Справа № 2-7638/11
29 травня 2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі
головуючого - судді Деметрадзе Т.Р.,
при секретарі Секереш О.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 та Кредитної спілки «Альянс Україна» про визнання кредитного договору недійсними,
Позивач звернувся в суд із даним позовом до відповідачів ОСОБА_1 та КС «Альянс Україна», мотивуючи свої вимоги тим, що 27.05.2008 року між його сином ОСОБА_1 і КС «Альянс Україна»був укладений Договір кредиту № 0161-08 Уж, згідно п.1.1. якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 6 500 грн., а відповідно до п.4.1. зобов'язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується порукою. В свою чергу, 27.05.2008 року між ним та КС «Альянс Україна»укладено договір поруки № 0161-08 Уж.
Вказує, що договір є недійсним, оскільки ОСОБА_1 не міг бути позичальником, так як не є членом КС «Альянс Україна». До кредитної спілки той звертався один раз 27.05.2008 року і він був присутній при укладенні договору. Жодної заяви про прийняття до спілки син не писав, жодного разу не був запрошений на загальні збори членів КС «Альянс Україна», йому не надавалась інформація про фінансовий стан спілки, не сплачувались проценти від прибутку спілки.
Крім цього, КС «Альянс Україна»не могла бути кредитодавцем згідно договору, оскільки на час його укладення не мала виданої у встановленому порядку ліцензії на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не відносяться внески членів КС, що спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки.
Просить суд, визнати недійсним договір кредиту укладений між ОСОБА_1 та КС «Альянс Україна».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та в обгрунтування навів обставини, викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Натомість подав суду заяву, відповідно до якої проти задоволення вимог позивача не заперечує та просить справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача КС «Альянс Україна»в судове засідання повторно не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Водночас, відповідно до поданої ним заяви, позовні вимоги не визнає, так як на його думку позовна заява є надуманою та безпідставною. При цьому, надав копію Протоколу засідання Правління КС «Альянс Україна»про прийняття ОСОБА_1 членом КС «Альянс Україна», а також ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про надання фінансових послуг КС «Альянс Україна». Просить розглянути справу у їх відсутності.
У зв'язку з повторною неявкою відповідачів в судове засідання, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, суд провів розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 27 травня 2008 року ОСОБА_1 уклав із Кредитною спілкою «Альянс Україна»договір кредиту № 0161-08к Уж згідно якого, кредитодавець зобов'язався надати позичальнику (члену КС ОСОБА_1М,) кредит в сумі 6 500 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених договором.
Відповідно до п. 4.1. вказаного договору зобов'язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується по між іншим порукою № 0161-08к Уж від 27.05.2008 року.
В свою чергу, між позивачем та КС «Альянс Україна»було укладено договір поруки № 0161-08к Уж від 27.05.2008 року, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями боржника.
При цьому, позивач ставить питання про визнання кредитного договору недійсним з тих підстав, що його син ОСОБА_1М, не міг бути позичальником, оскільки не є членом кредитної спілки, а КС «Альянс Україна»не могла бути кредитодавцем, через те, що не мала відповідної ліцензії.
Водночас, доводи позивача про те, що КС «Альянс Україна»не могла бути кредитодавцем згідно Договору, через відсутність ліцензії на надання фінансових кредитів, не можуть бути взяті судом до уваги, виходячи з наступного.
Ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», передбачено, видачу ліцензії для здійснення фінансовими установами, зокрема, надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів. Здійснення зазначеної діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.
Відповідно до п.1.2 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 №146, - для залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, використання таких коштів для надання їм кредитів кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.
Для надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів банків, коштів інших установ та організацій) кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.
Діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної спілки, а також коштів об'єднаних кредитних спілок, залучених кредитною спілкою, що є їх членом, та коштів спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, утворених їх членами, не потребує отримання ліцензії.
З аналізу вказаних положень чинного законодавства, вбачається, що отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів необхідне лише у випадку надання таких за рахунок залучених коштів, а при використанні з цією метою капіталу кредитної спілки достатньо тільки ліцензії на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, яка у відповідача, на момент укладення зазначених договорів була наявна.
При цьому, позивач посилаючись на необхідність отримання окремої ліцензії, в судовому засіданні не довів, що кошти, в розмірі передбаченому договором кредиту між відповідачами, були кредитною спілкою залучені від інших установ, а тому остання могла бути кредитодавцем та мала право на укладення кредитного договору.
Згідно положень ч.1 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки», - кредитна спілка відповідно до свого статуту, разом з іншим, надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі, а ч.1 ст. 6 цього ж Закону визначає ознаки за наявності хоча б однієї з яких можливе членство в спілці, зокрема: спільне місце роботи чи навчання або належність до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживання в одному селі, селищі, місті, районі, області.
Ч.3 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки», встановлено, що прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням
спостережної ради кредитної спілки.
Разом з цим, відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що ОСОБА_1 не являвся членом кредитної спілки, так як не подавав письмової заяви на вступ до неї, що в свою чергу унеможливлювало укладення між ними кредитного договору, оскільки наданий ним Протокол засідання Правління КС «Альянс Україна»не може бути доказом його членства в спілці, поза як прийняття до спілки знаходиться за межами компетенції Правління.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відтак суд приходить до висновку, що зміст Договору кредиту № 0161-08к Уж, укладеного між КС «Альянс Україна»та ОСОБА_1 суперечить вимогам закону, оскільки останній не являвся членом спілки, а з урахуванням того, що впливає на права та інтереси позивача -поручителя за зобов'язаннями по ньому, то підлягає визнанню недійсним.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Договір кредиту №0161-08к Уж від 27 травня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Альянс Україна».
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе