ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
15.11.2006
м. Київ
Справа № 34/28-А
11 год. 40 хв.
За позовом
Малого приватного підприємства «Тексвер»
до
Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про
визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.03.2006 № 0001772305/0
Суддя
Сташків Р.Б.
секретар судового засідання
Волуйко Т.В.
Представники:
від позивача:
Ракітіна Л.Д. (довіреність від 26.09.2006 № 296);
Мертвяченко Т.Л. (довіреність від 26.09.2006 № 292);
від відповідача:
Савін А.І. (довіреність від 25.09.2006 № 6910/9/10-013);
Костюк В.А. (довіреність від 09.09.2005 № 7829/9/10-12).
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) відповідно до пункту 6 Розділу VІІ цього Кодексу.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Мале приватне підприємство «Тексвер»(далі -Підприємство) у вересні 2006 року звернулось до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -Інспекція) про визнання недійсним рішення від 06.03.2006 №0001772305/0, яким позивачу застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 133 722 грн. за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджене постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320; далі -Положення).
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок Інспекції щодо порушення Підприємством вимог пункту 2.6 Положення є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки уся готівка отримана позивачем за 27.02.2006 була своєчасно та в повній сумі оприбуткована. При цьому Підприємство зазначає, що факт оприбуткування готівки позивачем за 27.02.2006 підтверджується тим, що за наслідками здійснення господарської діяльності за цей день був роздрукований фіскальний звітний чек (Z звіту) № 1271 та вклеєне його до Книги обліку розрахункових операцій № 2654001576р/з, у цей же день готівка була здана в касу підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №№ 81, 82 та касовою книгою. Готівкова виручка за 27.02.2006 -21 400 грн. за відрахуванням суми ліміту каси була здана в банк та зарахована на поточний рахунок Підприємства, що підтверджується банківською квитанцією № 12 від 27.02.2006 та банківською випискою.
Відповідач позов не визнав, Свої заперечення проти позову мотивував тим, що Підприємством при здійсненні господарської діяльності за 27.02.2006 було порушено норми пункту 2.6 Положення, а саме: не забезпечено оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження, згідно фіскального Z-звіту № 1271 від 27.02.2006. Інспекція вказує, що в книзі обліку розрахункових операцій в розділі 2 “Облік руху готівки та сум розрахунків» в графах з 1 до 7 відсутній запис про надходження готівкових коштів. Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 3 статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі -Указ).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
28.02.2006 Інспекцією проведено перевірку додержання Підприємством порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за результатами якої складено акт № 188 від 28.02.2006 (далі -Акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено оприбуткування готівки за 27.02.2006 у книзі обліку розрахункових операцій № 2654001576р/з від 20.05.2005. Так, у розділі 2 книги обліку (в графах з 1 до 7) відсутній запис про надходження готівкових коштів за 27.02.2006 згідно фіскального чеку (Z-звіту) №1271. Про це в книзі обліку зроблено відмітку перевіряючого. Сума виторгу за перевіряємий день склала 26 744 грн. 49 коп.
За таких обставин, за висновком Інспекції зазначеним в Акті перевірки, відповідачем порушено вимоги пункту 2.6 Положення.
На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 1 статті 17, статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі -Закон про РРО) та абзацу 3 статті 1 Указу, Інспекцією прийнято оспорюване рішення, яким Підприємству застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 133 722 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2006 о 14 год. 23 хв. касиром Підприємства був здійснений вивід коштів з каси електронного контрольно-касового апарата (ЕККА) у сумі 19 354 грн. 56 коп. Зазначені грошові кошти були внесені в касу підприємства з каси ЕККА згідно з прибутковим касовим ордером № 81 від 27.02.2006. Ці кошти у сумі 19 354 грн. 56 коп. та кошти, які залишались на початок робочого дня у сумі 2 159 грн. 44 коп., а разом 21 400 грн., відповідно до видаткового касового ордеру № 72 від 27.02.2006, квитанції №12 від 27.02.2006, цього ж дня були здані до банку, що також підтверджується випискою з банківського рахунку за 27.02.2006.
В кінці робочого дня касиром був знятий Х-звіт, в якому зазначено, що сума оприбуткованої готівки за 27.02.2006 становить 26 744 грн. 40 коп., зроблено вивід коштів у сумі 19 354 грн. 56 коп. (про що вже було вище зазначено) і залишок коштів в касі ЕККА становив 7 389 грн. 84 коп. Після чого о 17 год. 48 хв. касиром зроблено вивід коштів й у сумі 7 389 грн. 84 коп., які були оприбутковані в касу Підприємства згідно з прибутковим касовим ордером № 82 від 27.02.2006.
Факт внесення коштів у касу Підприємства в сумі 19 354 грн. 56 коп. за прибутковим касовим ордером № 81 та 7 389 грн. 84 коп. за прибутковим касовим ордером № 82 підтверджується й касовою книгою Підприємства (дані за 27.02.2006).
З матеріалів справи також вбачається, що фіскальний чек (Z-звіту) №1271 на суму 26 744 грн. 40 коп. був вклеєний до розділу 1 “Фіскальні звітні чеки» Книги обліку розрахункових операцій № 2654001576р/з, але, як зазначено у письмових поясненнях бухгалтера Підприємства доданих до Акта перевірки, запис про надходження готівкових коштів згідно вказаного фіскального чеку до розділу 2 зазначеної Книги обліку не було своєчасно внесено “у зв'язку з великим документообігом та великою кількістю обслуговуваних клієнтів протягом дня».
Відповідно до абзаців 1,2,3,5 пункту 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Отже, виходячи з зазначених норм Підприємством було допущено порушення порядку (правил) оподаткування готівки в касі підприємства, але саме оприбуткування готівки в касі підприємства було здійснено.
Абзацом третім частини першої статті 1 Указу передбачено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Аналіз вищезазначеного положення Указу дає підстави для висновку про те, що штраф за цією нормою може бути застосований лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.
Судом встановлено що, хоча Підприємством і було допущено порядок оприбуткування готівки в касі підприємства, проте сам факт оприбуткування готівки (у повному обсязі та своєчасно) відбувся. Даний факт, як вже було вищезазначено, підтверджується прибутковими касовими ордерами № 81 і № 82 від 27.02.2006, а також касовою книгою Підприємства (даними за 27.02.2006). При цьому оприбуткування готівки в касі Підприємства 27.02.2006 за вказаними первинними документами було здійснено до моменту проведення перевірки відповідачем (до 28.02.2006).
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відтак, у Інспекції не було законних підстав для застосування до Підприємства штрафних санкцій (штрафу) на підставі абзацу третього частини першої статті 1 Указу.
Стосовно посилання у оспорюваному рішенні Інспекції на норми Закону про РРО, то слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом першим статті 17 цього Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Статтею 22 Закону про РРО передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до Акта перевірки, правопорушення за які могли бути застосовані зазначені штрафні санкції Інспекцією не були встановлені, а тому посилання в оспорюваному рішенні на вказані норми Закону про РРО є безпідставним.
Водночас необхідно зазначити, що частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3);
- розсудливо (пункт 6).
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було прийнято Інспекцією без дотримання принципів обґрунтованості та розсудливості, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем суду не надав.
Враховуючи викладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 КАС України судові витрати (судовий збір) підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, пунктом 6 Розділу VІІ КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.03.2006 №0001772305/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Тексвер»3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Господарський суд міста Києва заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Сташків Р.Б.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -23.11.2006.