Рішення від 26.10.2012 по справі 0435/2-3231/11

УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0435/2-3231/11

Справа № 2/435/435/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/491/2925/12 Дурасова Ю.В.

Категорія - 46 (ІУ) Доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.

суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.

при секретарі: Куреденко О.П.

за участю: представника позивача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4 та його адвоката - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що під час перебування у шлюбі з відповідачем, придбано автомобіль марки «ВАЗ 2104», реєстраційний № НОМЕР_1, який відповідач в добровільному порядку поділити не бажає, а тому вона просила суд поділити його, визнавши за нею право власності на ? його частину та здійснивши відповідний запис в технічному паспорті вказаного автомобіля.

Доповнивши позовні вимоги, позивач просила суд поділити між нею та відповідачем квартиру АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, право власності на яку оформлено на відповідача, визнавши за нею право власності на ? її частину.

В остаточній редакції уточненої позовної заяви від 30.08.2012 року позивач просила суд поділити вищезазначені квартиру та автомобіль між нею та відповідачем, визнавши за нею право власності на його ідеальну ? частку.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 серпня 2012 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що нею строк позовної давності не пропущено, оскільки вона зверталася до суду з позовом, який було 31.08.2011 року залишено судом без розгляду, й вказаною дією перервала перебіг строку позовної давності, що передбачено ст. 264 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В запереченнях на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити й залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.10.1983 року по 18.12.2007 року, в період якого було придбано квартиру АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, що підтверджується свідоцтвом про право власності на ім'я ОСОБА_4 від 04 серпня 1992 року, а також автомобіль марки «ВАЗ 2104», реєстраційний № НОМЕР_1, який зареєстровано на ім'я відповідача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався ст. 72 СК України та виходив з пропуску позивачем строку позовної давності щодо пред'явлення вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу.

Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, шлюб між сторонами розірвано 18 грудня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 6).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції пов'язав пропуск строку звернення до суду тільки з тим, що до спливу трьох років після розірвання шлюбу ОСОБА_2 не зверталася з позовом про поділ майна, не врахувавши, що при відсутності доказів, які б свідчили про заперечення права одного з подружжя на набуте в період шлюбу майно, яке зареєстроване за іншим подружжям, неподання позову про поділ майна не може свідчити про порушення права такого подружжя і вказувати на початок перебігу строку позовної давності.

Крім того, як встановлено в суді апеляційної інстанції про порушення свого права ОСОБА_2 дізналася на початку 2010 року, подавши 15.02.2010 року позов до ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, тобто саме з цієї дати й почався перебіг строку позовної давності, який на момент подання нею даного позову про поділ майна не сплив.

Отже висновок суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна у зв'язку з пропуском строку позовної давності колегія суддів вважає помилковим й скасовує рішення з підстав, передбачених п.2, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2

Вирішуючи питання про поділ квартири АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі та автомобіля марки «ВАЗ 2104»,1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, колегія суддів виходить з презумпції виникнення права спільної сумісної власності подружжя на це майно у відповідності до положень ч.1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю, що діяв на момент придбання майна подружжям та ст. 60 СК України діючого на теперішній час. Вказане не заперечувалося відповідачем ОСОБА_4 ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки вимог щодо реального поділу спільного майна подружжя, позивачка не заявляла, заявивши вимогу тільки про визначення ідеальних часток в ньому (а.с. 70-71), то колегія суддів, враховуючи положення ст. 11 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позивачем вимог, та виходячи з рівності часток (ч.1 ст. 70 СК України), визначає ідеальні частки сторін по справі у цьому майні по ? за кожним з подружжя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягають судові витрати в сумі 669,88 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 серпня 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Поділити спільне сумісне майно подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнавши за кожним із них право власності на ідеальну 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у м. Кривому та автомобіля марки «ВАЗ 2104», 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 669,88 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
27015696
Наступний документ
27015700
Інформація про рішення:
№ рішення: 27015697
№ справи: 0435/2-3231/11
Дата рішення: 26.10.2012
Дата публікації: 06.11.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин