Справа № Провадження №22-ц-3262/12 22-ц/1090/4034/12 Головуючий у І інстанції Левченко А.В.
Категорія26Доповідач у 2 інстанціїСуханова
25.10.2012
Іменем України
24 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
Суддів: Сліпченка О.І., Коцюрби О.П.,
при секретарі : Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з садового будинку,-
30.04.2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказав, що 28.05.2008р. між ЗАТ «Кредит Європа Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Кредит Європа Банк», та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори про надання споживчого кредиту, відповідно до умов яких позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 40 000 доларів США строком користування 24 місяці із сплатою 13% відсотків річних та споживчий кредит у розмірі 110 000 доларів США строком користування 60 місяців із сплатою 13% відсотків річних, а відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі повернути позивачу одержані суми кредиту та сплатити відсотки за користування кредитами. 25.05.2008р. відповідачем в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач передав у іпотеку банку садовий будилок. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві власності. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов укладених договорів за заявою позивача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 21.01.2010р. на договорі іпотеки було вчинено виконавчий напис про стягнення з відповідача на користь ПАТ "Кредит Європа Банк" заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту від 28.05.2008р. та Договором про надання споживчого кредиту від 28.05.2008р. шляхом реалізації предмету іпотеки. 05.02.2010р. ВДВС Бориспільського МУЮ відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису нотаріусу.
23.02.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом про виселення мешканців з садового будинку, що є предметом іпотеки, однак відповіді не отримав. В зв'язку з цим, позивач просив суд виселити відповідачів з садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та стягнути з них понесені ними судові витрати.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з садового будинку задоволено.
Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь суму судового збору у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини.
Встановлено, що 28.05.2008р. між ЗАТ «Кредит Європа Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Кредит Європа Банк», та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори про надання споживчого кредиту, відповідно до умов яких позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 40 000 доларів США строком користування 24 місяці із сплатою 13% відсотків річних та споживчий кредит у розмірі 110 000 доларів США строком користування 60 місяців із сплатою 13% відсотків річних. а відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі повернути позивачу одержані суми кредиту та сплатити відсотки за користування кредитами. 25.05.2008р. відповідачем в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач передав у іпотеку банку садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну Ділянку серії ЯБ № 152011, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів земельних ресурсів Київської області 16 вересня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 29.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов вищевказаних договорів про надання споживчого кредиту від 28.05.2008р. та договору іпотеки від 28.05.2008р., позивачем було прийнято рішення про примусове стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За заявою позивача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 21.01.2010р. на договорі іпотеки було вчинено виконавчий напис про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Кредит Європа Банк»заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту від 28.05.2008р. та Договором про надання споживчого кредиту від 28.05.2008р. шляхом реалізації предмету іпотеки.
05.02.2010р. ВДВС Бориспільського МУЮ відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису нотаріусу. На даний момент виконавче перебуває на стадії підготовки до реалізації майна через спеціалізовану (торгуючу) організацію шляхом проведення прилюдних торгів.
02.03.10р. при здійсненні опису й арешту предмету іпотеки державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ, представником ПАТ «Кредит Європа Банк»було з'ясовано, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично постійно проживають у садовому будинку, переданому в іпотеку, та використовують його як житловий будинок.
В зв'язку з тим, що відповідачі не звільнили садовий будинок та не передали позивачу ключі від садового будинку, позивач позбавлений можливості проводити огляди майна з потенційними покупцями.
Згідно Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1054 ч.1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до договору, предметом іпотеки є: садовий будинок АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 352021, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів земельних ресурсів Київської області і6 вересня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 29.
Встановивши ці обставини, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість позову, разом з тим, не звернувши увагу на необхідність застосування при розгляді даної справи житлового законодавства та необхідність встановлення належного предмету спору, а саме, що предметом спору є не житловий будинок, на якій розповсюджуються відповідні норми цивільного законодавства, а садовий будинок, постійно проживання в якому відповідачів по справі не передбачено чинним законодавством.
Також, суд першої інстанції повинен був вказати докази того, що дійсно відповідачі постійно проживають у садовому будинку ( окрім акту від 02.03.10р. про те, що при здійсненні опису й арешту предмету іпотеки державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ, представником ПАТ «Кредит Європа Банк»було з'ясовано, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично постійно проживають у садовому будинку, переданому в іпотеку, та використовують його як житловий будинок.)
Колегія суддів критично оцінює зазначений акт, вя кому вказана конкретна дата його складання 02.03.10 року та відсутні будь-які посилання на тривалий або постійний термін проживання відповідачів у садовому будинку.
Таким чином, жодних, належних доказів постійного проживання відповідачів у садовому будинку, позивач не надав.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що відповідачі не зареєстровані у будинку, статус будинку не є житловим, будь-яких передбачених законодавством належних доказів того, що будинок є житловим та в ньому постійно проживають відповідачі, не має.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі зареєстровані за іншою адресою, постійно проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_1, що не заперечує й позивач по справі, зазначивши вказану адресу постійного місця проживання відповідачів у своєму позові до них ( а.с. 3).
Суд першої інстанції повинен був також з»ясувати й процесуальні підстави для звернення з даним позовом саме зазначеного позивача - публічного акціонерного товариства «Кредит Европа Банк».
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач по справі не власником спірного будинку, а є іпотекодержателем, тобто утримувачем майна, яке знаходиться в іпотеки за договором іпотеки, укладеним між сторонами.
Згідно з вимогами ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Разом з тим, а ні суд першої інстанції, а ні колегія суддів не встановила порушених прав та інтересів позивача, при розгляді даної справи.
Позивач повинен був довести, що саме його права порушені діями відповідачів.
Разом з тим, жодних доказів колегії суддів, не надав.
Так, позивач повинен був, згідно з вимогами діючого законодавства, після встановленні вартості спірного нерухомого майна, провести прилюдні торги та при наявності належного покупця та власника спірного будинку, тільки володільцю надається право на можливість захищати свої права у встановлений законодавством спосіб( шляхом усунення перешкод у користуванні власністю або шляхом виселення осіб, які можливо проживають постійно у його власності.).
Разом з тим, відсутні докази вартості іпотечного майна, чи відповідає вартість садового будинку вартості заборгованості відповідачки, тощо.
Розглядаючи даний позов, суд повинен був переконатись хто з відповідачів є дійсним володільцем садового будинку, разом з тим, в матеріалах справи відсутні жодні процесуальні документи, які б посвідчували про право власності на садовий будинок або за ОСОБА_2, або з іншими відповідачами.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між позивачем та однією з відповідачок-тобто ОСОБА_2 , разом з тим процесуально невиправданим є розповсюдження її боргів на інших відповідачів -її мати ОСОБА_5 та її доньку ОСОБА_6, які даний договір не підписували, не укладали та не мають жодних зобов»язань перед позивачем.
Таким чином, колегія суддів встановила порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, рішення суду не обґрунтовано та не доведено.
Позивач не надав жодних належних доказів обґрунтованості свого позову, чим порушив вимоги ст. 60 ЦПК України.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При наявності зазначених обставин суд першої інстанції повинен був прийти до висновку про недоведеність та необґрунтованість позову та відмовити у його задоволенні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ч.1 ст.12,33 ЗУ «Про іпотеку» 293, 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з садового будинку відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді