Справа № Провадження №22-а-5338/11 22-а/470/11 Головуючий у І інстанціїЯрмола О.Я.
Категорія15Доповідач у 2 інстанції Воробйова
29.10.2012
Іменем України
24 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.
суддів Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі Лопатюк В.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду від 2 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ майна,
встановила:
У січні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ майна. Позов обгрунтовувала тим, що вони з відповідачем перебувають у реєстрованому шлюбі з 1964 року, мають двох повнолітніх дітей. В період шлюбу вони купили житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 та набули право на земельну ділянку площею 1500 кв.м. за цією ж адресою. Позивачка просила визнати спільним сумісним майном подружжя будинок та земельну ділянку. Розділити спільне сумісне майно, визнавши за нею право власності на Ѕ частину будинку та Ѕ частину земельної ділянки.
Рішенням Бородянського районного суду від 2 серпня 2012 року позивачці ОСОБА_2 в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційну скагу необхідно відхилити з таких підстав.
Встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 29 лютого 1964 року.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 5 січня 2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і шлюб сторін розірвано.
Зазначеним рішенням суду від 5 січня 2012 року встановлено, що подружні відносини між сторонами не склалися і з 1989 року вони проживають окремо, сімейно-шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. За час, що минув після припинення шлюбних відносин, сторони не вживали заходів до збереження сім"ї ( а.с. 68).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з акту обстеження від 06.04.2012 року ОСОБА_4 в будинку АДРЕСА_1 ніколи не проживала.
З будинкової книги вбачається, що ОСОБА_2 не була зареєстрована і не проживала в АДРЕСА_1.
Як вбачається з довідки управління ПФУ у м.Могилеві-Подільському Вінницької області ОСОБА_2 отримує пенсію в управлінні ПФУ м. Могилів-Подільський.
У ордері №52 від 4 лютого 1998 року, виданому виконавчим комітетом Бородянської районної ради Київської області на заселення жилого приміщення в квартирі АДРЕСА_1, зазначено, що ордер виданий для сім"ї в складі трьох осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_5, сина ОСОБА_6.
З довідки Клавдієво-Тарасівської селищної ради за № 586 від 04.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_3 з ОСОБА_5 вели спільне господарство з квітня 1998 року.
З будинкової книги на будинок АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_5 була зареєстрована на проживання в АДРЕСА_1 з 1998 року.
З договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 22 серпня 2002 року вбачається, що ОСОБА_3 купив у виробничого кооперативу "ГРАНІТ" частину майнового комплексу у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1.
Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану по АДРЕСА_1, виданий відповідачу 20 жовтня 1997 року для обслуговування жилого будинку на підставі рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 28 липня 1997 року.
Таким чином встановлено, що право на спірне майно набуте відповідачем після фактичного припинення шлюбних відносин сторін.
Відповідно до ч.6 ст. 57 Сімейного кодексу суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бородянського районного суду від 2 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді