Справа № Провадження №11-1177/12 11/1090/5810/12 Головуючий у І інстанціїБабіш
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Слива
23.10.2012
Іменем України
10 жовтня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних
справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М.,
суддів Полосенка В.С., Гайдай Р.М.,
при секретарі - Безкровному С.О.,
з участю прокурора Скрипки І.М.,
представника потерпілої - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
засудженого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_5 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2011 року, яким засуджено:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василькова Київської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
- зобов'язано його під час випробування повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з'являтися для реєстрації.
Цим же вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Згідно вироку суду, 09.12.2010 року о 18.45 годин ОСОБА_4, керуючи власним, технічно справним автомобілем ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 (транзитний), рухаючись по вул. Лісовій с. Мархалівка Васильківського району Київської області в напрямку с. Іванковичі, поблизу будинку №2, виявивши, що пішохід ОСОБА_6, який рухався попереду по правому краю проїзної частини в попутному напрямку, змінив напрямок руху та почав зміщатись вліво, не вірно оцінив дорожню обстановку, не вжив заходів щодо застосування термінового гальмування і допустив наїзд на потерпілого, порушивши вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 ПДР України, які перебувають в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримав тяжке тілесне ушкодження, від якого помер на місці пригоди.
На даний вирок, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини засудженого, вважає його незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості. При призначенні покарання судом не було враховано підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину, думку потерпілої, яка наполягала на суворій мірі покарання та тяжкі наслідки, завдані злочином, а саме: настання смерті потерпілого ОСОБА_6 Вважає, що за таких обставин призначене судом покарання із застосуванням ст. 75 КК України є необґрунтованим, не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, є явно несправедливим внаслідок м'якості. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Потерпіла ОСОБА_5 подала апеляцію у якій не оспорюючи вину засудженого в скоєнні злочину та кваліфікації його дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд у повній мірі не врахував грубий характер порушених ОСОБА_4 правил дорожнього руху та наслідків, що настали, а саме: смерть її чоловіка. До того ж, засуджений давав неправдиві покази, не намагався примиритись з нею та не відшкодував заподіяну шкоду. За таких обставин покарання без призначення реальної міри, є несправедливим і недостатнім внаслідок м'якості. Просить вирок суду скасувати, постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
На апеляції надійшло заперечення від засудженого ОСОБА_4, в якому вказується на законність і обґрунтованість вироку суду та міститься прохання залишити вирок без змін, а апеляції без задоволення.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію потерпілої частково, а апеляцію прокурора в повному обсязі та просила її задовольнити, представника потерпілої, який підтримав апеляцію прокурора та пояснив, що ОСОБА_4 не вчинив, жодних дій, які б могли вплинути на думку потерпілої щодо його покарання, а після проголошення вироку, зухвало себе поводив; пояснення засудженого та його захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляцій, вказуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину та щиро розкаявся; дослідивши матеріали справи, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурора та потерпілої підлягають до задоволення з наступних підстав.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_4 та кваліфікації його дій, за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, учасниками судового розгляду не оспорюються.
Суд, розглядаючи справу, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини та правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, яке спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом було враховано, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів вчинених з необережності, при цьому останній позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому.
За даних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляції потерпілої про м'якість призначеного ОСОБА_4 покарання не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи.
Так, суд першої інстанції правильно визначив розмір призначеного ОСОБА_4 покарання, він є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне врахувати й думку представника потерпілої, який у судовому засіданні апеляційного суду, в частині призначення міри покарання, підтримав апеляцію прокурора.
Разом з тим, доводи апеляцій про безпідставність застосування ст. 75 КК України, на думку колегії суддів, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Так, звільняючи ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробовуванням, суд першої інстанції не в достатній мірі врахував наслідки що настали, а саме: смерть потерпілого ОСОБА_6, а також думку потерпілої про неможливість звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції неправомірно звільнив ОСОБА_4 від відбуття покарання, застосувавши ст. 75 КК України.
Відповідно до ст. 378 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.
За даних обставин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 378 КПК України вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання підлягає скасуванню з постановленням у цій частині нового вироку.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді підписки про невиїзд, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів,
Апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2011 року щодо ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання скасувати.
Постановити у цій частині новий вирок.
За ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_4 призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття його під варту.
Запобіжний захід ОСОБА_4 -підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.
В іншій частині вказаний вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в колегію суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення.
Судді:
______________ __________________ ______________
(Слива Ю.М.) (Полосенко В.С.) (Гайдай Р.М.)