Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду
Дніпропетровської області у складі :
головуючого Русакової І.Ю.
суддів Шевченко Н.О., Богдана В.В.
з участю : потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
виправданої ОСОБА_4
розглянула 23 жовтня 2012 года у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок суду Дзержинського району м. Кривого Рогу від 03 липня 2012 года, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка
м. Кривого Рогу, громадянка України,
раніше не судима
виправдано за ст. 356 КК України у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.
Вироком суду ОСОБА_4 виправдано у скоєні злочину за ст. 356 КК України у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.
ОСОБА_4 згідно скарги приватного обвинувачення обвинувачувалася у тому, що в період з 16 лютого 2010 року по 5 травня 2010 року, маючи вільний доступ до майна, яке знаходилося в приміщенні АДРЕСА_1, як арендодатель, скориставшись відсутністю ОСОБА_1 в орендованому приміщенні, самовільно розпорядилася майном, яке належало потерпілому, чим спричинила йому значну шкоду.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд, у зв'язку з тим, що судове слідство було однобічним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та спростовуються доказами дослідженими у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, потерпілого і його представника, які підтримали апеляцію і просили її задовольнити, вислухавши думку виправданої ОСОБА_4 та її адвоката ОСОБА_3, які просили апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2009 року між ОСОБА_4 і потерпілим ОСОБА_1 як суб'єктом підприємницької діяльності був складений договір оренди приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_4
За оренду приміщення потерпілий ОСОБА_1 повинен був сплачувати орендну плату, а приміщення використовувати для розташування офісу салону краси, магазину косметики і парфумерії. При складанні договору оренди сторонами було узгоджено строк дії договору - 35 місяців з моменту передачі об'єкту оренди по акту прийому - передачі, тобто з 05 вересня 2009 року по 05 серпня 2012 року.
19.05.2010 року, ОСОБА_5, звернувшись до суду зі скаргою приватного обвинувачення, звинувативши ОСОБА_4 у тому що 16.02.2010 року вона прибула на об'єкт оренди та без попереднього повідомлення розірвала договір оренди і вигнала його разом з персоналом на вулицю, змінила замки на вхідних дверях. Крім цього вона самовільно вивезла з орендованого приміщення належне потерпілому майно на загальну суму 84283,00 грн., своїми діями завдала йому значної шкоди.
Дії ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_1 просив кваліфікувати за ст.356 КК України за признаками самовільного, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь - яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина( самоправство).
Суд першої інстанції розглянувши справу у повному обсязі дослідив надані потерпілим ОСОБА_1 докази по справі, дав їм належну оцінку, тому його доводи про однобічність судового розгляду не законні.
Допитані, за ініціативою потерпілого в судовому засіданні свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не були очевидцями вивозу майна ОСОБА_1 з приміщення АДРЕСА_1, хто вивозив речі, куди вони вивозились їм невідомо, хто і коли вивіз майно встановити не вдалося. ( а.с. 47-48, Том 2 ). Згідно розписки потерпілого ОСОБА_1 від 15.лютого 2010 року відповідальність за збереження майна у салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_2» він взяв на себе і на ОСОБА_6, у них же, знаходилися ключі від приміщення. ( а.с. 60, Том 1 ). Згідно довідки охоронного агентства «Гюрза» від 06.03.2012 року - 16 лютого 2010 року на охоронний пункт ТОВ « Гюрза - Плюс» надійшов виклик з адресу АДРЕСА_1, який виявився неправдивим, що підтверджено підписом ОСОБА_6, на місті виклику знаходилися ОСОБА_1, ОСОБА_6 і власниця ОСОБА_4 ( а.с. 43 Т.ом 2) З копії постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року вбачається, що заява про розірвання договору оренди була надіслана ОСОБА_4 16 лютого 2010 року на адресу ОСОБА_1 ( а.с. 26-28 Том .2). Згідно, оглянутих у судовому засіданні відмовних матеріалів № .№ 371/10 і 757/10 провини ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченому ст.. 356 КК України, не було встановлено оскільки між діями ОСОБА_4 яка вимагала сплати орендної плати і виселення потерпілого з орендованого ним приміщення, і зникнення з цього приміщення майна, не встановлено причинного зв'язку. Крім того, суд обґрунтовано зазначив, що потерпілим ОСОБА_1 не додані докази які б свідчили про придбання ним нібито вкрадених речей та знаходження їх в приміщенні салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_1.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1, не довів переконливих доказів про винуватість ОСОБА_4 у самоправстві. Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є підставами для скасування вироку суду першої інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок суду Дзержинського району м. Кривого Рогу від 03 липня 2012 року, яким ОСОБА_4 виправдана за ст. 356 КК України - без змін.
Судді
апеляційного суду
Справа № 11/491/443/2012 Головуючий в суді 1 інстанції Масалітіна Н.А.
Категорія - ст. 356 УК Украины Доповідач суддя Русакова І.Ю.