Справа № 0413/2-5171/08
10.10.2012
Справа № 2-517/08 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/2651/12 суддя Прихожанов О.В.
Категорія - 47 (ІV) Суддя - доповідач - Зубакова В.П.
Іменем України
10 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів: Турік В.П., Грищенко Н.М.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 21 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4,
позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5, -
У квітні 2008 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22.10.1982 року між нею та відповідачем укладено шлюб. На час звернення позивача до суду сторони проживали в одній квартирі, але шлюбні відносини припинено у зв'язку із зловживанням відповідачем спиртними напоями. Збереження шлюбу протирічить її інтересам, питання про поділ майна між сторонами в даному позові не ставиться, від шлюбу є двоє дітей. Оскільки відповідач не бажає звернутись до відділу РАЦС із заявою про розірвання шлюбу, просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований Жовтневим відділом РАЦС м.Кривого Рогу, актовий запис № 1150.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 квітня 2008 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який зареєстрований 22 жовтня 1982 року Жовтневим відділом РАЦС, актовий запис №1150 - розірвано, вирішено питання про розподіл державного мита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на те, що суд, при розгляді справи та винесенні рішення, неповно з'ясував всі обставини справи та не встановив необхідні факти, які мають значення для правильного вирішення справи. Судом не з'ясована думка відповідача щодо розірвання шлюбу, не застосована можливість примирення подружжя, не враховані фактичні відносини між сторонами та дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, не встановлена можливість подальшого спільного проживання подружжя, не враховано, що вони постійно проживали на одній житловій площі та були сім'єю на момент розгляду справи судом першої інстанції, а шлюбні відносини припинено лише у вересні 2011 року.
Крім того, судом порушено норми процесуального права ст. ст. 74,76 ЦПК України, та розглянуто справу у відсутності відповідача без належного повідомлення його про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судом установлено, що 22 жовтня 1982 року між сторонами зареєстровано шлюб Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану м.Кривого Рогу, актовий запис № 1150.
Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку щодо неможливості подальшого збереження сім'ї зважаючи на те, що сторони не підтримують шлюбні стосунки протягом тривалого часу і позивач категорично заперечує проти можливості відновлення таких стосунків з відповідачем.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п.10 роз'яснень ППВС України №11, від 21.12.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Разом з цим, розглядаючи справу без участі відповідача, суд не прийняв до уваги зазначені роз'яснення ППВС України, не встановив дійсні обставини заявленого позову про розірвання шлюбу, причини та час припинення між сторонами шлюбних відносин.
Так, суд не встановив коли саме сторонами припинено шлюбні відносини та чи припинено їх взагалі на час звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Зазначаючи у рішенні суду про те, що сторони мають від шлюбу двох неповнолітніх дітей, суд не врахував, що від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на час звернення позивача до суду з позовом були повнолітніми.
Задовольняючи позовні вимоги на підставі ч.4 ст. 174 ЦПК України у зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд не врахував, що матеріали справи не містять заяви ОСОБА_1. про визнання позову та останній не повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, а наявна у матеріалах справи розписка (а.с. 9) не містить даних про те, з чим саме згоден ОСОБА_1 та приєднана до оригіналу повістки про призначення розгляду справи (без зазначення якої саме справи, однак вказано, що останній викликається до суду у якості позивача) на 10-00 год. 18 квітня 2008 року (а.с. 9), у той час, як судове засідання по справі за позовом ОСОБА_3 про розірвання шлюбу було призначено на 21 квітня 2008 року (а.с. 1) та саме у цей день було ухвалено рішення по справі (а.с. 12,13).
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно розірвав шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, оскільки позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні 21 квітня 2008 року, рішення суду ухвалено з грубим порушенням норм процесуального права без належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та без з'ясування обставин справи, висновки суду суперечать матеріалам та дійсним обставинам справи, а обставини справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, позивачем не доведено, тому рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 21 квітня 2008 року підлягає скасуванню згідно п.п. 1-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.
Скасовуючи рішення суду про розірвання шлюбу, колегія суддів враховує роз'яснення п 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №11, від 21.12.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", згідно якого розглядаючи справу після скасування попереднього рішення суду про розірвання шлюбу, суд повинен з'ясувати, чи не було його зареєстровано в органах РАЦС, і вирішити питання про анулювання цього запису.
Як встановлено судом, 28 вересня 2012 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено актовий запис №141 в Книзі реєстрації розірвань шлюбів про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який підлягає анулювань у зв'язку з скасування рішення суду про розірвання шлюбу, на підставі якого було зроблено відповідний актовий запис.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства та створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 111, 112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. З'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
22 жовтня 1982 року між сторонами зареєстровано шлюб Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану м.Кривого Рогу, актовий запис № 1150 (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 24).
Сторони проживали однією сім'єю до 2011 року.
Зазначені обставини підтверджено їх поясненнями та поясненнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 у судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому позивач ОСОБА_3 пояснила, що з квітня 2008 року по 19 серпня 2011 року, коли вона перевезла речі відповідача до його матері і з цього часу відповідач не проживає в квартирі разом з нею, вони проживали окремо, кожний в різних кімнатах, сімейні відносини не підтримували, відповідач в судовому засіданні наполягав на тому, що до смерті сина - ІНФОРМАЦІЯ_3, сторони проживали як подружжя, у них був спільний бюджет, а тому колегія суддів вважає встановленим той факт, що сторони проживали однією сім'єю по серпень 2011 року включно.
На даний час сторони припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, позивач ОСОБА_3 бажає укласти новий шлюб з іншим чоловіком, а тому збереження шлюбу з ОСОБА_1 суперечить її інтересам.
Відповідач не заперечує, що за час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції сторони не помирились, дій для збереження сім'ї не вчиняв.
З'ясувавши фактичні обставини справи, причини позову про розірвання шлюбу, колегія суддів вважає, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, так як позивачка категорично відмовляється перебувати в подальшому шлюбі з відповідачем, отже подальше її перебування у цьому шлюбі суперечило б її інтересам, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ст.113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не висловлювала своїх побажань щодо залишення після розірвання шлюбу прізвища чоловіка чи присвоєння їй дошлюбного прізвища, однак при зверненні до органу РАЦСу для реєстрації розірвання шлюбу згідно рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 21 квітня 2008 року побажала залишити собі прізвище «ОСОБА_3», а тому колегія суддів вважає за можливе залишити позивачеві після розірвання шлюбу прізвище чоловіка «ОСОБА_3».
Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст.303, 307, п.п. 1-4 ч.1 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 21 квітня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Анулювати актовий запис № 141 від 28 вересня 2012 року в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрованого 22 жовтня 1982 року Жовтневим відділом РАЦС, актовий запис №1150, внесений згідно рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 21 квітня 2008 року.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрованого 22 жовтня 1982 року Жовтневим відділом РАЦС, актовий запис №1150.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 присвоїти прізвище «ОСОБА_3».
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Складання повного рішення відкладено до 16 жовтня 2012 року.
Головуючий:
Судді: