23 жовтня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Шигірта Ф.С.
при секретарі Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу заявника - публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 03 вересня 2012 року про визнання неподаною та повернення заяви публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, -
Суддею Краматорського міського суду Донецької області 03 вересня 2012 року постановлена ухвала про визнання неподаною та повернення заяви публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (далі - ПАТ «Донецькоблгаз») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості (а.с. 12).
На зазначену ухвалу заявником - ПАТ «Донецькоблгаз» подана апеляційна скарга, в якій він посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та повернути заяву для розгляду по суті (а.с. 17).
Представник заявника ПАТ «Донецькоблгаз», боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник заявника ПАТ «Донецькоблгаз» Зуєв М.В., який діє на підставі довіреності цієї юридичної особи від 04 липня 2011 року за № б/н (а.с. 32зв), надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с. 32).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
З матеріалів справи встановлено, що 14 серпня 2012 року ПАТ «Донецькоблгаз» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 4 455,03 грн. з урахуванням індексу інфляції в розмірі 94,08 грн. та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, у розмірі 113,56 грн.
Заяву обґрунтовувало тим, що Краматорське управління по газопостачанню та газифікації здійснює поставку природного газу в житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1 За період з 01 серпня 2009 року по 01 серпня 2012 року він не сплатив вартість спожитого природного газу, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01 серпня 2012 року складає 4 455,03 грн. (а.с. 2).
Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 15 серпня 2012 року заява ПАТ «Донецькоблгаз» про видачу судового наказу була залишена без руху, йому був наданий строк до 31 серпня 2012 року для усунення недоліків заяви. Залишаючи заяву без руху, суддя виходив з того, що вона подана з порушенням вимог ст. 98 ЦПК України, а саме, до заяви не додано відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (а.с. 9).
Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 вересня 2012 року, в якій виправлено описку ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 04 вересня 2012 року, заява ПАТ «Донецькоблгаз» визнана неподаною та повернута заявнику. Повертаючи заяву, суддя виходив з того, що у наданий строк заявник не усунув недоліки заяви (а.с. 12).
Не погоджуючись з рішенням суду про повернення заяви, ПАТ «Донецькоблгаз» в апеляційній скарзі зазначає, що цивільно-процесуальне законодавство не містить вимог про надання суду ідентифікаційного номеру боржника. Ідентифікаційний номер боржника є конфіденційною інформацією, яка належить боржнику та захищається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (а.с. 17).
Зазначені доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а висновок суду про повернення позовної заяви є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 98 ЦПК України, на яку посилався суд, залишаючи заяву без руху, заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України у судовому наказі зазначаються: 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; 3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника; 7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.
Згідно до частини 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 17 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» судовий наказ є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 18 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04 липня 2012 року № 5037-VI) у виконавчому документі для фізичних осіб зазначається: ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) стягувача і боржника, їх місце проживання чи перебування, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи, місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Тобто з 08 серпня 2012 року, моменту набрання законної сили Законом України від 04 липня 2012 року № 5037-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», виконавчий документ, яким є судовий наказ, обов'язково повинен містити для фізичних осіб - платників податків індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника або номер і серію паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.
З метою приведення у відповідність до положень Податкового кодексу України, статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» наказом Державної судової адміністрації України від 04 вересня 2012 року № 101 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 27.06.2006 N 68» були внесені зміни до «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 27 червня 2006 року № 68, згідно яких виконавчий лист доповнено полями для внесення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) стягувача та боржника (для фізичних осіб) або номер і серія паспорта стягувача та боржника.
Відсутність зазначених відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) стягувача та боржника (для фізичних осіб) або номер і серію паспорта стягувача та боржника в судовому наказі відповідно до п. 6 частини 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Тобто, з набранням чинності Податковим кодексом України, Законом України від 04 липня 2012 року № 5037-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», яким внесено зміни до ст. 18 Закону України про виконавче провадження», відомості про ім'я боржника, що повинні зазначатися в заяві про видачу судового наказу, повинні бути зазначені більш повно, а саме, з метою податкової ідентифікації особи, в заяві повинен обов'язково зазначатися реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) боржника (для фізичних осіб) або номер і серія паспорта боржника.
Доводи ПАТ «Донецькоблгаз» в апеляційній скарзі про те, що цивільно-процесуальне законодавство не містить вимог про надання індивідуального ідентифікаційного номеру боржника, не ґрунтуються на законі.
Доводи заявника про те, що відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер є конфіденційною інформацією, яка належить боржнику та захищається Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI«Про доступ до публічної інформації», не спростовують висновків суду.
Заявник при укладенні договорів на надання послуг з газопостачання зобов'язаний більш повно та з урахуванням вимог Податкового кодексу України встановлювати особу споживача.
Відповідно до частини 2 ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. Такий спосіб і визначений ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Виходячи з наведеного, ухвала суду про повернення заяви про видачу судового наказу постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга заявника підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 307, ст. 312, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційну скаргу заявника - публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» відхилити.
Ухвалу судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 вересня 2012 року, в якій виправлено описку ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 04 вересня 2012 року, про визнання неподаною та повернення заяви про видачу судового наказу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Ф.С. Шигірт