Справа № 2-2894/11 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/2956/12 Філатов К.Б.
Категорія - 37 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Михайлів Л.В.
суддів - Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі - Куреденко О.П.
за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, -
У червні 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування.
В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, яка доводиться донькою ОСОБА_6, а також матір'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Після її смерті відкрилася спадщина на належне за її життя майно, про прийняття якої до державного нотаріуса звернувся відповідач, який є чоловіком померлої.
Оскільки померла з вересня 2010 року тяжко хворіла, через що знаходилася у безпорадному стані, й доглядали її позивачі, які разом з нею мешкали, тоді як відповідач мешкав окремо, свідомо ухилявся від утримання останньої, просили суд усунути його від права на спадщину, що залишилася після смерті померлої ОСОБА_7, а також стягнути з відповідача на їх користь судові витрати.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що наявні підстави для усунення відповідача від спадкування, оскільки останній не надавав допомоги спадкодавцю, яка через тяжку хворобу знаходилася в безпорадному стані й потребувала догляду та матеріальної допомоги, в той час як мав змогу її надавати, однак умисно ухилялася від її надання, мешкав окремо від своєї дружини з квітня 2007 року, не мав з нею спільного бюджету та господарства. Порушення норм процесуального права вбачає в не оцінці судом всіх доказів по справі, зокрема медичних документів щодо стану хворої.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 (а.с. 16), після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй за життя майно.
Після її смерті відповідач по справі - ОСОБА_4 звернувся до державного нотаріуса в законом встановлений термін з заявою про прийняття спадщини як чоловік померлої.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, й відсутності зв'язку цим, підстав, передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України, для усунення відповідача від права на спадкування за законом.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є усунення спадкоємця ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті ОСОБА_7 у зв'язку із ненаданням ним допомоги спадкодавцеві, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані й потребувала матеріальної допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін.
З огляду на зміст заявлених вимог, предметом доказування у даній справі є обставини, які підтверджують наявність фактів ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу останнього в допомозі цієї особи.
Частина 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України покладає на кожну із сторін обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводячи свої вимоги, позивачі послалися на наявність у спадкодавця ОСОБА_7 тривалої тяжкої хвороби з діагнозами: синдром Гієнна-Барре, демієлінезуюча хвороба з переважним ураженням нижніх кінцівок, в підтвердження чого надали медичні документи (а.с. 22, 23).
Разом з тим, будь-яких доказів в підтвердження того, що ОСОБА_7 перебувала у безпорадному стані, тобто внаслідок хвороби не могла самостійно забезпечити умови свого життя, потребувала стороннього догляду, допомоги, починаючи з вересня 2010 року, позивачі не надали.
Крім того, матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_7 протягом свого життя працювала на посаді головного бухгалтера ПП фірма «Оленка», й була виключена зі списку працюючих з ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі смертю (а.с. 88, 89). Крім того, 17.11.2010 року та 03.12.2010 року ОСОБА_7 особисто приймала участь у судових засідання Господарського суду Донецької області як представник ПП фірма «Оленка» (а.с. 90, 91-92).
Отже, оцінивши у відповідності до ст. 212 ЦПК України надані сторонами докази й встановивши, що позивачі не довели ані безпорадність стану спадкодавця ОСОБА_7, ані потребу останньої в наданні їй допомозі, ані факту ухилення відповідача ОСОБА_4 від надання такої допомоги, суд першої інстанції у відповідності до положень ч.5 ст. 1224 ЦК України та роз'яснень, наведених в абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, дійшов вірного висновку про відсутність законних підстав для усунення відповідача від права на спадкування за законом.
Доводи апеляційної скарги представника позивача правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки сама по собі наявність у ОСОБА_7 за її життя захворювання, яке не спричинило безпорадності її стану та потреби в отриманні сторонньої допомоги, в тому числі й від спадкоємця ОСОБА_4, навіть у разі доведеності окремого проживання подружжя, не можуть бути підставами для усунення його від права на спадкування, оскільки лише при одночасному настанні обставин, передбачених ч.5 ст. 1224 ЦК України, і доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадкування за законом.
Посилання ж представника позивача в апеляційній скарзі на не проживання відповідача з дружиною ОСОБА_7 з квітня 2007 року, відсутність в них спільного бюджету, не мають правового значення для вирішення даної справи.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: