Справа 22ц-/0590/10122/12 Головуючий у 1 інстанції Бурлаченко О.О.
Категорія 27 Доповідач Папоян В.В.
24 жовтня 2012 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Папоян В.В.,
суддів Мальованого Ю.М., Березкіної О.В.
при секретарі Стрижак О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційні скарги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1, якій діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся з позовом до відповідачів на обґрунтування якого зазначали, що відповідно до кредитного договору № 24М-08 від 31 січня 2008 року банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 757 500 грн. під 20 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення 30 січня 2023 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_5 укладений договір поруки від 31 січня 2008 року згідно якого вона зобов'язалася відповідати за виконання боржником його зобов'язань перед банком, які виникли з кредитного договору .
Крім того між банком та ОСОБА_2 31 січня 2008 року було укладено іпотечний договір предметом якого є нерухоме майно, саме: підвальне приміщення загальною площею 175,8 м яке розташоване в жилому будинку за адресою АДРЕСА_1
Також між банком та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір предметом якого є нерухоме майно, саме: чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_2 і належать на праві власності відповідачам.
У зв'язку з порушенням боржником зобов'язань по кредитним договорам виникла заборгованість загальний розмір якої станом на 15 березня 2010 року складає 834 716 грн. 01 коп.
У зв'язку з чим просили стягнути у солідарному порядку з боржника та поручителя суму заборгованості за кредитним договором та витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 24 вересня 2010 року (з урахуванням додаткового рішення Київського районного суду м.Донецька від 2 серпня 2012 року) позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 24М-08 від 31.08.2088 в сумі 834 716, 01 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 1708 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. У задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Представник позивача, не погоджуючись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог банку скасувати.
Представник відповідача ОСОБА_2 також надав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати та справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що справа була розглянута у відсутність відповідачів, яких належним чином про час та місце розгляду справи повідомлено не було. Та посилався на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає дійсності. Крім того зазначав, що судом невірно вирішено питання про судові витрати.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду змінити.
Інші особи, які приймають учать по справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду зміні з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або його зміни є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що 31 січня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 24М-08, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі757 500 грн. під 20 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення 30 січня 2023 року. Договором кредиту визначене щомісячне погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами. У порушення умов договору відповідач порушено графік погашення кредиту та процентів за користування кредитом внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, що у судовому засіданні сторонами не спростовувалось. Загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 834 716 грн. 01 коп., (у тому числі 748 220 грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом, 81 945 грн.88 коп. - заборгованість по відсоткам, 4 549 грн. 79 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором).
31 січня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором був укладений договір поруки відповідно, за яким останній, як поручитель несе перед позивачем солідарне з боржником зобов'язання за цим кредитним договором.
Відповідно до вимог ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача щодо стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача що наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог та заперечень, але відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування своїх заперечень які спростовуються матеріалами справи.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляду справи у відсутність відповідачів, яких належним чином про час та місце розгляду справи повідомлено не було, оскільки вони не спростовують правильність правових висновків суду першої інстанції та ні є підставою для скасування рішення суду.
Висновки суду в цієї частині ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам Закону та підстав для скасування рішення суду в частині стягнення у солідарному порядку з боржника та поручителя загальної заборгованості за кредитним договором не має.
Але вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов до висновку про стягнення у солідарному порядку з відповідачів судового збору у сумі 1708 грн. 50 коп. суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст.. 88 ЦПК України суд, задовольняючи позовні вимоги, стороні, на користь якої ухвалено рішення присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З цих підстав апеляційний суд з урахуванням граничного розміру судового збору вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення з відповідачів на користь позивача витрат пов'язаних з оплатою судового збору змінити, стягнувши судовий збір у сумі 1700 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-316ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, якій діє в інтересах ОСОБА_2, та публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 24 вересня 2010 року в частині стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судового збору у сумі 1708 грн. 50 коп. - змінити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1700 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: