Справа № Провадження №22-ц-4814/12 22-ц/1090/6447/12 Головуючий у І інстанціїКосенко А.В.
Категорія21Доповідач у 2 інстанції Кашперська
29.10.2012
Іменем України
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Яворського М.А.,
суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
за участі секретаря Бобка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 03 липня 2012 року у справі за поданням відділу Державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за кордон,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
22 червня 2012 року ВДВС Макарівського районного управління юстиції звернувся до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за кордон. Посилався на те, що на виконанні у ВДВС Макарівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-6153/11 від 31 березня 2011 року у справі за позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Альянс Україна»боргу в розмірі 45572,10 грн., постановою державного виконавця від 12 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження. З часу відкриття виконавчого провадження борг боржником не сплачувався, від виконання своїх зобов'язань боржник ухиляється. Посилаючись на ст. ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження», просив встановити тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон та вилучити закордонний паспорт до виконання нею своїх зобов'язань.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 03 липня 2012 року подання ВДВС Макарівського районного управління юстиції задоволено, тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України із вилученням паспорта громадянина України до моменту виконання нею своїх зобов'язань по сплаті заборгованості.
Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 03 липня 2012 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Задовольняючи подання про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив із того, що судове рішення боржником в добровільному порядку не виконано, борг на користь стягувача не сплачено, майно та доходи, на яке можливо звернути стягнення та належне боржнику на праві власності, відсутнє.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися із наступних підстав.
Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 31 березня 2012 року Апеляційний суд Вінницької області, розглянувши справу за позовом КС «Альянс Україна»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення заборгованості за договором кредиту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 серпня 2010 року, видав виконавчий лист, за яким солідарно стягнуто із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КС «Альянс Україна»45002,10 грн.
12 квітня 2012 року державним виконавцем ВДВС Макарівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-6153 від 31 березня 2011 року, постановлено, що термін для самостійного виконання рішення суду до семи днів надавався при першому пред'явленні до виконання.
22 червня 2012 року ВДВС Макарівського районного управління юстиції звернувся до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника -фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу виконавчої служби.
Суд першої інстанції при вирішенні подання на зазначені вимоги закону та обставини справи належної уваги не звернув та, задовольняючи подання, дійшов передчасного висновку про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Так, подання, яке знаходиться в матеріалах справи, в порушення вимог закону із начальником відділу виконавчої служби не погоджене.
Крім того, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ВДВС Макарівського районного управління юстиції Київської області не надав доказів на підтвердження тих обставин, що державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу. Державним виконавцем також не надано доказів на підтвердження того, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, та про те, що боржник, ухиляючись від виконання рішення, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не заявлявся на виклики державного виконавця.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла висновку, що обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 було застосовано судом першої інстанції передчасно та без належного з'ясування фактичних обставин, що підлягають перевірці, відповідно до вимог закону при вирішенні даного подання.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.
Згідно ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні, під час якого суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом. Відповідно до ч. 4 ст. 209 ЦПК України ухвали суду, які оформляються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті.
Між тим, як вбачається з оскаржуваної ухвали всупереч вимог закону розгляд даної справи відбувся не у судовому засіданні і суддя постановив ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати.
За таких обставин постановлена у справі ухвала суду першої інстанції не може вважатись законною та обґрунтованою та підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскільки при постановленні ухвали був порушений порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 03 липня 2012 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Яворський М.А.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Фінагєєв В.О.