 (дев'ять тисяч сто дев'яносто) гривень основного боргу за договором позики.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе