Справа № Провадження №22-ц-5569/12 22-ц/1090/7695/12 Головуючий у І інстанціїКириченко В.І.
Категорія36Доповідач у 2 інстанції Данілов
24.10.2012
Іменем України
18 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Мережко М.В.
суддів: Данілова О.М., Оношко Г.М.
при секретарі: Косенко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 07 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: державний нотаріус Ржищівської міської нотаріальної контори Київської області Отькало С.В. про визнання заповіту недійсним ,-
У січня 2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним заповіту батька ОСОБА_5 від 02.10.2004 року на користь сестри ОСОБА_3, так як підпис на заповіті не батьковий, в журналі нотаріальних дій дата вчинення нотаріальної дії не відповідає даті підписання заповіту і невідомо яким роком вчинена нотаріальна дія, а попереднім заповітом батько заповів майно в рівних частках йому і сину сестри.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 07 вересня 2012 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності висновків суду обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.6). -батько відповідача ОСОБА_3
Заповітом від 02.10.2004 року спадкодавець заповів все своє майно на день смерті відповідачці по справі та скасував свій заповіт від 16.03.2001 року яким заповів майно в рівних частках -позивачу та відповідачу (а.с.7). Відповідач прийняла спадщину, подавши нотаріусу заяву протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Порядок посвідчення спірного заповітe від 02.10.2004 року не відповідає вимогам ст. 52 ЗУ «Про нотаріат»і порядок посвідчення заповіту згідно вимогам п. 25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом МЮ України 03.03.2004 року №20/5, так як зазначена дата реєстрації нотаріальної дії , 23.08.200 року, в журналі для реєстрації нотаріальних дій Стайківської сільської ради за 2004-2008 роки не відповідає даті підписання заповіту 02.10.2004 року.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1257 ЦК України вище наведене не є підставою для встановлення судом нікчемності оспорюваного правочину, так як відповідно до ст. 60 ЦПК України -позивач не довів і не надав суду належних і допустимих доказів, що спадкодавець є його батьком і тим самим він має право на спадкування як спадкоємець 1 черги за законом відповідно до ст. 1261 ч. 1 ЦК України.
Довідка Стайківської сільської ради від 05.04.2011 року (а.с.44) про те, що спадкодавець є батьком позивача згідно запису у погосподврській книзі не є допустимим доказом відповідно до ст. 59 ч. 1 ЦПК України, так як не містить посилання на актовий запис про народження позивача.
Право позивача на спадкування вказаним заповітом не порушено, так як встановлення судом нікчемності оспорюваного заповіту не відповідає заповіту від 16.03.2001 року.
Слід також зазначити, що позивач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив недійсність заповіту, або відсутність вільного волевиявлення заповідача.
Згідно ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти до свого майна будь які дії, які не суперечать закону, в тому числі і розпоряджатися ним на випадок своєї смерті.
Всі вимоги законодавства при укладені заповіту померлим були дотримані. Те, що померлий власноруч підписав заповіт, встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 26.04.2012 року №13647/11-32/4552/12-32, що була призначена за ухвалою суду.
В журналі реєстрації нотаріальних дій Стайківської сільської ради допущено описку, але це не може вплинути на дійсність самого заповіту, зміст якого є ясним та зрозумілим, вимоги якого письмової і нотаріальної форми були дотримані.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав викладених в апеляційній скарзі апелянта, з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 07 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді