Справа № Провадження №22-ц-4313/12 22-ц/1090/5719/12 Головуючий у І інстанціїКоцюрба М.П.
Категорія44Доповідач у 2 інстанції Савченко
30.10.2012
Іменем України
25 жовтня 2012 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Іванової І.В., Даценко Л.М.,
при секретарі Бутенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2, Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція»на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 червня 2012 року про закриття провадження у справі за позовом Боярської лісової дослідної станції Національного аграрного університету до ОСОБА_3, Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи : Лісниківська сільська ради Києво-Святошинського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «А-Скрин», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсними державних актів на право користування та право приватної власності на земельні ділянки, -
У грудні 2006 року Боярська лісова дослідна станція Національного аграрного університету звернулася до суду з позовом про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку розміром 4,8 га, виданого Ходосіївською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 27 грудня 1996 року відповідачу ОСОБА_11 та про визнання недійсними державного акту на право користування земельною ділянкою розміром 4,8 га, виданого 12 жовтня 1992 року виконкомом Києво-Святошинської районної ради Київської області відповідачу ОСОБА_11, посилаючись на те, що вказана земельна ділянка є лісом і з 1945 року перебуває у користуванні Боярської лісової дослідної станції Національного аграрного університету.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 червня 2012 року провадження у справі закрите на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України у зв'язку зі смертю відповідача у справі ОСОБА_11
Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 та Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і невідність висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, поскільки відповідач ОСОБА_11 на дату своєї смерті, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 не був власником земельної ділянки площею 4,8 га на території Ходосіївської сільської ради, поскільки продав її за договорами купівлі-продажу ТОВ «Компанія «А-Скрин»та кільком фізичним особам.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Вказаний перелік підстав, за якими не допускається правонаступництво, є вичерпним. В той же час як вбачається зі змісту позову Боярська лісова дослідна станція подала позов, де просить визнати недійсними державний акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 4,8 га, виданий Ходосіївською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 27 грудня 1996 року відповідачу ОСОБА_11 Тобто виник спір про правомірність набуття ОСОБА_11 права власності на земельну ділянку площею 4,8 га, розташовану на території Ходосіївської сільської ради, який має характер майнового, а тому правовідносини, що виникли між сторонами спору, допускають правонаступництво.
Та обставина, що відповідач ОСОБА_11 на момент смерті провів відчуження спірної земельної ділянки і не був її власником, не має правового значення для залучення до участі у справі правонаступників останнього, поскільки йдеться про процесуальне правонаступництво.
Закриваючи провадження, суд також не звернув уваги на зміст ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2011 року, якою скасовані попередні судові рішення у справі і де суд касаційної інстанції з огляду на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, вказав на необхідність вирішення питання про правонаступництво після смерті ОСОБА_11 відповідно до ст.37 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи щодо якої виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями померлого ОСОБА_11 є його дружина та неповнолітні діти, які прийняли спадщину (а.с.178-179), у зв'язку з чим суд 14 травня 2012 року ухвалою залучив дружину померлого ОСОБА_3 у якості правонаступника відповідача (а.с.193).
За таких обставин ухвала суду про закриття провадження у справі суперечить як приписам процесуального закону, так і попереднім рішенням суду про залучення правонаступника померлого ОСОБА_11
Крім того, постановлюючи ухвалу про закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю фізичної особи, суд не звернув уваги, що позов в тому числі заявлено до інших відповідачів: Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, які є юридичними особами і не ліквідовані у встановленому порядку.
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі є помилковими.
Також, постановлюючи ухвалу, суд першої інстанції залишив поза увагою зміст ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2011 року, якою скасовані попередні судові рішення і яка містить вказівку на необхідність перевірки чи мав позивач право вимоги станом на грудень 2006 року. Суд не виконав цих вказівок. які є обов'язковими і не з'ясував чи ліквідовано позивача як юридичну особу та чи є його правонаступники.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції підлягає до скасування, а справу слід повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційні скарги Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2, Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція»задоволити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 червня 2012 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________