13 квітня 2012 року Справа №1-1/12
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.
з участю прокурора Петричука О.М.
адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3З.О., ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу по обвинуваченню:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці за ст. 358 ч.3, 75, 27 ч. 5 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, за ст.ст. 289 ч. 3, 187 ч. 2, 357 ч. 3, 309 ч. 1, 263 ч. 1 КК України, -
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, Росії, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, за ст.ст. 289 ч. 3, 187 ч. 2, 357 ч. 3 КК України, -
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, за ст. 289 ч. 3 КК України,
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_11, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, не працюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого, за ст.ст. 15, 289 ч. 3 КК України, -
Встановив:
У вересні 2009 року підсудний ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, та мешканцем м. Київ підсудним ОСОБА_9 щодо незаконного заволодіння автомобілем марки X6»номерний знак 122», який фактично належав ОСОБА_11, але був зареєстрований в республіці Молдова на ім'я ОСОБА_12, для подальшої його реалізації і незаконного збагачення.
Готуючись до вчинення запланованого злочину ОСОБА_7, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, та ОСОБА_9 домовилися слідкувати за обраним автомобілем і в зручний для них момент, коли власник автомобіля вийде з машини, напасти на нього, заволодіти ключем від автомобіля і безпосередньо автомобілем. А ОСОБА_9, в свою чергу, також повинен був ще знайти й покупця на викрадений автомобіль та організувати його продаж.
Для слідкування за обраним автомобілем ОСОБА_7, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком та ОСОБА_9 використали можливості Інтернету та мобільного зв'язку, тобто непомітно для власника вони помістили на його автомобіль мобільний телефон, потім використовуючи Інтернет, який надає можливість слідкувати за місцем знаходження певного абонента мобільного зв'язку, за допомогою портативного комп'ютера почали слідкувати за зазначеним автомобілем.
Для незаконного заволодіння зазначеним автомобілем ОСОБА_9 приїхав в м. Чернівці.
В ніч з 18 на 19 вересня 2009 року ОСОБА_9, маючи навики користування комп'ютером та Інтернетом за допомогою портативного комп'ютера та доступу до Інтернету слідкував за місцезнаходженням мобільного телефону, поміщеного на автомобіль потерпілого ОСОБА_11, який зареєстрований в республіці Молдова на ім'я ОСОБА_12, і повідомляв про це ОСОБА_7 та особу, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком.
В той же час, ОСОБА_7 та особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, слідкуючи безпосередньо за автомобілем X6»та отримуючи від ОСОБА_9 відомості про місцезнаходження вказаного автомобіля прибули на вул. Толбухіна в м. Чернівці де проживав потерпілий ОСОБА_11 і коли той під'їхав до своїх воріт та вийшов з автомобіля напали на нього. Діючи умисно та узгоджено ОСОБА_7 та особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, тобто наносячи удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_11, незаконно заволоділи ключем від його автомобіля, самим автомобілем ОСОБА_11 марки X6»номерний знак 122». Затягнувши у зазначений автомобіль і самого ОСОБА_11 вони виїхали на викраденому автомобілі за межі Чернівецької області де потерпілого відпустили, а автомобілем розпорядилися на власний розсуд, продавши його невстановленим слідством особам, яких підшукав ОСОБА_9
В результаті таких умисних злочинних дій ОСОБА_7, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком та ОСОБА_9 незаконно заволоділи автомобілем марки X6»номерний знак 122»вартістю 53 тисячі Євро, що відповідно до офіційного курсу валют встановленого НБУ на час вчинення злочину складало 623810 грн. і більше ніж у двісті п'ятдесят разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на вказану суму та заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я у вигляді струсу головного мозку, множинних саден, забоїв м'яких тканин голови, тіла та кінцівок.
Крім цього, в листопаді 2009 року ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 щодо незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_1, для подальшої його реалізації і незаконного збагачення, власником якого є ОСОБА_13, але фактично використовувала ОСОБА_14, яка як приватний підприємець здавала його у прокат.
В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до участі у цьому злочині й мешканця ІНФОРМАЦІЯ_12 І.В.
Знаючи, що автомобіль НОМЕР_2 надається у прокат, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили взяти на певний час цей автомобіль в прокат для того щоб отримати доступ до ключа, виготовити з нього дублікат, повернути автомобіль власнику і тільки після цього незаконно заволодіти ним.
Відповідно до попередньої домовленості ОСОБА_8, діючи з метою приховати свою причетність до майбутнього викрадення автомобіля, не повідомляючи свої істинні наміри, переконав свого знайомого ОСОБА_15 взяти для нього у прокат автомобіль НОМЕР_2, мотивуючи це відсутністю документів необхідних для оформлення на себе договору прокату.
Отримавши в користування зазначений автомобіль та доступ до ключа від цього автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у невстановленому слідством місці, виготовили дублікат ключа від цього автомобіля та повернули автомобіль власнику.
Для виконання свого злочинного умислу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою слідкування за переміщенням автомобіля, використали можливості Інтернету та мобільного зв'язку, поміщаючи на автомобіль мобільний телефон та за допомогою портативного комп'ютера слідкуючи за його місцезнаходженням.
Залучивши до участі у вчиненні цього злочину ОСОБА_10 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доручили йому знайти особу, яка б була згідною придбати викрадений ними автомобіль, що той і зробив.
04.02.2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок слідкування за вказаним автомобілем дізналися, що він перебуває в Київській області і також виїхали туди з метою незаконного заволодіння цим автомобілем. На шляху до Києва ОСОБА_7 зв'язався по телефону з ОСОБА_10 і запропонував через свій комп'ютер встановити точне місце знаходження автомобіля, яким вони збиралися незаконно заволодіти, що той і зробив.
05.02.2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 продовжували слідкувати за переміщенням вказаного автомобіля, однак, незважаючи на всі вжиті ними злочинні заходи не змогли здійснити свої злочинні наміри через втрату зв'язку з мобільним телефоном, встановленим ними на вказаному автомобілі, тобто злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Крім цього, у січні 2010 року ОСОБА_8 випадково познайомився з мешканцем м. Ужгород ОСОБА_16, від якого дізнався, що знайомий ОСОБА_16 -ОСОБА_17 продає автомобіль марки Superb», який належить на праві власності ОСОБА_18. Про це ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 і вони вирішили незаконно заволодіти зазначеним автомобілем.
ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вирішили під виглядом покупців зустрітися з ОСОБА_17 для огляду стану автомобіля, під час огляду отримати доступ до керування автомобілем і несподівано для власника заволодіти його автомобілем та втекти на ньому.
Використовуючи своє знайомством з ОСОБА_16, який повідомив ОСОБА_17 про те, що він знайшов покупців на автомобіль, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися з ОСОБА_17 зустрітися для огляду автомобіля та його придбання.
11 січня 2010 року близько 15.00 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на об'їзній дорозі м. Ужгород, біля ресторану «Шервуд», зустрілися з ОСОБА_17 і під виглядом покупців почали оглядати його автомобіль.
Під час огляду, ОСОБА_7 сів за кермо автомобіля ОСОБА_17, а ОСОБА_8 зробив вигляд, що оглядає двигун. Використовуючи ту обставину, що власник автомобіля ОСОБА_17 в цей час стояв поруч з автомобілем, ОСОБА_7 несподівано для ОСОБА_17 зрушив з місця, через кілька метрів підібрав ОСОБА_8 та на великий швидкості уїхали від ОСОБА_17, тобто незаконно заволоділи автомобілем та розпорядилися ним на власний розсуд.
В результаті таких умисних злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_3, що належить ОСОБА_18 вартістю 64000 грн., що більше ніж у сто разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, чим заподіяли громадянину ОСОБА_17, який був фактичним власником автомобіля, значну майнову шкоду на вказану суму.
Крім цього, наприкінці лютого 2010 року ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 щодо незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_4, який належав ТОВ «Владар», а фактично користувався ним ОСОБА_19, для подальшої його реалізації і незаконного збагачення.
Готуючись до вчинення запланованого злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися слідкувати за обраним автомобілем, і в зручний для них момент, коли власник автомобіля вийде з машини, напасти на нього, заволодіти ключем від автомобіля і безпосередньо автомобілем.
Для слідкування за обраним автомобілем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 використали можливості Інтернету та мобільного зв'язку, тобто непомітно для ОСОБА_19 вони помістили на автомобіль мобільний телефон, потім використовуючи Інтернет, який надає можливість слідкування за місцем знаходження певного абонента мобільного зв'язку, за допомогою портативного комп'ютера почали слідкувати за зазначеним автомобілем.
01 березня 2010 року ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, діючи з метою незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_4, слідкуючи за вказаним автомобілем, приблизно о 22.30 год. прибули на вул. Заставнянську м. Чернівці де ОСОБА_19, керуючи вказаним автомобілем, зупинився біля будинку 74 разом зі своїм знайомим ОСОБА_20
В той момент, коли ОСОБА_20 почав виходив з автомобіля, щоб відчинити ворота, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підбігли до автомобіля ОСОБА_19 з наміром витягнути водія з салону та заволодіти ключем і автомобілем, але через активний опір ОСОБА_20 та ОСОБА_19 довести свій злочинний умисел до кінця вони не змогли.
Продовжуючи слідкувати за автомобілем НОМЕР_5, з метою незаконного заволодіння ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, того ж дня приблизно о 23.30 год. прибули на вулицю Південно-Кільцеву, 1 м. Чернівці, де розташована охоронювана автомобільна стоянка та на якій знаходився вказаний автомобіль.
В цей же час, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, побачивши ОСОБА_19, який йшов від автомобіля, вирішили, що ОСОБА_7 з метою заволодіння ключем на автомобіль нападе на ОСОБА_19, а ОСОБА_8 в цей час буде відвертати увагу охоронника автостоянки та у випадку необхідності надасть допомогу ОСОБА_7
Виконуючи свою роль, ОСОБА_7 підбіг до ОСОБА_19 та вчинив на нього напад, під час якого застосував насильство, яке не є небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, і яке виразилося в нанесенні ударів руками та ногами по різних частинах його тіла та застосуванні відносно нього електрошокера. Подолавши опір ОСОБА_19, ОСОБА_7 заволодів ключами від автомобіля і попрямував на територію стоянки, де знаходився автомобіль.
Отямившись від нападу ОСОБА_19 намагався наздогнати ОСОБА_7, однак в цей момент ОСОБА_8, який знаходився поруч, виконуючи свою роль, ударив ОСОБА_19 в голову, від чого той знепритомнів.
Тим часом, ОСОБА_7 продовжуючи дії спрямовані на заволодіння автомобілем, за допомогою здобутого ключа відчинив дверцята автомобіля, завів двигун та виїхав зі стоянки і зник з місця злочину.
В результаті дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_4, вартістю 150 000 грн., та заподіяли ОСОБА_19 легкі тілесні ушкодження.
Під час вчинення цього злочину підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шукаючи в сумці потерпілого ОСОБА_19 ключі від автомобіля і не знаючи, що знаходиться в ній, забрали сумку вартістю 800 грн., в якій знаходилися ключ від автомобіля, телефон «Нокіа Е-51»вартістю 1600 грн., з стартовим пакетом МТС вартістю 25 грн., на рахунку були гроші в сумі 10 грн., шкіряне портмоне вартістю 400 грн., а всього майна ОСОБА_19 на загальну суму 2835 грн. Враховуючи цілеспрямовані дії підсудних на заволодіння автомобілем суд вважає, що їх умисел був направлений саме на це, а не на відкрите викрадення вищезазначеного майна потерпілого.
Крім цього, ОСОБА_7 у невстановленому слідством місці, в невстановлений слідством час та невстановленим способом незаконно заволодів сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору - наркотичний засіб канабіс, загальна вага якого у висушеному стані складає 17,8 грами, який незаконно зберігав до 02 години 07 березня 2010 року.
Крім цього, ОСОБА_7 у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час та у невстановленим способом незаконно заволодів 58 патронами, які незаконно носив та зберігав до 02 години 07 березня 2010 року.
Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів визнав частково і пояснив суду, що під час його затримання працівник міліції ОСОБА_21 поклав йому пакети в кишені з зеленою речовиною і патронами, які потім в присутності понятих, які під'їхали пізніше, були вийняті звідти. Він пояснював, що речовина і патрони йому не належать. ОСОБА_9 до затримання він не знав. По суті пред'явленого йому обвинувачення нічого не пояснив.
Підсудний ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив суду, що він злочини не вчиняв, працівники міліції застосовували до нього фізичний та психологічний тиск примушуючи зізнатись у вчиненні злочинів. ОСОБА_10 раніше він не знав. По суті пред'явленого йому обвинувачення нічого не пояснив.
Підсудний ОСОБА_9 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив суду, що він злочин не вчиняв, про угони автомобілів йому нічого не було відомо, змушений був оговорити себе внаслідок фізичного та психологічного тиску зі сторони працівників міліції. По суті пред'явленого йому обвинувачення нічого не пояснив.
Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив суду, що він злочин не вчиняв, про угони автомобілів йому нічого не було відомо, змушений був оговорити себе внаслідок психологічного тиску зі сторони працівників міліції та слідчого прокуратури.
Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочинів, невизнання ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні злочинів, їх винність у вчиненому повністю підтверджується дослідженими по кримінальній справі наступними доказами.
По факту незаконного заволодіння автомобілем марки X6»д/н 122».
- заявою ОСОБА_22, в якій вона повідомила, що ОСОБА_11 19.09.2009 року не повернувся додому \ а.с. 5, Т.2 \;
- Заявою потерпілого ОСОБА_11 від 21.09.2009 року, в якій він повідомив, що 19.09.2009 року приблизно о 05.30 год. невідомі особи застосувавши до нього фізичне насильство заволоділи його автомобілем марки «БМВ Х6» а.с. 34, Т.2 \;
Потерпілий ОСОБА_11 \ ОСОБА_4 \ С.Ш. в судовому засіданні пояснив суду, що в даний час він має прізвище ОСОБА_4, оскільки після розірвання шлюбу він прізвище ОСОБА_11 поміняв на прізвище Трочин, а після ще одного одруження його прізвище стало ОСОБА_4.
В липні 2009 року його кум ОСОБА_23Д, в Німеччині придбав для нього автомобіль марки БМВ Х6, який той зареєстрував на своє ім'я.
19.09.2009 року приблизно о 05.30 год. він на своєму автомобілі марки БМВ Х6 приїхав до воріт будинку, в якому тимчасово проживав, за адресою м. Чернівці вул. Толбухіна 5. Коли він почав відчиняти ворота то до нього із-за кута підбіг чоловік в масці і наніс удар кулаком в голову. А з заду підбіг інший чоловік і вони разом почали зривати з нього одяг та наносити удари від чого він втратив свідомість. Прийшов до тями потерпілий вже в автомобілі на задньому сидінні. Через деякий час нападники перетягнули його в багажник автомобіля. За час руху автомобіль зупинявся декілька разів. Пізніше автомобіль з'їхав з асфальтового покриття і деякий час їхав по ґрунтовій дорозі. Коли автомобіль зупинився, то двоє чоловіків в масках витягнули його з багажника, дали йому пляшку з водою, а самі сіли в автомобіль. Його висадили в лісі, а коли він вийшов на дорогу то зупинився автомобіль, водій якого викликав міліцію та швидку медичну допомогу. Через деякий час приїхали його рідні і забрали його в Чернівці.
Цивільний позов щодо матеріальної шкоди за викрадений автомобіль не підтримує оскільки за нього отримано страхове відшкодування.
Той факт, що допитана в судовому засіданні особа на прізвище ОСОБА_4, є потерпілим ОСОБА_11, підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_23, який в судовому засіданні підтвердив, що його кум ОСОБА_11 після одруження в даний час носить прізвище ОСОБА_4. Крім того в матеріалах справи є фотографія потерпілого ОСОБА_11 \ а.с. 122, Т.2 \.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засідання пояснила суду, що вона перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_11, проживала разом в будинку, який орендували. У ОСОБА_11 був автомобіль БМВ, чорного кольору, який він придбав в Німеччині у власника по причині дешевшого розмитнення.
Ввечері 18 вересня 2009р. ОСОБА_11 поїхав у справах та не повернувся. Вранці його брат повідомив, що в дворі знаходяться закривавлені речі ОСОБА_11, а також вона побачила сліди крові на паркані та на тротуарі біля воріт. Ні машини, ні ОСОБА_11 не було вдома. Вона викликала працівників міліції і повідомила про зникнення ОСОБА_11. Через деякий час зателефонували з лікарні м. Житомира та повідомили, що ОСОБА_11 знаходиться там. Вона разом із його братом та працівником міліції поїхали в м. Житомир. В лікарні їм пояснили, що ОСОБА_11 знайшли на трасі під Житомиром сильно побитою головою та чисельними саднами по всьому тілу. Зі слів ОСОБА_11 вона знає, що коли він відкривав ворота, щоб заїхати в двір автомобілем, на нього напала людина в масці та нанесла удар зліва, а також хтось наніс йому удар ззаду по голові, від чого він втратив свідомість. В такому стані його спочатку кинули на заднє сидіння автомобіля, а коли він отямився, то побачив, що перебуває в багажнику автомобіля. Після тривалої їзди нападники його викинули з автомобіля в лісі, а самі уїхали. Він вийшов на трасу, де зупинив автомобіль, водій якого викликав швидку допомогу та працівників міліції. З червня 2010 р. вона з ОСОБА_11 не спілкувалася і не знає де він знаходиться.
- протоколом огляду місця події від 19.09.2009 року, відповідно до якого біля воріт будинку №5 по вул. Толбухіна в м. Чернівці виявлено плями крові людини, чоловічий одяг, чоловічі туфлі та хрестик з металу жовтого кольору \ а.с. 7-15, Т.2 \;
- протоколом обшуку помешкання ОСОБА_7, відповідно до якого в помешканні ОСОБА_7 виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «BMW X6»номерний знак «CSAL 122»«CERTIFICAT DE REGISTRATION 02МТН 948680» а.с. 99-100, Т.2 \;
- висновком судово-медичної експертизи №835, відповідно до якого у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, множинних саден, забоїв м'яких тканин голови, тіла та кінцівок і які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Виявлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, можливо від ударів руками та ногами по строку можуть відповідати викладеному в обставинах, тобто 19.09.2009 року \ а.с.210-211, Т.2 \;
- роздруківками телефонних дзвінків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (з прив'язкою до місця знаходження), відповідно до який в ніч 18.09.2010 року на 19.09.2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 постійно підтримували між собою телефонний зв'язок і з 05 години 30 хвилин почали переміщатися з м. Чернівці через м. Хотин в Хмельницьку область і до Житомирської області, що повністю відповідає показанням ОСОБА_9 та матеріалам справи \ а.с.16-21, 35-39, 139-143, Т.6 \;
- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями \ а.с.6-294, Т.7 \;
- явкою з повинною ОСОБА_9 від 12.03.2010 року відповідно до якої він зізнався у вчиненні незаконного заволодіння автомобілем марки X6»номерний знак 122» разом з ОСОБА_7 та особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком \ а.с. 147-148, Т.8 \;
- протоколом особистого обшуку ОСОБА_9 відповідно до якого у нього виявлено та вилучено картку мобільного оператора «Київстар»893800399024696179 3F з номером абонента -067-225-84-84 \ а.с. 110-112, Т.2 \;
Показаннями ОСОБА_9, під час проведення відтворення обстановки і обставин події, які були досліджені в судовому засіданні, який повідомив, що ОСОБА_7 запропонував йому прийняти участь в незаконному заволодінні автомобілем марки БМВ Х6, а також повідомив, що йому необхідно буде лише за допомогою портативного комп'ютера та Інтернету слідкувати за місцезнаходженням цього автомобіля у якому вже був встановлений «жучок»у вигляді мобільного телефону. 18.09.2009 року ОСОБА_7 відвіз його до нічного клубу «Егоїст»в м. Чернівці і показав йому автомобіль марки БМВ Х6 чорного кольору з іноземними номерами та повідомив, що саме цим автомобілем вони планують заволодіти.
Після цього ОСОБА_7 відвіз його до торгівельного комплексу Майдан в м. Чернівці де він за допомогою ноутбука ОСОБА_7 «Тошиба»та модему, намагався встановити місцезнаходження вказаного автомобіля, однак не зміг достовірно встановити де він знаходиться. Тоді ОСОБА_7 сказав, що буде чекати вказаний автомобіль біля будинку власника і відвіз його у якийсь двір та залишив його в автомобілі чекати на нього, а сам пішов до будинку власника БМВ.
Під ранок ОСОБА_7 зателефонував і повідомив, що дуже сильно побив власника автомобіля БМВ Х6 та виїжджає на викраденому автомобілі з міста в напрямку Києва. ОСОБА_7 сказав йому їхати на автомобілі ОСОБА_7 за ним.
Отримуючи по телефону інструкції як виїхати з міста він наздогнав ОСОБА_7, який їхав на викраденому автомобілі. Рухаючись по трасі вони постійно спілкувалися по телефону. Декілька разів ОСОБА_9 купляв паливо для викраденого автомобіля. На Житомирській трасі ОСОБА_7 на викраденому автомобілі звернув з дороги в сторону лісу. Пізніше він заїхав в с. Озірщина Київської області, куди також під'їхав ОСОБА_7 на викраденому автомобілі. Він побачив у викраденому автомобілі крім ОСОБА_7 ще одного чоловіка на ім'я ОСОБА_9. На дискові і задньому сидінні викраденого автомобіля він побачив плями речовини бурого кольору і запитав у ОСОБА_7 що це таке. Останій повідомив, що вони сильно побили власника автомобіля і залишили його на Житомирській трасі. ОСОБА_7 запитав його чи може він знайти покупця на цей автомобіль і він відповів, що спробує.
Через деякий час він знайшов покупців на викрадений автомобіль та продав його за 22 тисячі доларів США з яких 7500 доларів США залишив собі, а решту віддав ОСОБА_7 \ а.с. 169-172, Т.8 \;
- протоколом відтворенням обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9, під час якого він показав де саме за допомогою ноутбука він намагався встановити місцезнаходження автомобіля марки БМВ Х6 та де саме чекав поки ОСОБА_7 безпосередньо заволодіє вказаним автомобілем \ а.с. 169-172 Т.8 \;
По факту замаху на незаконне заволодіння автомобілем НОМЕР_6.
Потерпіла ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила суду, що вона як приватний підприємець надає в прокат автомобілі, в тому числі й автомобіль НОМЕР_7 чорного кольору. Власником автомобіля є ОСОБА_13, а вона орендувала його.
16.02.2010 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_25 приблизно о 22 годині залишили свій автомобіль НОМЕР_7 чорного кольору на охоронюваній автомобільній стоянці по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці.
Близько 04 години 17.02.2010 року їй на мобільний телефон зателефонував охоронець з стоянки та повідомив, що зазначений автомобіль зник.
Також пояснила, що 13 листопада 2009 року вказаний автомобіль брали в прокат ОСОБА_15 та ОСОБА_8. Оскільки у ОСОБА_8Д, не було з собою необхідних документів в договорі прокату вказали тільки ОСОБА_15.
17 листопада 2009 року ОСОБА_15 та ОСОБА_8 знову взяли зазначений автомобіль в прокат.
Хоча вказаний автомобіль відповідно до договору прокату надавався тільки ОСОБА_15 без права керування цим автомобілем іншими особами ОСОБА_14 разом зі своїм чоловіком за кермом цього автомобіля бачили саме ОСОБА_8, в автомобілі більше нікого не було.
Цивільний позов підтримує.
Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив суду, що в 2009 році він придбав автомобіль марки „ Міцубісі Аутлендер”, взявши кредит у банку та надавши у заставу банку цей автомобіль. Через деякий час через матеріальний стан він не зміг погашати кредит, а тому за домовленістю з ОСОБА_14 передав цей автомобіль і ключі від нього їй в користування за дорученням, а ОСОБА_14 взяла на себе кредитні зобов'язання по погашенню кредиту за нього в банку. Автомобілем він більше не користувався. Знає, що даний автомобіль ОСОБА_14 здавала на прокат, гроші за це він не отримував . В подальшому він дізнався, що автомобіль був викрадений. Фактичним власником автомобіля на даний час є він. Цивільний позов підтримує.
Свідок ОСОБА_25Г.в судовому засіданні пояснив суду, що його дружина як приватний підприємець надає в прокат автомобілі, в тому числі й автомобіль НОМЕР_7 чорного кольору. Власником автомобіля є ОСОБА_13, а дружина орендувала його.
16.02.2010 року він разом з своєю дружиною ОСОБА_14 приблизно о 22 годині залишили свій автомобіль НОМЕР_7 чорного кольору на охоронюваній автомобільній стоянці по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці.
Близько 04 години 17.02.2010 року на мобільний телефон ОСОБА_14 зателефонував охоронець з стоянки та повідомив, що зазначений автомобіль зник.
13 листопада 2009 року автомобіль НОМЕР_7 чорного кольору брали в прокат ОСОБА_15 та ОСОБА_8. Оскільки у ОСОБА_8Д, не було з собою необхідних документів в договорі прокату вказали тільки ОСОБА_15.
17 листопада 2009 року ОСОБА_15 та ОСОБА_8 знову взяли зазначений автомобіль в прокат.
Хоча вказаний автомобіль відповідно до договору прокату надавався тільки ОСОБА_15 без права керування цим автомобілем іншими особами ОСОБА_25 разом зі своєю дружиною за кермом цього автомобіля бачили саме ОСОБА_8, в автомобілі більше нікого не було.
Показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив суду, що на початку листопада 2009 року він з ОСОБА_8 разом поїхали на фірму і він оформив на себе в прокат автомобіль «Мітсубісі аутленедер»чорного кольору. У ОСОБА_8 не було з собою документів і на нього оформити цей автомобіль чи вписати його як другого водія було неможливо.
Ще через декілька днів товариш ОСОБА_8 запросив ОСОБА_15 та ОСОБА_8, на весілля. ОСОБА_8 необхідно було їхати за своєю дівчиною в село, а також за іншими гостями і вони вирішили знову взяти вказаний вище позашляховик у прокат. ОСОБА_15 знаходився у себе вдома, а ОСОБА_8 взяв автомобіль, який ОСОБА_15 орендували і повідомив, що їде в село за своєю дівчиною.
ОСОБА_8 поїхав на орендованому автомобілі і його не було декілька годин. Після чого ОСОБА_8 повернувся і далі вони їздили разом.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив суду, що він разом зі своїм братом ОСОБА_26 працюють охоронцями господарського двору Чернівецького драматичного театру по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці.
На території цього двору сусіди залишають на ніч свої автомобілі.
16.02.2010 року він разом з своїм братом охороняли територію і приблизно о 22 годині сусід на ім'я ОСОБА_26 залишив автомобіль НОМЕР_7 чорного кольору.
Ввечері та вночі з 16.0210 на 17.02.10 на територію господарчого двору двічі заходив невідомий чоловік і шукав місце щоб залишити свій автомобіль, і, отримуючи відмову, знову уходив.
Він зачинив ворота двору на ланцюг та замок і дивлячись телевізор задрімав.
Приблизно о 03.20 год він прокинувся і з братом, який до того спав, виявили, що ланцюг на воротах пошкоджений, ворота відчинені, а автомобіль НОМЕР_8 чорного кольору зникнув.
- протоколом огляду місця події від 17.02.2010 року, відповідно до якого 17.02.2010 року о 05.00 год. на території господарчого двору Чернівецького драматичного театру по вул. Л.Українки 7-Б в м. Чернівці відсутній автомобіль марки «Мітсубісі Аутленедер» чорного кольору, а біля воріт виявлено ланцюг з замкнутим на ньому замком та перекушеним фрагментом ланцюга;
- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями, зокрема відповідно до розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 04.02.2010 року ОСОБА_7 повідомляє, що він на комп'ютері побачив, що «цей за 2,5»(тобто відповідно до показань ОСОБА_10 це саме автомобіль Мітсубісі Аутлендер, яким хотів заволодіти ОСОБА_7Д.) знаходиться в Києві. \ Що свідчить про слідкування ОСОБА_7 за вказаним автомобілем.
Відповідно до розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 04.02.2010 року ОСОБА_7 повідомляє, що в нього є ключі і сигналізація, він виїжджає, щоб ОСОБА_10 подивився чи дійсно він (автомобіль) є і ОСОБА_7 «заведе його та й все». \ Що свідчить про змову ОСОБА_7 з ОСОБА_10 та їх намагання заволодіти автомобілем \.
Відповідно до розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 05.02.2010 року ОСОБА_7 повідомляє, що в нього немає зв'язку на картці «УТЕЛ»і просить ОСОБА_27 за допомогою комп'ютера та Інтернету від слідкувати місцезнаходження маячка та дає інструкції ОСОБА_10 як це зробити. \ Що свідчить про змову ОСОБА_7 з ОСОБА_10 та їх намагання заволодіти автомобілем. Це в свою чергу повністю підтверджує показання ОСОБА_10 під час досудового слідства \.
А також іншими матеріалами ОТЗ \ а.с.73, 74, 83, 6-294, Т.7\.
- явкою з повинною ОСОБА_10 від 17.03.2010 року, відповідно до якої він зізнався у вчиненні замаху на незаконне заволодіння автомобілем НОМЕР_2 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 \ а.с.211, Т.8 \.
- показаннями ОСОБА_10 під час проведення досудового слідства, які були досліджені в судовому засіданні під час перегляду відеозапису допиту, який повідомив, що 22 листопада 2009 року він через ОСОБА_28 познайомився з ОСОБА_7 коли вони приїжджали в гості до м. Київ. Іван запитав чи немає у нього знайомих, які б могли купити автомобіль. Він відповів, що може запитати знайомих чи ніхто не хоче купити автомобілі. Але тоді ще мова не йшла ні за який автомобіль конкретно. Через деякий час ОСОБА_7 передзвонив йому і сказав, що в нього є nder»за який він хоче отримати 5500. На той час він не казав яким шляхом він хоче його отримати. ОСОБА_10 сказав, що запитає знайомих чи потрібна їм така машина. ОСОБА_10 запитав однак всі відмовились і один тільки сказав, що може купити автомобіль, але за 2500. ОСОБА_7 сказав що автомобіль буде або «не розтаможений», або «угнаний».
ОСОБА_7 телефонував ще декілька разів казав, що вже виїжджає, що вже цей автомобіль у нього, але передзвонював потім і казав, що він не їде, що в нього нічого не виходить. Також ОСОБА_7 з своїм знайомим ОСОБА_8 передзвонили і сказали, що поставили на даний автомобіль «маячок».
Вони ще повідомили ОСОБА_10, що на даний автомобіль вони мають другий комплект ключів разом з сигналізацією, який дав їм якийсь знайомий, хто саме вони не пояснювали. І ще вони встановили на даному автомобілі радіо маячок, як вони пояснили це якийсь мобільний телефон, який зареєстрований в системі і по системі GPS мабуть, можна відслідковувати його місце знаходження. Потім десь ще через тиждень приблизно в середині лютого 2010 року вони сказали, що їдуть до Києва тому що цей »прямує сюди. Коли вони приїхали в ОСОБА_13 ОСОБА_10 з ними не зустрічався спочатку, потім вони сказали що цей автомобіль Mitsubishi tlander»їде до Київської області. Коли були в Київській області попросили його щоб він зайшов на інтернет сторінку з комп'ютера і за їхнім логіном і паролем подивився чи знаходиться цей автомобіль в Київській області
ОСОБА_10 зайшов з власного ноутбуку за доступом 3G в Інтернет.
Далі вони зателефонували ОСОБА_10 ввечері і сказали, що не можуть знайти там даний автомобіль. Попросили його ще раз подивитись через Інтернет де знаходиться автомобіль, але зв'язку вже не було. Вони сказали що мабуть сіла батарейка і вони поїхали в Чернівці чекати на даний автомобіль. Потім було ще декілька дзвінків, вони не могли знайти його в даному місті. Через пару днів вони сказали, що знайшли його і будуть по ньому працювати. Тобто хочуть його «угнати». Потім пройшло ще приблизно дні чотири, вони зателефонували мені десь біля сьомої початку восьмої години ранку, сказали що вони знаходяться у місті Києві і попросили його під'їхати і зустрітись з ними. Коли зустрілись, вони сказали що даний автомобіль їм не вдалося «угнати», а вони просто перепродали ключі від даного автомобіля \ а.с.224-229, Т.8. \.
По факту незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_9.
Потерпілий ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив суду, що в липні 2007 року він в м. Луцьк придбав по генеральному дорученню у громадянина ОСОБА_18 автомобіль марки «Шкода Суперб» д/н НОМЕР_10.
Наприкінці 2009 року він вирішив продати цей автомобіль і розповів про це своєму знайомому ОСОБА_16, який на початку січня 2010 року зателефонував йому і повідомив, що знайшов покупця на автомобіль. ОСОБА_16 передав телефон покупцю - особі на ім'я ОСОБА_8.
Під час розмови з ОСОБА_8 він домовився про продаж свого автомобіля і обмінявся номерами телефонів з ним.
Через декілька днів ОСОБА_8 зателефонував і повідомив що знайшов покупця на автомобіль і домовився з ним про зустріч, щоб оглянути автомобіль.
Він разом зі своїм сином ОСОБА_29 приїхав на своєму автомобілі на об'їзну дорогу Ужгорода біля готелю «Шервуд». Через деякий час приїхали двоє чоловіків віком близько 20-25 років і почали оглядати автомобіль.
Доки один з цих чоловіків оглядав автомобіль під капотом, інший сів за кермо та газував. Той чоловік що дивився під капот, зачинив його, а той, що сидів за кермом увімкнув передачу і зірвався з місця. Інший чоловік наздогнав автомобіль, сів у нього і вони вдвох поїхали. Він з сином намагалися наздогнати автомобіль, але не змогли цього зробити.
В залі судових засідань знаходяться двоє підсудних -ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вкрали автомобіль «Шкода-СуперБ».
Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні дав суду аналогічні покази.
- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_8, ОСОБА_7 та іншими особами відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями, зокрема відповідно до розмови між ОСОБА_8 та невідомою особою від 11.01.2010 року ОСОБА_8 повідомляє, що він знаходиться не доїжджаючи 20 км до Тячева на автомобілі в який не може сісти, оскільки остерігається, що за ним спостерігають і просить співбесідника перевірити чи немає засади.
- та іншими матеріалами ОТЗ \ а.с.187, 6-294, Т.7 \.
По факту незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_4.
Потерпілий ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив суду, що 01.03.2010 року приблизно о 23.00 год. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_20 приїхав на автомобілі НОМЕР_11, який належить ТОВ «Владар»до себе додому по вул. Заставнянській 74. Зупинившись на дорозі він попросив ОСОБА_20 відчинити ворота щоб заїхати у двір. В цей момент на ОСОБА_20 напали двоє чоловіків, які намагалися витягнути його з салону автомобіля. Він натиснув на педаль газу і разом з ОСОБА_20 на автомобілі втекли від нападників.
Після цього він відвіз ОСОБА_20 додому, а сам поїхав ночувати до своєї дівчини на вул. ОСОБА_30.
Приблизно о 23.30 год. він залишив свій автомобіль на охоронюваній стоянці біля магазину «Богодар»по вул. П.Кільцевій №1. Коли ОСОБА_19 проходив по переходу між будинками №1 та №1-Б по вул. П.Кільцевій на нього знову напав невідомий чоловік, який нападав на вул. Заставнянській. Цей чоловік почав наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла, застосував електрошокер, повалив його на землю та вирвав сумку в якій знаходилися документи ОСОБА_19, техпаспорт від автомобіля НОМЕР_12, мобільний телефон, гроші та ключ від зазначеного автомобіля.
Він піднявся і хотів наздогнати нападника, однак в цей час до нього підбіг чоловік який стояв поруч з охоронником і наніс йому удар кулаком в голову від чого він втратив свідомість.
Коли він прийшов до тями і побіг до стоянки то побачив, що його автомобіль від'їжджає зі стоянки, у зв'язку з чим він побіг в квартиру своєї дівчини і зателефонував в міліцію.
Під час досудового слідства проводилось впізнання, під час якого він впізнав підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які напали на нього на вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівці і заволоділи автомобілем та його речами.
- протоколом огляду місця події від 01.03.2010 року, відповідно до якого 01.03.2010 року о 23.45 год. на території автостоянки по вул. П-Кільцевій 1-Б в м. Чернівці відсутній автомобіль НОМЕР_4, а на переході між будинками №1 та №1-Б по вул. П.Кільцевій виявлено фрагменти електрошок ера \ а.с.6-11, Т.5 \;
Протоколом огляду від 02.03.2010 року, відповідно до якого 02.03.2010 року о 05.00 год. на узбіччі дороги перед с. Орошани виявлено автомобіль НОМЕР_4. В автомобілі виявлено та вилучено два мобільні телефони «Нокіа»та «Тошиба» а.с.12-20, Т.5 \;
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив суду, що 01.03.2010 року приблизно о 23.00 год. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_19 приїхали на автомобілі ОСОБА_19 марки «БМВ 740»д/н НОМЕР_13 до додому до ОСОБА_19 по вул. Заставнянській 74. Зупинившись на дорозі ОСОБА_19 попросив ОСОБА_20 відчинити ворота щоб заїхати автомобілем у двір. У цей момент на нього напали двоє чоловіків, які намагалися витягнути його з салону автомобіля. ОСОБА_19 натиснув на педаль газу і разом з ним на автомобілі втекли від нападників.
Під час досудового слідства проводилось впізнання, під час якого він впізнав підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які нападали на нього та ОСОБА_19 на вул. Заставнянській в м. Чернівці.
Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив суду, що він працює охоронцем магазину «Богодар», що по вул. П-Кільцевій в м. Чернівці. Перед зазначеним магазином знаходиться автостоянка, за автомобілями на якій він також спостерігає.
01.03.2010 року приблизно о 23.30 год. на автостоянку заїхав автомобіль марки «БМВ» темно-синього кольору з якого вийшов молодий хлопець і пішов до переходу між будинками. Коли ОСОБА_31 підійшов також до цього переходу то побачив, що хлопець, який вийшов з автомобіля «БМВ»б'ється з невідомим чоловіком. ОСОБА_31 хотів підійти щоб розібратися, однак в цей момент до нього підійшов інший невідомий хлопець і сказав що це не його справа і щоб йшов звідти, що він і зробив. Через декілька хвилин ОСОБА_31 побачив, як зі стоянки виїхав автомобіль «БМВ», який щойно приїхав.
Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснив суду, що він працює в УДАІ УВС України в Чернівецькій області і 01.03.2010 року разом з інспектором Довбенчуком Г.М. заступив на чергування по забезпеченню безпеки дорожнього руху по Кіцманському району. Приблизно о 23 годині черговий по УДАІ повідомив, про незаконне заволодіння автомобілем НОМЕР_14. Він на службовому автомобілі знаходився на АЗС в с. Дубівці і приблизно о 3 годині 05 хвилин побачив як зі сторони с. Глиниця в напрямку м. Снятин на великій швидкості рухався автомобіль «БМВ»схожий на той, що був в орієнтуванні. Він разом з ОСОБА_33 сіли у службовий автомобіль та включивши проблискові маячки почали переслідувати зазначений автомобіль. При в'їзді в с. Орошани автомобіль «БМВ»різко зупинився, а водій з нього вибіг, побіг у поле і втік. Як з'ясувалося виявлений автомобіль був саме тим автомобілем, що був викрадений.
- висновком судово-медичної експертизи № 498, відповідно до якого у ОСОБА_19 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці голови, саден в ділянці тулуба, обох нижніх кінцівок, правої верхньої кінцівки, крововилив правого ока і які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_19 тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, не менше 7 травмуючих ударів, можливо від ударів руками та ногами \ а.с.184-185, Т.5 \;
- легалізованими матеріалами ОТЗ, а саме телефонними розмовами (дослівними роздруківками розмов) між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими особами відповідно до яких вказані особи обговорюють питання підшукання, слідкування та заволодіння автомобілями, зокрема відповідно до розмов. між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 02.03.2010 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8, спілкуються між собою під час руху на автомобілі БМВ 740, яким вони заволоділи та супроводження його. Розмовою ОСОБА_8 з невстановленою особою від 04.02.2010 року під час якої ОСОБА_8 описує автомобіль БМВ 740, яким в подальшому він з ОСОБА_7 заволоділи.
Та іншими матеріалами ОТЗ \ а.с. 139-155, 229 Т.7 \.
Винність підсудних у вчиненні злочинів підтверджується також показами наступних свідків.
Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснив суду, що березні 2010 р. він працював дізнавачем в УМВС України в Чернівецькій області. Він чергував в складі слідчо-оперативної групи, коли надійшов виклик на виїзд. СОГ приїхали на вул. Комарова - Парковий проїзд. На місці виклику вже були працівники карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області, двоє понятих, чоловік, який сидить на лаві підсудних та ще знаходився автомобіль іноземного виробництва. Він зачитав всім процесуальні права. Чоловік, біля якого знаходився працівник карного розшуку, не представився, анкетні дані він писав з акту. Оглянувши чоловіка, а це був ОСОБА_7, він вийняв всі речі у нього з кишень, а саме: з задньої кишені джинсів паперовий згорток, з передньої лівої кишені пакетик з подрібненою речовиною. Він склав акт виявлення та вилучення, все це було сфотографовано, упаковано, прошито, підписано понятими. З тими ж понятими він оглянув автомобіль. В машині були вилучені та виявлені патрони. Це відбувалося вже вночі. ОСОБА_21 був на місці. Акт виявлення і вилучення речей було названо так у зв'язку із такою практикою в Садгірському РВВС, де він раніше працював. ОСОБА_7 відмовився від пояснень та підпису документів. ОСОБА_7 тільки проглянув документи, але не детально, а поняті з документами ознайомилися повністю. Акт було складено в 01.20 год. в присутності експерта, його просто не зазначили в ньому. Огляд ОСОБА_7 він проводив близько 30 хвилин з урахуванням описування всього вилученого. Записував все лише з його слів. Вся ця слідча дія знімалася на відеокамеру. Він весь час знаходився неподалік автомобіля і не пам'ятає, щоб працівник міліції тримав ОСОБА_7. Потім ОСОБА_7 було доставлено в управління, тілесних ушкоджень в нього не було. При огляді були присутні ОСОБА_21 та Білоткач, огляд спочатку проводився підсудного ОСОБА_7, а потім автомобіля.
Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснив суду, що він раніше працював начальником відділу УКР УМВС України в Чернівецькій області. З присутніх підсудних він знає ОСОБА_7, як особу, яка вчиняла злочини викрадаючи у громадян автомобілі та збувала їх. Підсудного ОСОБА_8 знає, як особу, що разом із ОСОБА_7 вчиняла злочини. Підсудного ОСОБА_9 знає також по цим злочинам.
У вересні 2009 р. по вул. Толбухіна, 5 невідомі особи заволоділи автомобілем потерпілого ОСОБА_11. Крім цього, вони вивезли в автомобілі потерпілого та залишили його на трасі між м. Житомир та м. Киїів. Було встановлено, що до вказаного злочину можуть бути причетні ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Йому відомо про порушення кримінальної справи, а також про проведення оперативно-розшукових дій, прослуховування телефонів. Також з дозволу суду було проведено моніторинг місця вчинення злочину. Встановлювались особи підозрюваних, проводились обшуки в житлах підсудних, під час яких в одній квартирі було знайдено технічний паспорт на автомобіль марки „БМВх6,” багато телефонних карток, різні ноутбуки, по яким проведено експертизи.
Після затримання підсудний ОСОБА_9 розповідав слідчому за яких обставинах і як саме відбулось заволодіння автомобілем марки „БМВх6”, що автомобіль ОСОБА_11 був викрадений з під дому в якому той проживав.
ОСОБА_8 був затриманий в м. Києві працівниками міліції, але ким він не знає. Були складені відповідні документи з яких йому стало відомо, що був проведений «моніторинг». Відносно потерпілого ОСОБА_11 він не пам'ятає, які саме документи ОСОБА_11 він бачив. Анкетні дані ОСОБА_11 він записував з його слів. Молдавський документ був опечатаний в прозорому пакеті.
З ОСОБА_9 він познайомився, коли останнього було доставлено для проведення допиту. ОСОБА_9 написав явку з повинною за власним бажанням, психологічного чи фізичного впливу на нього не здійснювалось. В кабінеті при опитуванні ОСОБА_9 знаходився ще його колега. Де провів ніч ОСОБА_9 йому не відомо, додому він його не відпускав. Він не пам'ятає щоб ОСОБА_9 скаржився на своє здоров'я і не знає чи були у нього з собою речі. Обшук в житлі ОСОБА_9 проводили працівники УКР УМВС України в Чернівецькій області, він участі в цьому не приймав. Йому не відомо, щоб на ОСОБА_9 зі сторони працівників міліції був тиск.
Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснив суду, що підсудних знає у зв'язку із їхнім затриманням по підозрі в заволодінні транспортним засобом. Він був в групі, яка проводила оперативно-розшукові дії. Він приймав участь при проведенні відтворення обстановки і обставин події та складав відповідний протокол. При проведенні відтворення вони рухалися на двох автомобілях, в одному із них знаходився він та ОСОБА_9. Також були поняті, слідчий та ще один працівник, який супроводжував всіх. Першим із автомобіля вийшов ОСОБА_9 та показав куди необхідно йти. Це відбувалося в районі вул. Толбухіна, потім в районі ТЦ «Майдан»та базару по вул. Дубинській. ОСОБА_9 розповідав, що він чекав на автомобілі марки „Мерседес” ОСОБА_7 та ще одну особу, а останні повинні були забрати автомобіль у потерпілого ОСОБА_11. На автомобіль, яким мали заволодіти, був встановлений „ жучок” завдяки якому їм було відоме місце знаходження автомобіля.
З протоколом відтворення обстановки та обставин події були ознайомлені всі присутні, про зауваження до протоколу він не пам'ятає. Він особисто набирав стенограми до протоколу відтворення обстановки та обставин події та з протоколом ознайомив всіх присутніх. Ніхто ніякого тиску на ОСОБА_9 не чинив, всі пояснення ОСОБА_9 давав добровільно. В кабінеті у нього ОСОБА_9 не ночував. В суд подання про зняття інформації з телефонів готував він. Диски були надані з УОТЗ після легалізації, носії були на них. Дисків було декілька, вони були опечатані. Стенограму він виготовляв в УОТЗ більше двох тижнів, програючи диски на комп'ютері, звук йшов через наушники. Диски в кінці дня залишав в УОТЗ, передавав іншим працівникам. Він не пам'ятає чи були поняті. До початку слідчих дій ОСОБА_9 був в його кабінеті і якщо він виходив, то ОСОБА_9 переводили в кабінет ОСОБА_35, не залишаючи його без нагляду. ОСОБА_9 в управлінні до початку слідчих дій знаходився декілька годин. Він не пам'ятає чи був в наручниках ОСОБА_9, не пам'ятає чи давав ОСОБА_9 їжу. ОСОБА_9 розкаявся у вчиненому злочині і написав явку з повинною добровільно, він заходив в кабінет і бачив, як він цю явку писав, також це бачив ОСОБА_21. Йому не відомо, щоб ОСОБА_9 відпускали додому. Місце знаходження автомобіля марки „БМВх6 „ йому не відоме.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив суду, що підсудних знає з моменту їх затримання. В березні 2010 р. він в складі оперативної групи поїхав в м. Київ для затримання ОСОБА_9, відносно якого була оперативна інформація щодо вчинення ним злочину. Затримання ОСОБА_9 відбувалося на вулиці, опору він не чинив, представившись працівником міліції. При затриманні були присутні приблизно п'ять працівників міліції. Вони знаходилися в мікроавтобусі, а ОСОБА_9 сів в автомобіль співробітника Департаменту і його доставили в МВС України в м. Києві. Особисто він протокол затримання ОСОБА_9 не оформляв. При проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_9 були присутні він, слідчий Тонієвич, Гнап та ще декілька працівників міліції, поняті. ОСОБА_9 було роз'яснено в чому його підозрюють та інше. На прохання ОСОБА_9 його родичів вони не повідомляли. Ключі від квартири дав ОСОБА_9. Перед квартирою в присутності понятих, простих громадян, був проведений попередній огляд ОСОБА_9. При проведенні общуку ОСОБА_9 все доставав і розповідав сам, з його боку не було ніяких зауважень. При попередньому огляді ОСОБА_9 та при обшуку його житла були присутні різні поняті. При проведенні обшуку технічних засобів не було, лише можливо фотоапарат. Двері в квартиру відчинив ОСОБА_9 при працівниках міліції та понятих. Квартира складається з двох кімнат та кухні. Вилучалося все те, що описано в протоколі обшуку. Обшук був тривалим, оскільки було багато речей, запасних частин, ноутбук, телефонні картки. Розпочався обшук після обіду, а закінчився ввечері. Після обшуку ОСОБА_9 зібрав свої речі, зачинив квартиру і вони всі на мікроавтобусі відправилися в м. Чернівці. Наручники з ОСОБА_9 в УМВС зняли. В його присутності ОСОБА_9 рапорт не писав, про його існування йому стало відомо пізніше. Коли вони знаходилися в квартирі ОСОБА_9, то після закінчення обшуку та як пішли поняті, ніяких слідчих дій вони не проводили, нічого не вилучалось. 11.03.2011 р. вони приїхали в м. Чернівці і доставили ОСОБА_9 в УМВС України в Чернівецькій області, в подальшому з ним працював слідчий. Він був у ОСОБА_9 в ІТТ. ОСОБА_9 був доставлений в м. Чернівці на підставі окремого доручення слідчого. Ніякого тиску на ОСОБА_9 не здійснювалось. Особисто він права ОСОБА_9 не роз'яснював. ОСОБА_9 відразу повідомив, що буде дотримуватись ст. 63 Конституції України. Протокол затримання ОСОБА_9 він не оформляв. Зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що автомобіль марки „ БМВх6 „ проданий.
Начальником обласного управління карного розшуку був ОСОБА_37 і всі свої дії він узгоджував з ним. З ОСОБА_35 він нічого не узгоджував.
Також він приймав учать при затриманні ОСОБА_7. Була створена оперативна група з УВС Чернівецької області, були експерт, дізнавач. ОСОБА_8 затримали в м. Києві на залізничному вокзалі. Чи приймаві він участь при його затриманні він не пам'ятає. ОСОБА_8 доставили в м. Чернівці. Огляд ОСОБА_8 він не здійснював, тільки їхав з ним в одному автомобілі, чи був на той час ОСОБА_8 в наручниках він не пам'ятає. Протокол затримання ОСОБА_8 він не оформляв. Участі при проведенні інших слідчих дій з ОСОБА_8 він не приймав. Крім цього, він був присутнім при затриманні ОСОБА_10. Разом з ним було двоє працівників міліції. Їм було відомо, що ОСОБА_10 міліціонер. З УВБ при затриманні були працівники. Протокол затримання ОСОБА_10 він не оформляв. ОСОБА_10 затримали на вулиці біля будинку. ОСОБА_10 зателефонував своїй дружині і повідомив про своє затримання. Чи проводив ніч ОСОБА_10 в УВС він не пам'ятає. В його присутності ОСОБА_9 рапорт не писав. Про те що ОСОБА_9 є працівником міліції йому стало відомо на початку відрядження в м. Київ.
Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснив суду, що він не пам'ятає підсудного ОСОБА_9, йому знайоме тільки його прізвище. На час затримання підсудних він працював начальником УКРС України в Чернівецькій області. Про викрадення автомобіля марки „БМВх6„ пам'ятає лише в загальних рисах. Він був начальником підрозділу в якому працював ОСОБА_21. Обшуки ініціювались слідчим і санкціонувались судом. Деталей затримання та перевезення ОСОБА_9 з Києва він не пам'ятає. Зустрічі та розмови з ОСОБА_9 він не пам'ятає. Йому також не було відомо скільки ОСОБА_9 утримувався в їхньому підрозділі. Явку з повинною у його присутності ОСОБА_9 не писав. Його підрозділ проводив оперативне супроводження даної кримінальної справи, однак він деталей цієї справи не пам'ятає. В справі було ще декілька епізодів викрадення машин. Після затримання всі особи утримувалися в ІТТ.
Він відвідував ОСОБА_11 в лікарні в м. Чернівці.
Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив суду, що він працюючи слідчим в Першотравневому РВ УМВС України в Чернівецькій області розслідував дану кримінальну справу та проводив слідчі дії. В порядку ст. 115 КПК України був затриманий ОСОБА_9 і він проводив його допит та був присутнім при проведенні обшуку в його квартирі та відтворенні обстановки і обставин події.
10.03.2010 р. він разом з ОСОБА_21 та іншими працівниками міліції перебував у відряджені в м. Києві. Відрядження було пов'язане з розслідуванням кримінальної справи і в його обов'язки входило складання процесуальних документів. Він складав протокол обшуку квартири ОСОБА_9 та протокол його особистого обшуку. При проведенні обшуку з квартири ОСОБА_9 вилучалась техніка, електроприлади різних видів, сім-картки до мобільного телефону, телефони, електрокабелі, електрозаписуючі прилади. Обшук проводився в другій половині дня, в присутності понятих на підставі постанови. Він ОСОБА_9 побачив в приміщенні Міністерства внутрішніх справ України. Розмову з керівництвом ОСОБА_9 вів ОСОБА_21 в його присутності. Самої розмови він не пам'ятає. Протягом доби прокурора було повідомлено про проведення обшуку. В м. Чернівці він повернувся 11.03.2010 р. разом із працівниками з якими їхав у відрядження, не пам'ятає чи був з ними ОСОБА_21 та ОСОБА_9. 11.03.2010 р. він ніяких процесуальних документів не складав. Обшук в квартирі ОСОБА_9 проводився біля двох годин, детально проведення його він не пам'ятає, відеозйомка при обшуку не застосовувалась.
ОСОБА_9 було затримано 13 -14 березня 2010 р., відтворення обстановки та обставин події проводилось ним 14.03.2010 р. у м. Чернівцях, яке починалося з приміщення УМВС України в Чернівецькій області. При відтворенні були присутніми двоє понятих, експерт, який все знімав на відеокамеру. При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_9 запропонували показати на місці обставини вчинення злочину, а саме незаконне заволодіння автомобілем марки „ БМВх6” про обставини якого він сам повідомив. На місце вчинення злочину всі їхали на службовому автомобілі з потерпілими та експертом. Спочатку вони приїхали до ТЦ «Майдан», на місце, де ОСОБА_9 відстежив місце перебування автомобіля за допомогою комп'ютера через Інтернет, оскільки на автомобілі „БМВх6” був розташований мобільний телефон. Після цього всі поїхали на тролейбусну запинку біля ТЦ «Майдан», а потім на вул. Ковальчука, де ОСОБА_9 показав, що чекав інших підсудних і вони разом всі повинні були їхати в м. Київ. ОСОБА_9 показав в якому напрямку вони виїжджали і слідча дія була закінчена При цьому ОСОБА_9 знаходився в салоні автомобіля. Під час поїздки в автомобілі відео зйомка припинялась, про що він повідомляв учасників слідчої дії. Підсудний ОСОБА_9 повідомив, що інших підсудних він чекав на автомобілі «Мерседес». Кому належав цей автомобіль він не пам'ятає. З протоколом були всі ознайомлені, відеозйомку було всім показано. Всіма учасниками відтворення обстановки та обставин події підписано протокол, зауважень та заяв до протоколу не було.
ОСОБА_9 він допитував два рази в своєму службовому кабінеті, всі покази той давав добровільно. Ні він, і ніхто інший при ньому ніякого тиску на ОСОБА_9 не чинив, перед допитом ОСОБА_9 були роз'яснені його процесуальні права. При допиті експерт-криміналіст з відеозйомкою не залучався. ОСОБА_9 не бажав мати захисника, повідомив, що він є юридично обізнаним, а тому буде сам себе захищати. Він не пам'ятає в якій формі була зроблена про це заява, чи в усній, чи в письмовій.
Дана справа в його провадженні знаходилась по вказівці начальника слідчого відділу біля тижня. Дозвіл на побачення з ОСОБА_9 працівникам карного розшуку він надавав. Він не пам'ятає чи давав доручення працівника карного розшуку для проведення слідчих дій в умовах СІЗО. Працівники карного розшуку були присутні до і після відтворення. Заяв про перенесення допиту не було, тому допит проводився в нічний час. На час першого допиту йому було відомо про явку з повинною ОСОБА_9.
Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні пояснив суду, що він отримав для розслідування кримінальну справу приблизно 17.03.2010 р. по епізоду де проходив потерпілим ОСОБА_11 і на той час ОСОБА_9 вже було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В той день він пред'явив ОСОБА_9 обвинувачення в СІЗО та допитав його в присутності адвоката ОСОБА_40. ОСОБА_9 підтвердив раніше данні ним покази, доповнень до показів у нього не було. Через декілька днів передали іншу кримінальну справу по факту заволодіння транспортним засобом „ Міцубісі Аутлендер”. В УКР був доставлений ОСОБА_10. Йому передали матеріали, які були проаналізовані і ним був складений протокол про затримання ОСОБА_10. З ОСОБА_10 був його батько та адвокат ОСОБА_4, якого він допустив до участі в справі в якості захисника. З участю адвоката, експерта та за допомогою відеозйомки був проведений допит підсудного ОСОБА_10, після чого останнього відправили в ІТТ. Через день в присутності адвоката він пред'явив ОСОБА_10 обвинувачення. Враховуючи, що ОСОБА_10 визнав вину, підписав покази, які раніше давав, має на утриманні неповнолітню дитину, вчиняв лише певні дії при вчиненні злочину, за погодженням з керівництвом йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави і звільнено з ІТТ.
В квітні -травні 2010 р. йому передали кримінальну справу по факту заволодіння автомобілями марки „ БМВ-7” і „Шкода супер Б”. Всі справи були об'єднані в одне провадження і по ним були вже затримані ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знаходились під вартою. По справі були проведені експертизи, допити, інші слідчі дії та наприкінці досудового слідства обвинуваченим були пред'явлені обвинувачення.
ОСОБА_10 розповідав про друзів на ім'я ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та однокурсника, який приїжджав з ним в м. Чернівці і познайомив з цими друзями.
При виконанні вимог ст. 218 КПК України ОСОБА_9 заявив, що під час його затримання працівниками міліції відносно нього були застосовані певні незаконні дії. Досудове слідство було закінчено і справа була направлена на перевірку. Інших скарг не було, лише клопотання по суті справи. В порушенні кримінальної справи щодо незаконного затримання ОСОБА_9 було відмовлено. Відеозапис зберігається в НДКЦ. Відносно ОСОБА_9 слідча дія фіксувалася на відео. В прокуратурі Чернівецької області зберігаються відеозаписи відтворення обстановки і обставин подій з участю ОСОБА_9. Йому була передана справа в якій була роздруківка відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_9, вона не була підписана останнім. Він пред'явив її ОСОБА_9 для ознайомлення і підпису. Прочитавши роздруківку ОСОБА_9 відмовився її підписати, про що він зазначив. Потерпілого ОСОБА_11 він не бачив, не допитував, оскільки останній залишив територію України і його викликати не вдалось. Ніяких гарантій нікому відносно міри запобіжного заходу він не давав, нічого не обіцяв.
Допит ОСОБА_10 проводився з відео зйомкою, після чого протокол допиту набрали на комп'ютері та ознайомили ОСОБА_10 та його адвоката з цим протоколом. Ніякого тиску на ОСОБА_10 він не чинив. ОСОБА_10 до нього доставили працівники УКР. ОСОБА_41 знаходився до цього часу, хто склав протокол про його затримання, йому не відомо. Йому відомо лише те, що ОСОБА_41 привезли з м. Києва. Також пояснив, що він ретельно ознайомлювався з матеріалами справи, коли складав протоколи пред'явлення обвинувачення ОСОБА_9. З протоколом обшуку житла ОСОБА_9 знайомився. Речові докази були опечатані в пакети та ящики. Всі речові докази, які не мають значення по справі, повернуті родичам, а ті що визнані речовими доказами зберігаються в камері схову.
Підписи потерпілого ОСОБА_11 в документах він не завіряв, оскільки всі документи були складені службовими особами, яку несуть певну відповідальність і у нього не було сумнівів у цих документах.
Автомобіль марки „БМВх6 належав ОСОБА_11, а документи були оформлен на ОСОБА_12.
Напад був вчинений на ОСОБА_11. ОСОБА_12 встановити не змогли, оскільки він є громадянином іншої держави і перебував за межами Україн, автомобіль марки «БМВх6» було викрадено і місце його знаходження невідомо.
Під час обшуку у ОСОБА_7 вилучили свідоцтво про реєстрацію автомобіля „ БМВх6,” яке згідно з експертизою не є фіктивним. Відомості з митниці підтверджують, що даний автомобіль перетинав кордон України. Крім того, на наявність цього автомобіля вказували свідки, які його бачили. Факт виготовлення цього автомобіля підтвердив завод виробник. Автомобіль перебував на обліку в Молдові. Автомобіль «БМВх6»випущений в 2007 р., зареєстрований в 2008 р. Номер кузову співпадає. Справа по угону вказаного автомобіля в його провадженні перебувала біля 5 місяців. Документів на право власності на автомобіль на ім'я ОСОБА_11 він не бачив. Він давав доручення в органи дізнання для проведення оперативної роботи.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив суду, що ОСОБА_11 є його кумом. У власності в ОСОБА_11 був автомобіль «БМВх6», яким він користувався по довіреності, яка була видана в Румунії. Даний автомобіль він придбав в Німеччині для ОСОБА_11 за його кошти. На даний автомобіль існувало два сертифіката, один паперовий у вигляді книжечки, а інший пластиковий. При знятті з реєстрації автомобіля необхідно пред'являти обидва сертифікати. Автомобіль він купив у Німеччині. Автомобіль був не новий, згідно технічного паспорту 2008 р. випуску. Йому дали два техпаспорта, купчу. Він точно не пам'ятає, коли був куплений автомобіль, але згадує, що влітку 2009 року. Перед реєстрацією автомобіль проходив експертизу в м. Кишинів в «БМВ центрі». Автомобілем після передачі його ОСОБА_11 він не користувався.
Автомобіль по документам 2008 р. і перебуває на обліку в Молдові. Про події, які відбулися з ОСОБА_11 в м. Чернівцях він взнав від батька ОСОБА_11. З його слів йому відомо, що ОСОБА_11 побили, викрали автомобіль. Хто викрав автомобіль йому не відомо.
Також пояснив, що особа, яка знаходиться разом з ним в залі судових засідань є ОСОБА_11, в даний час його прізвище ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні пояснив суду, що ТОВ «Владар»зареєстроване в Києві і належить його батькові. За фірмою рахується автомобіль НОМЕР_15. Цей автомобіль він віддав своєму другу ОСОБА_19 приблизно за півтора місяця до викрадення під викуп. ОСОБА_19 заплатив йому 70% від загальної вартості автомобіля. ОСОБА_19 керував автомобілем на підставі технічного паспорту, шляхового листа та договору на право керування, в якому було вказано, що ОСОБА_19 працює водієм на фірмі і має право на керування автомобілем. Цей шляховий лист та договір на право керування був підписаний директором фірми ОСОБА_42. Після викрадення автомобіля та його повернення ОСОБА_19 не мав бажання більше ним користуватися, а тому він повернув автомобіль, а йому були повернуті його гроші.
Згідно з висновком комп'ютерно-технічної експертизи №0348-К на жорсткому диску портативного комп'ютера ноутбук «Тошиба Сателіт», виявленого та вилученого під час огляду автомобіля марки «Хонда Акорд»на якому приїхав ОСОБА_7 виявлено програмне забезпечення для керуваннями мобільними телефонами, а також наявна історія відвідування Інтернет сайтів, яка скопійована \ а.с.127-132 Т.5 \.
Винність підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 309 ч.1 КК України підтверджується також:
- актом огляду, виявлення та вилучення від 07.03.2010 року, відповідно до якого 07.03.2010 року у ОСОБА_7 виявлено та вилучено два пакети з «Канабісом» а.с.56 Т.5 \;
- протоколом ОМП від 07.03.2010 року відповідно до якого під час огляду автомобіля марки «Хонда Акорд»на якому приїхав ОСОБА_7 виявлено та вилучено серед інших речей й мішечок з 58 патронами, які є боєприпасами \ а.с. 57-63 Т.5 \;
- висновком фізико-хімічної експертизи №126-Х, відповідно до якого надана на дослідження речовина, що була вилучена у ОСОБА_7 є «Канабісом»загальною вагою 17,8 грама \ а.с.146-148 Т.5 \;
- висновком балістичної експертизи №0350, відповідно до якого надані на дослідження 58 патронів, що вилучені під час ОМП з автомобіля «Хонда Акорд» є боєприпасами, які придатні для здійснення пострілу \ а.с.159-163 \Т.5 \.
Часткове визнання підсудним ОСОБА_7 та невизнання підсудними ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_41 своєї вини у вчиненні злочинів визнається судом як метод їхнього захисту з метою відповідно зменшити та уникнути відповідальності за вчинене і спростовуються вищенаведеними доказами, а також визнанням підсудними ОСОБА_9 та ОСОБА_41 своєї вини у вчиненні злочинів під час досудового слідства, які на думку суду відповідають дійсності.
Покази підсудних про застосування відносно них під час проведення дізнання та досудового слідства незаконних методів в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, прокуратурою Чернівецької області проведено з цього приводу перевірки і винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Проаналізувавши наведені докази суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_41 у вчиненні злочинів знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства, але разом з тим їхні дії тільки частково правильно кваліфіковані органом досудового слідства.
По епізоду незаконного заволодіння автомобілем марки X6»д/н 122»дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ст. 289 ч.3 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди потерпілому.
Також в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 263 ч.1 та 309 ч.1 КК України відповідно як незаконне поводження з бойовими припасами, тобто носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та як незаконне зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
По епізодам незаконного заволодіння автомобілями НОМЕР_9 та марки 740»н/з НОМЕР_16 дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинні бути перекваліфіковані з ст. 289 ч.3 на ст. 289 ч. 2 КК України у зв'язку з наступним.
Пред'являючи підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення за ст. 289 ч.3 КК України орган досудового слідства виходив з того, що згідно з висновком авто товарознавчої експертизи № 804 \ а.с.71-73 Т.3 \ залишкова вартість автомобіля марки «Шкода Суперб»д/н НОМЕР_10 станом на січень 2010 року становила 151841 грн.
Але вартість цього автомобіля ОСОБА_43, враховуючи розмір заподіяної йому шкоди, сам оцінив в межах 8000 доларів США, що складає 64000 грн., через наявність багатьох неполадок, пошкоджень, які він намагався усунути. Саме суму 64000 грн. ОСОБА_43 зазначив як в судовому засіданні так і під час досудового слідства. Вищезазначений висновок експертизи щодо цього автомобіля зроблений теоретично, без огляду транспортного засобу, без врахування його справжнього технічного стану є лише припущенням.
Отже в цій ситуації підсудними потерпілому була заподіяна значна матеріальна шкода оскільки її розмір станом на 2010 рік перевищує сто, але не перевищує двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що ж стосується викрадення автомобіля НОМЕР_4, то в судовому засіданні встановлено, що цей автомобіль в подальшому було знайдено і повернуто власнику. Отже реальні збитки викраденням автомобіля заподіяні не були.
Також судом встановлено, що під час вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 цього злочину ними не застосовувалось насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого оскільки удари потерпілому наносились руками та ногами по різних частинах тіла. Після цього він не перебував на лікуванні в медичних закладах. Застосування електрошокера на думку суду також не свідчить про небезпеку для життя та здоров'я потерпілого оскільки основною метою його використання є нейтралізація, а не враження особи, відносно якої він застосовується, шкода здоров'ю та фізичному стану людини зводиться до мінімуму.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 498 потерпілому ОСОБА_19 було заподіяно легкі тілесні ушкодження \ а.с.184-185 Т.5 \.
За таких обставин дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по цим двом епізодам мають бути кваліфіковані за ст. 289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, щодо автомобіля НОМЕР_17 ще й за кваліфікуючою ознакою, що завдало значної шкоди потерпілому, а щодо автомобіля НОМЕР_5 ще й за кваліфікуючими ознаками - поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у сховище.
Також на думку суду невірно кваліфіковані дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо автомобіля НОМЕР_18 за ст. 289 ч.3 КК України, а дії підсудного ОСОБА_41 за ст.ст. 15, 289 ч.3 КК України у зв'язку з наступним.
В судовому засіданні встановлено, що підсудні вчинили замах на незаконне заволодіння транспортним засобом оскільки 05.02.2010 року вони незважаючи на всі вжиті ними заходи не змогли здійснити свої злочинні наміри через втрату зв'язку з мобільним телефоном, встановленим ними на вказаному автомобілі, тобто злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Доказів тому, що в ніч з 16 на 17 лютого 2010 року саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з території господарського двору Чернівецького драматичного театру ім. О.Кобилянської викрали цей автомобіль немає, це є тільки припущенням органу досудового слідства. Підсудний ОСОБА_41 під час допиту пояснював, що в телефонній розмові інші підсудні йому повідомили, що заволодіти автомобілем НОМЕР_19 їм не вдалося і вони продали ключі від нього іншим особам.
За таких обставин судом встановлено, що підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не заволодівали автомобілем НОМЕР_20, відповідно реальних збитків потерпілому не заподіювали.
А тому по епізоду щодо автомобіля НОМЕР_21 дії підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_41 мають бути кваліфіковані за ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України як замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.
Що ж стосується обвинувачення підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.3 КК України, то суд вважає, що воно не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, вони мають бути виправдані за цими статтями у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що нападаючи на потерпілого ОСОБА_19 умисел підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, про що свідчать їхні дії -забираючи у потерпілого сумку вони шукали саме ключі від автомобіля, відповідно додаткової кваліфікації за відповідною статтею розділу 6 Особливої частини КК України, окрім ст. 289 КК України, не потребують. Крім того, під час вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 цього злочину ними не застосовувалось насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого оскільки удари потерпілому наносились руками та ногами по різних частинах тіла. Після цього він не перебував на лікуванні в медичних закладах, йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Застосування електрошокера на думку суду також не свідчить про небезпеку для життя та здоров'я потерпілого оскільки основною метою його використання є нейтралізація, а не враження особи, відносно якої він застосовується, шкода здоров'ю та фізичному стану людини зводиться до мінімуму.
Також на думку суду не доведено, що заволодіваючи автомобілями умисел підсудних крім цього був направлений ще й на заволодіння документами на них. Документи на автомобілі X6»д/н 122»та «Шкода Суперб»д/н НОМЕР_10 знаходились всередині них і відповідно заволодіваючи цими автомобілями підсудні не знали чи є там документи на них чи ні. Документи на автомобіль НОМЕР_22 також знаходились в сумці, в якій були ключі від нього і саме знаходження ключів було метою підсудних, коли вони забирали сумку.
При призначенні підсудним покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що підсудний ОСОБА_7 визнав свою вину у вчиненні злочину частково і розкаявся у вчиненому, що підсудні позитивно характеризуються за місцем проживання, що на утриманні ОСОБА_41 знаходиться одна неповнолітня дитина, що підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_41 позитивно характеризуються за місцем колишньої роботи, що підсудний ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що підсудний ОСОБА_7 вчинив злочини під час іспитового строку за іншим вироком суду, що підсудний ОСОБА_41 вперше притягується до кримінальної відповідальності, ступінь участі підсудного ОСОБА_41 у вчиненні злочину, і вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неможливе без ізоляції від суспільства, а виправлення та перевиховання ОСОБА_41 можливе без ізоляції від суспільства.
Разом з тим суд враховує, що підсудний ОСОБА_9 позитивно характеризується за місцем проживання та колишньої роботи, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ступінь його участі у вчиненні злочину, і ці обставини на думку суду пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_9 покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
Що ж стосується призначення підсудним покарання у вигляді конфіскації належного їм майна, то на думку суду необхідності в цьому немає.
В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_25 та ОСОБА_13 має бути відмовлено у зв'язку з тим, що в судовому засіданні не доведено вчинення підсудними незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_8 і заподіяння реальних збитків.
Що ж стосується потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_43 то вони ні під час досудового слідства, ні під час судового слідства не зверталися з позовною заявою \ а.с. 29-30 , т. 3, а.с. 96, т.5 \.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 15 ч.1, 289 ч.2, 289 ч.3, 263 ч.1, 309 ч.1 КК України і призначити йому покарання: за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна, за ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна, за ст. 289 ч.3 КК України у вигляді семи років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна, за ст. 263 ч.1 КК України у вигляді двох років позбавлення волі, за ст. 309 ч.1 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді семи років трьох місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати частину не відбутого покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.05.2009р. і остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
За ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.3 КК України ОСОБА_7 виправдати.
Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити у вигляді тримання під вартою і строк відбування покарання рахувати з 07 березня 2010 р.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2, 15 ч.1, 289 ч.2 КК України і призначити йому покарання за ст.. 289 ч.2 КК України у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна, за ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
За ст.ст. 187 ч.2, 357 ч.3 КК України ОСОБА_8 виправдати.
Запобіжний захід ОСОБА_8 залишити у вигляді тримання під вартою і строк відбування покарання рахувати з 12.03.2010 р.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.3 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п'яти років шести місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_9 залишити у вигляді тримання під вартою і строк відбування покарання рахувати з 12.03.2010 р.
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки -ОСОБА_10 не має права виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повинен повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироку законної сили залишити у вигляді застави. Зарахувати ОСОБА_10 в строк відбування покарання час його тримання під вартою з 18 по 19 березня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати по справі за проведення експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області в сумі 375,48 грн. \ а.с. 145, 158 т. 5 \.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно судові витрати по справі за проведення експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області в сумі 469,20 грн. \ а.с. 126 \.
Речові докази по справі -30 гільз та 28 патронів, наркотичні засоби, фрагменти електрошокеру з акумуляторною батареєю, які зберігаються в камері схову Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області та УМВС України в Чернівецькій області за постановами слідчого від 30.03.2010р. та 06.04.2010р.\ а.с. 206, 207, 209, 210, 218 т. 5\ -знищити.
Речові докази по справі -майно потерпілого ОСОБА_11 \ ОСОБА_4 \ С.Ш., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу республіки Молдова, які зберігаються в камері схову Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області та прокуратурі Чернівецької області, -повернути потерпілому ОСОБА_11 \ ОСОБА_4 \ С.Ш. \ а.с. 121, 219 т. 2 \.
Речові докази по справі -вилучені у ОСОБА_9 сім-картки та корінці від них, які зберігаються в прокуратурі Чернівецької області, -повернути ОСОБА_9 \ а.с. 266 т. 8 \.
Речові докази по справі -автомобіль НОМЕР_5 залишити у розпорядженні власника.
На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський райсуд м. Чернівці протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
Суддя: В.Г.Смотрицький