2
3
Справа № 22ц-0590/9309/12 Головуючий 1 інстанції Супрун М.Ю. Категорія: 5 Доповідач Папоян В.В.
17 жовтня 2012 року апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Папоян В.В.,
суддів: Мальованого Ю.М., Березкіної О.В.
при секретарі: Стрижак О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл майна, -
Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та розподіл майна на обґрунтування якого зазначала, що з 2 липня 2005 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, яка після розірвання шлюбу залишиться проживати разом з нею. У період шлюбу з ОСОБА_2, а саме 7 листопада 2005 року ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. З лютого 2009 року шлюбні відносини між ними припинено, тому просила розірвати шлюб та провести розподіл спільного майна, визнавши за нею право власності на 2/3 частини спільної квартири та за відповідачем на 1/3 частину квартири.
Рішенням Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 25 червня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Розірвано шлюб та розподілено майно. Визнано право власності сторін по ? частині квартири кожному.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду в частині розподілу майна скасувати та ухвалити нове яким задовольнити її вимоги у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема не враховано наявність підстав для відступлення від рівності часток при поділі майна.
Позивач в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду в частині розподілу майна скасувати та ухвалити нове.
Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу сторонами не оскаржується.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційний скарга підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.ч.3 ст. 368 ЦК України і 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, доходу. Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Судом першої інстанції було встановлено, що з 2 липня 2005 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Згідно договору купівлі-продажу від 7 листопада 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованому в реєстрі № 4204, під час перебування у шлюбі ними було придбано однокімнатну квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яку позивачка просила розділити.
За таких обставин суд першої інстанції задовольняючі позовні вимоги частково та визначаючі право власності сторін по ? частині квартири на кожного обґрунтовано виходив з того, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає розподілу з урахуванням вимог ст.. 70 СК України, якою визначено, що в разі поділу спільного майна подружжя частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача, що разом з позивачкою залишилася проживати спільна неповнолітня дитина, яка знаходиться на її утриманні та вихованні, а тому наявні підстави для збільшення частки позивачки у спірній квартирі до 2/3 частин, оскільки відповідно до ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні. Але при зверненні до суду позивачкою не доведено наявність відповідних обставин які можуть бути підставою для відступлення при поділі майна від засади рівності часток подружжя. Сам по собі факт мешкання спільної дитини разом з одним з подружжя після розірвання шлюбу ні є у розумінні ст.. 70 СК України підставою для збільшення його частки у спільному майні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про розподіл майна та відмови у задоволенні зустрічного позову. Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам Закону.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню як необґрунтована, а рішення суду підлягає залишенню без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Судді: