Справа № Провадження №22-ц-5455/12 22-ц/1090/7545/12 Головуючий у І інстанціїЛинник В.Я.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Корзаченко
29.10.2012
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.
суддів Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду від 5 липня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
У грудні 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обгрунтовував тим, що 12 березня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово -інвестиційним банком в та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" є правонаступником Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку. У відповідності до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у сумі 45 000 доларів США, зі встановленою процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12 %. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше 11 березня 2027 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором мід позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 6 від 12.03.2007 року.
Позичальником порушено умови п. п. 2.4, 5.2.3 Кредитного договору, щодо своєчасної сплати коштів по кредиту згідно Додатку № і до Кредитного договору.
Банк направив Відповідачам претензію від 31.01.2011 року з вимогами про погашення усієї суми заборгованості за Кредитним договором. Відповідачі на претензію не відреагували.
Згідно з п. 6.2 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується за кожен день прострочення платежу.
Станом на 20.01.2011 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 428 530 грн., а саме:
- заборгованість по кредиту - 40 130 доларів США (що в перерахунку по курсу НБУ станом на 05.12.2011 р. становить 320 634,69 грн.);
- заборгованість по нарахованих та несплачених процентах -11 313,73 доларів США (що в перерахунку по курсу НБУ станом на 05.12.2011 року становить 90 395,57 грн.);
- пеня за несвоєчасну сплату процентів -1335, 91 доларів США (що в перерахунку по курсу НБУ станом на 05.12.2011 р. становить 10 673,79 грн.);
- нарахована та несплачена комісійна винагорода - 6 117,98 грн.;
- пеня за несплату комісійної винагороди - 707,97 грн.
Позивач посив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 428 530 грн.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду від 5 липня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 накористь позивача заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2007 року в розмірі 427 828,03 гривень та судові витрати в розмірі 2 818,38 грн. В решті позову відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_3 Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права.
Апеляційну скаргу небхідно відхилити з таких підстав.
Встановлено, що 12 березня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово -інвестиційним банком в та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" правонаступником Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку. У відповідності до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у сумі 45 000 доларів США, зі встановленою процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12 %. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше 11 березня 2027 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 6 від 12.03.2007 року.
Позичальником порушено умови п. п. 2.4, 5.2.3 Кредитного договору, щодо своєчасної сплати коштів по кредиту згідно Додатку № і до Кредитного договору.
Банк направив Відповідачам претензію від 31.01.2011 року з вимогами про погашення усієї суми заборгованості за Кредитним договором. Відповідачі на претензію не відреагували.
Згідно з п. 6.2 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується за кожен день прострочення платежу.
Станом на 20.01.2011 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 428 530 грн.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2.2 Договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Позичальник.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апелянта про те, що порука ОСОБА_3 припинилася на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки банк пред'явив вимоги більше ніж через рік після настання строку виконання основного зобов'язання, є необгрунтованими. Договором про іпотечний кредит встановлений кінцевий термін повернення кредиту та відсотків не пізніше 11 березня 2027 року. Тому строк виконання основного зобов'язання не настав.
Рішення суду оскаржив лише відповідач ОСОБА_2
Проте, ОСОБА_2 не оспорює висновків суду про стягнення з нього суми заборгованості, а посилається на необгрунтованість стягнення заборгованості з іншого відповідача -ОСОБА_3
Висновки суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 не порушують прав ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_3 рішення суду не оскаржив.
З урахуванням наведеного апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Заочне рішення Ірпінського міського суду від 5 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді