Справа №2-435/747/12 Головуючий в першій
Категорія № 26 (1) інстанції - Дурасова Ю. В.
№ 22-ц/491/2877/12 Доповідач - Соколан Н.О.
24 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Соколан Н.О.
суддів - Ляховської І. Є., Михайлів Л. В.
при секретарі - Куреденко О. П.
за участю: представника відповідача Некрасової Катерини Олександрівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про стягнення моральної шкоди, -
У березні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком»), і просив стягнути з відповідача на свою користь 192 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, завданого внаслідок професійного захворювання під час роботи на підприємстві відповідача.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 18 000 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. В інших позовних вимогах відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим; розмір відшкодування моральної шкоди значно завищений; в суді не встановлено факту спричинення моральної шкоди; не проведено медико-соціальної експертизи для встановлення факту отримання такої шкоди; не доведено вини відповідача у виникненні професійного захворювання; Акт розслідування хронічного професійного захворювання №15 від 01.06.2010 року, на який послався суд у своєму рішенні, складено з перевищенням повноважень осіб, що його підписали; не прийнято до уваги, що робота у шкідливих умовах праці законодавчо дозволена, і позивач добровільно погодився працювати в таких умовах, не прийнято до уваги, що позивач з 08.07.1996 року по 18.09.2000 року позивач працював у шкідливих умовах праці на ш. "Ювілейна" ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка".
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював з 1986 року по 1991 рік за професією підземного бурилика, кріпильника, прохідника, з 2000 року по 2010 року - підземного прохідника 5-го розряду у шкідливих умовах праці, внаслідок чого отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 18.08.2010 року (а.с. 11) йому було первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності та ІІІ група інвалідності. Переоглядом 21.09.2011 року ступінь втрати проф. працездатності зменшено до 25% і встановлено на безстроковий термін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Актом розслідування хронічного професійного захворювання №15 від 01.06.2010 року встановлено, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання позивача є тривалий час роботи ОСОБА_3 в умовах дії шкідливих факторів - тяжкої праці. В п. 19 цього акту також зазначено, що винними у виникненні професійного захворювання позивача є керівництво ш. "Ювілейна" ПАТ "Суха Балка" та ш "Родіна" РУ ім. К. Лібкнехта, ВО "Кривбасруда" та ВАТ «Кривбасзалізрудком», правонаступником яких є відповідач. Тому доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача та відсутність доказів вини відповідача є безпідставними.
Зазначений Акт є дійсним, його не скасовано у встановленому законом порядку, тому посилання апеляційної скарги на те, що акт складено з перевищенням повноважень осіб, що його підписали, є безпідставними.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 18.08.2010 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: