Справа № Провадження №22-ц-4133/12 22-ц/1090/5436/12 Головуючий у І інстанціїОвдієнко К.М.
Категорія36Доповідач у 2 інстанції Суханова
25.10.2012
Іменем України
01 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
Суддів: Сліпченка О.І., Коцюрби О.П.,
при секретарі : Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дем»янецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Комунальне підприємство «Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Дем»янецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Комунальне підприємство «Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації»про визнання правочинів недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за законом , -
ОСОБА_2звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10, який прийняв спадщину після смерті своєї матері, її бабусі, ОСОБА_11.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що її бабуся - ОСОБА_11, - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 До її спадкового майна належав житловий будинок по АДРЕСА_1, в якому вона проживала до смерті і фактично володіла ним, однак не оформила на нього свідоцтво про право власності. Спадкоємцями першої черги після її смерті був батько позивачки ОСОБА_10 (первісний позивач за даним позовом) та інші діти померлої: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12. Спадкоємцями останнього є його діти - відповідачі ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_13 Ніхто з із спадкоємців в шестимісячний термін після відкриття спадщини не звернувся із заявою до нотаріуса. Однак її батько ОСОБА_10 вступив в управління спірним будинком і таким чином прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер і позивачка прийняла спадщину після нього.
Відповідачі ОСОБА_3. ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому просили: визнати недійсними заяву ОСОБА_10, подану ним до Переяслав-Хмельницьксї районної держнотконтори, про прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 03.07.2008 року про продовження ОСОБА_10 строку для прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 і Свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 грудня 2009 року, видане державним нотаріусом 12-ї Київської держнотконтори, реєстр №4-2990, спадкова справа№839/09, на жилий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2: визнати за кожним з них в порядку спадкування право власності на 1/6 частину жилого будинку АДРЕСА_1. В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що вони, як і інші діти померлої, фактично прийняли спадщину в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року позов ОСОБА_2 до Дем'янецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13 третя особа Комунальне підприємство "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації", про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Визнано за ОСОБА_2 право на 1/6 частину жилого будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті 05.04.2009 року ОСОБА_10, який успадкував цю 1/6 частину жилого будинку АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11.
В решті позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Дем'янецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ЛТТУН Любові Сергіївни, ОСОБА_8, ОСОБА_13 третя особа Комунальне підприємство "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації", про визнання правочинів недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 28 грудня 2009 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №4-2990, спадкова справа №839/09, на жилий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2.
Визнано за ОСОБА_3 право на 1/6 частину жилого будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11.
Визнано за ОСОБА_5 право на 1/6 частину жилого будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11.
Визнано за ОСОБА_6 право на 1/6 частину жилого будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11.
Визнано за ОСОБА_4 право на 1/6 частину жилого будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісний позов задовольнити повністю.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Вивчивши матеріали справи та докази, надані сторонами, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2008 р. з позовом до суду звернувся ОСОБА_10, в якому просив установити факт володіння ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, будинком АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на цей будинок та право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії № 0094957, що знаходиться в КСП агрофірма «Альта»Дем»янецької сільради, виданого Переяслав-Хмельницькою райдержадміністрацією 16.04.1997 р. за № 146 розміром 3,83 умовних кадастрових гектарів та право на майновий пай в КСП агрофірма «Альта»на суму 1282 грн.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 22.09.2008 р. позов задоволено частково: встановлено факт належності ОСОБА_11 житлового будинку АДРЕСА_1 та визнано за позивачем в порядку спадкування право власності на цей будинок.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12.05.2010 р. вказане судове рішення скасоване, справа направлена до того ж суду на новий розгляд.
Оскільки позивач ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у справу вступила його дочка ОСОБА_2, як спадкоємець померлого за законом.
07.07.2010 р. ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_2, в якому просили визнати недійсною заяву ОСОБА_10, подану ним до Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори про прийняття ним спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 03.07.2008 р. про продовження йому строку для прийняття спадщини до 01.10.2008 р.
16.07.2010 р. зустрічний позов доповнено вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28.12.2009 р. на ім»я ОСОБА_2 державним нотаріусом 12 Київської держнотконтори на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 03 листопада 2011 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено належність при житті ОСОБА_11 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності жилого будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 1/5 частину цього будинку. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 грудня 2009 року, видане державним нотаріусом 12-ї Київської державної нотаріальної контори, реєстровий №4-2990:. спадкова справа №839/09, на жилий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності за кожним по 1/5 частині спірного будинку.
Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.02.2012 р. вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовані, справа направлена на новий розгляд до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду.
З урахуванням вимог ухвали суду касаційної інстанції, сторони уточнили свої позовні вимоги, залучивши до участі у справі в якості відповідачів третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, подавши до суду відповідні уточнені позовні заяви.
З наявних у справі письмових доказів та показань свідків судом встановлені такі обставини.
Згідно з наданими Дем'янецькою сільською радою виписками з погосподарських книг на домогосподарство по АДРЕСА_1 за 1958-1960, 1983-1985, 2001-2005 роки дане господарство належало до суспільної групи колгоспників. На момент виключенняз Цивільного кодексу Української РСР 1963 року норм, що регламентують діяльність колгоспного двору (16 грудня 1993 року) членом колгоспного двору була одна ОСОБА_11. За господарством закріплена земельна ділянка, розміром 0,51 га. На цій земельній ділянці розміщувався житловий будинок 1918 року побудови, який власниками був перебудований в 1960 році.
Дані обставини, окрім зазначеного, підтверджуються також архівним витягом з Державної книги реєстрації землекористувань за 1956-1958 роки по колгоспу ім. Чапаєва с. Харківці від 29.03.2012 р. № 05-03/52: довідками Дем»янецької сільської ради від 15.04.2008 р. № 282 та від 21.08.2008 р. № 534; довідкою БИ від 24.04.2008 р. № 83 та копією технічного паспорта на жилий будинок.
Рішенням реєстратора від 06.05.2008 р. № 406 в правовій реєстрації права власності вказаного майна за померлою ОСОБА_11 відмовлено.
Земельну ділянку, на якій розміщене спірне домоволодіння, ОСОБА_11 не приватизувала, вона до дня смерті перебувала в її користуванні. Вказана земельна ділянка знаходиться в межах села Харківці, Дем»янецька сільська рада не передавала її у власність громадян.
Згідно з копією свідоцтва про НОМЕР_1 ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 92 роки в с. Харківці.
Спадкоємцями за законом першої черги майна померлої були її діти: ОСОБА_10. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були живими на день смерті. Вказане підтверджується копіями свідоцтв про їх народження та свідоцтв про одруження ОСОБА_5 і ОСОБА_6
ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що вбачається з копії актового запису про смерть № 32 від ІНФОРМАЦІЯ_3
З копії матеріалів спадкової справи № 537 за 2008 рік, заведеної в Переяслав-Хмельницькій районній державній нотаріальній конторі, вбачається, що у встановлений законом строк жоден із спадкоємців не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Спадкова справа заведена на підставі заяви ОСОБА_10 від 04.08.2008 року, якому згідно з рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 03.07.2008 р. продовжено строк для прийняття спадщини. 16.12.2008 р. нотаріус видав йому свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), майновий пай в КСП «Агрофірма «Альта», грошові вклади в Ощадному державному банку. У видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок ОСОБА_10 відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа на нього.
З матеріалів оглянутої судом першої інстанції цивільної справи № 2-323/10 вбачається, що рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 03.07.2008 р., яке стало підставою для прийняття нотаріусом заяви ОСОБА_10 про прийняття спадщини, скасоване ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 18.01.2010 р., справа передана на новий розгляд. За заявою спадкоємця позивача ОСОБА_2 провадження у справі закрите на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21312490 від 18.12.2008 р. та довідкою Переяслав-Хмельницького БТІ від 02.07.2010 р. № 195 житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 18.12.2008 р. зареєстрований за ОСОБА_10 (номер запису 443 в книзі 3) на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 22.09.2008 р.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть.
З матеріалів спадкової справи № 839/09, заведеної в Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі, вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_10 прийняла його дочка ОСОБА_2. Разом з іншим майном померлого ОСОБА_2 успадкувала і житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1, які належали померлому на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 22.09.2008 р. 28.12.2009 р. їй видане свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане домоволодіння.
Враховуючи постанову помічника Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Кравченка В.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.2011 р. суд не взяв до уваги на підтвердження факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 у встановлений строк її дітьми довідку Дем»янецької сільської ради від 28.12.2010 р. № 749.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про власність" ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 203, 215, і 261, 1301 ЦК України 2003 року.
Відповідно до положень ст. 12 ЗУ «Про власність»основою створення і примноження власності є праця громадян. Громадяни набувають права на майно, одержане внаслідок успадкування.
Об»єктами права приватної власності, згідно зі ст. 13 закону, можуть бути жилі будинки.
В ст. 49 цього закону зазначено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом, третейським судом, і власник , згідно з ч.1 ст.55 Закону, не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Згідно з ч.3 ст.19 вказаного закону право приватної власності може бути передане у спадщину.
З наявних у справі письмових доказів встановлено, що в 1960 році ОСОБА_11 разом з чоловіком ОСОБА_20 та іншими членами колгоспного двору побудували на місці старого будинку, 1918 року забудови, в с. Харківці новий житловий будинок, тобто створили нове майно. В період до 1967 року з колгоспного двору вибули всі діти. В 1984 році ОСОБА_20 помер і головою колгоспного двору стала ОСОБА_11., яка одна проживала в ньому як на момент внесення змін до законодавства, що регулювало правовідносини, пов»язані з колгоспним двором, так і на момент смерті.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що ОСОБА_11 належав житловий будинок АДРЕСА_1, який входить до складу її спадкового майна.
Відповідно до ст.524 ЦК України 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
При спадкоємстві за законом, відповідно до положень ст.529 ЦК України, спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти, дружина і батьки померлого.
Згідно зі ст.548 ЦК для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Діями, що свідчать про прийняття спадщини, відповідно до ст.549 ЦК України, є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном або подання державній нотаріальній конторі заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття.
Так, судом першої інстанції встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_11 прийняли всі її діти, кожен з яких вчинив якісь дії щодо володіння та управління спадковим майном.
Тому за кожним з них має бути визнане право на спадщину за законом в рівних частинах - по 1/6 його частині.
В ст.1261 ЦК України 2003 р. зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У ході розгляду справи в суді першої інстанції також встановлено, що спадкоємець ОСОБА_10 помер; спадщину після його смерті прийняла дочка ОСОБА_2, тому вона має право на належну ОСОБА_10 частину спадкового майна ОСОБА_11
Відповідно до ст. 1301 ЦК України 2003 р. свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином судом встановлено, що спадкодавець позивачки ОСОБА_2 не мав право на спадкування всього жилого будинку по АДРЕСА_1. Рішення суду, на підставі якого за ним визнане це право, скасоване. Таким чином видане ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на спірний будинок є безпідставним і має бути визнане недійсним.
Відповідно до ст. 202 ЦК України 2003 р., правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов 'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім, правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов 'язки лише для особи, яка його вчинила. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів. застосовуються загальні положення про зобов 'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Підставою недійсності правочину, відповідно до ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Первісному позову ОСОБА_10 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно передував його ж позов до Дем'яяецької сільської ради про визначення додаткового строку про прийняття спадщини, за яким 03.07.2008 року Персяслав-Хмельницьким міськрайонним судом ухвалене рішення про його задоволення. Судом апеляційної інстанції дане рішення скасовано, а після повернення справи до суду першої інстанції провадження у справі закрите. За таких обставин заява ОСОБА_10 до Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори про прийняття ним спадщини є безпідставною, що тягне за собою недійсність цього одностороннього правочину.
Разом з тим суд першої інстанції вважав, що дана заява не порушує інтереси відповідачів, оскільки не позбавляє їх можливості скористатися таким же правом.
Тому в цій частині вимоги відповідачів задоволенню не підлягають, з чим і погоджується колегія суддів.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо вирішення даного спору.
Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову суперечить дослідженим доказам та поясненням сторін.
Також апелянт зазначає, що відповідачами не доведено того, що вони своїми фактичними діями прийняли спадщину, а тому вони втратили право на спадкування після смерті спадкодавця.
Колегія суддів, перевіривши вищевказані доводи, прийшла до висновку, що твердження апелянта не відповідають дійсності так, як жодного підтвердження даного факту не має у матеріалах справи та не доведено апелянтом у своїй апеляційній скарзі.
Колегія суддів не встановила порушення, невизнання або оспорювання прав апелянта, а тому прийшла до висновку про необґрунтованість та недоведеність апеляційної скарги, яка підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді