Справа № 0435/2-649/12
24.10.2012
Справа № 0435/2-649/12 Головуючий у 1-й інстанції
№ провадження 22ц/491/2834/12 Ан О.В.
Категорія - 34 (III) Доповідач Митрофанова Л.В.
24 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Зубакової В.П., Турік В.П.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У жовтні 2011 року позивач ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням суду від 21.06.2012 року, в якому ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04.09.2012 року виправлено описки, позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 37242 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування матеріального збитку, 100 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1140 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду та про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до нього посилаючись на те, що висновок суду про солідарну вину обох відповідачів не відповідає дійсності.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 18.05.2010 року о 17-30 год., ОСОБА_4 керуючи автомобілем «ГАЗ-31105», державний номер НОМЕР_1 по вул. Мелешкіна у м. Кривому Розі, виконуючи маневр повороту наліво, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що маневр буде безпечним, при цьому не надав дороги транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку прямо, допустив зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія», державний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_7, котрий по інерції, будучи в аварійній обстановці допустив наїзд на стоячий автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_2, продовжуючи перебувати в аварійній обстановці допустив наїзд на стоячий на зустрічній смузі автомобіль «Форд Транзит», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8, чим порушив вимоги пунктів 2.3-Б, 12.1 ПДР України.
В результаті ДТП позивачеві спричинена матеріальна та моральна шкода, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та стягуючи з відповідачів солідарно суму матеріальної шкоди в розмірі 37242 грн. 65 коп., моральну шкоду в розмірі 100 грн. та 1140 грн. в рахунок відшкодування судових витрат., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем за спричинену майнову та моральну шкоду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно вимог ст.ст.1187,1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом та завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.2 ч ст. 1188 ЦК України, якщо в наслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їх вини.
Як убачається з матеріалів справи відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на законних підставах керували належними їм автомобілями, та відповідно до постанови судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.05.2011 року в ДТП мало місце взаємодія транспортних засобів, а саме: автомобіля «Газ-31105» державний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_4 та автомобіля «Шкода Октавія» державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_9.
Отже відповідачі, відповідно до вимог ч.2 ст.1188 ЦК України, повинні солідарно відповідати перед позивачем за причинену йому матеріальну та моральну шкоду шкоду.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів солідарно судових витрат по сплаті державного мита, витрат на ІТЗ, відправку кореспонденції, граничний розмір відшкодування витрат на юридичну допомогу в розмірі 1140 грн. суд першої інстанції виходив з того, що судові витрати на вказану суму доведені матеріалами справи.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
На думку колегії суддів, позивач належним чином підтвердив витрати по сплаті державного мита в розмірі 320 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., що підтверджується квитанціями про їх сплату (а.с. 44,45).
Витрати позивача по відправленню кореспонденції учасникам процесу що пов'язані з явкою до суду, відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України не є судовими витратами.
Крім того відсутні підстави для стягнення з відповідачів солідарно граничного розміру відшкодування витрат на юридичну допомогу, оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомог у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
В матеріалах справи відсутні відомості про участь адвоката ОСОБА_10 (а.с.47-49) в судових засіданнях, вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що повинно було бути визначено у відповідному рішенні суду та відсутні дані про види надання юридичних послуг позивачу, тому немає підстав для стягнення таких витрат.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги зі зміною рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1140 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст.303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 червня 2012 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1140 грн. в рахунок відшкодування судових витрат змінити, зменшивши цей розмір з 1140 грн. до 440 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: