Справа № 0435/4963/12
25.10.2012
Справа № 0435/4963/12 Головуючий у 1-й інстанції
№ провадження 22ц/491/2660/12 Ан О.В.
Категорія - 57 (IV) Доповідач Митрофанова Л.В.
24 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді- Митрофанової Л.В.
суддів: Турік В.П., Савіної Г.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", ОСОБА_2, приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про скасування заборони на відчуження об'єкта нерухомого майна,-
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання договору іпотеки, скасування заборони на відчуження об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.
В подальшому позивач просила залишити вимоги про розірвання договору іпотеки без розгляду та наполягала на скасуванні заборони на відчуження належного їй майна.
В позові позивач вказала, що рішенням Саксаганського районного суду від 20.03.2008 року визнані недійсними свідоцтво про право власності на житло, договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладені між нею і ОСОБА_6, ОСОБА_6 і ОСОБА_2
Реєстрація права власності на вказану квартиру на ім'я ОСОБА_2 скасована. Зобов'язано сторони повернути все, що одержали на виконання недійсного правочин.
Після вступу рішення законну силу позивачка з сином вселилась квартиру, а після смерті сина позивач приватизувала квартиру АДРЕСА_1 та вирішила продати її.
При оформленні документів позивач дізналась, що квартира перебуває під забороною відчуження об'єктів нерухомого майна, так як по теперішній час існує і діє договір іпотеки, укладений ОСОБА_2 з ПАТ «Сведбанк», відомості про визнання договорів купівлі-продажу і приватизації недійсними не внесені.
Посилаючись на вказані обставини позивач просила зобов'язати приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 зняти заборону на розпорядження квартирою АДРЕСА_1 з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені.
Зобов'язано приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 зняти заборону з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на розпорядження квартирою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4
Стягнуто з ПАТ «Сведбанк», ОСОБА_2, приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 ( в рівних частинах) на користь ОСОБА_4 188 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення суду та просять ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не в повному обсязі дослідив докази та не з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема судом не досліджено питання про те, чи виконала позивачка вимоги рішення суду від 20.03.2008 року, в зв'язку з чим позивачці надано можливість вдруге продати спірну квартиру.
Крім того, суд зобов'язавши нотаріуса вчинити певні дії відносно договору іпотеки не вирішив питання щодо вказаного договору іпотеки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При встановлені фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В силу ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20.03.2008 року визнано недійсним договір купівлі - продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_2, скасована реєстрація права власності на житло-спірну квартиру на ім'я ОСОБА_2, отже ОСОБА_2 на момент ухвалення рішення не є власником вказаної квартири.
ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 з 25.01.2011 року.
Проте 13.02.2007 року за № 4488661 приватним нотаріусом ОСОБА_5 зареєстрована заборона об'єкта обтяження квартири АДРЕСА_1, власником якої вказана ОСОБА_2, на підставі договору іпотеки р.№ 1367 від 13.02.2007 року, яка заважає власнику ОСОБА_4 реалізувати права власника на вказану квартиру.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, позивач, як власник спірної квартири, через існування заборони на відчуження майна не має права користування та розпорядження своїм майном.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
При ухваленні рішення судом першої інстанції не взято до уваги, що на підставі договору іпотеки р.№ 1367 від 13.02.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 зареєстрована заборона об'єкта обтяження квартири АДРЕСА_1 та накладено заборону відчуження зазначеної у договорі квартири.
Згідно положень ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.
На момент укладання Іпотечного договору р.№ 1367 від 13.02.2007 року у відповідності положень ст. 334 ЦК України ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, а тому згідно положень ст. 317 ЦК України мала право розпоряджатися своїм майном та передати зазначену квартиру в іпотеку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не взяв до уваги, що за положеннями ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється, частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно ст. 18 Закону України «Про іпотеку» у разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.
Відповідно положень ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Заборона на відчуження об'єкта обтяження є похідною від договору іпотеки, тому вимоги про скасування саме заборони без вирішення питання щодо договору іпотеки є передчасними.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Відповідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 липня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", ОСОБА_2, приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про скасування заборони на відчуження об'єкта нерухомого майна.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: