1
Справа № 11-0590-2494-12 р. Головуючий 1-ої інстанції: Моцний О.С.
Категорія ст. 121 ч.1 КК України Доповідач: Опря Л.О.
Ім'ям України
17 серпня 2012 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Опря Л.О.
суддів - Гришина Г.А., Акуленка В.В.
за участю прокурора - Каушана І.В.
за участю - ОСОБА_1
за участю захисника - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку за апеляційною скаргою прокурора, що брав участь в розгляді справи в суді 1-ої інстанції, захисника засудженого - ОСОБА_2 на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-н України, з неокінченою вищою освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий, засуджений:
- за ст. 129 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі,
- за ст. 125 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі,
- за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі,
- за ст. 185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України із застосуванням вимог ст.72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 219,20 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, -
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджений за те, що він 20 квітня 2010 року приблизно о 7 годині знаходячись на сходовому майданчику під'їзду будинку АДРЕСА_1, де в квартирі НОМЕР_1 проживає ОСОБА_3, з якою він підтримував близькі стосунки, які були припинені за ініціативою ОСОБА_3, зустрівши останню, почав з нею розмову, під час якої ОСОБА_1 умисне, з метою загрози вбивством дістав кухонний ніж, що зберігався у нього при собі, та носив в надітій на нім куртці. ОСОБА_3, побачивши демонстрований їй кухонний ніж, сприйняла дії ОСОБА_1 як реальні підстави побоюватися здійснення раніше висловлених ним в її адресу погроз вбивством. З метою не доведення злочинних намірів ОСОБА_1 до кінця, спробувала сховатися в приміщенні своєї квартири, двері якої на її стук відкрив батько - ОСОБА_4, куди, заховавши ніж, зайшов і ОСОБА_1.
Приблизно о 7.05 годині, знаходячись разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у вищезгаданій квартирі і зайшовши в спальну кімнату, ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_3 продовжує спроби виклику міліції, руками вибив з її рук мобільний телефон, внаслідок чого остання, не утримавши рівновагу, впала на підлогу, а ОСОБА_1 умисне, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, з метою спричинення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, завдав їй одного удару кулаком в область лівого вуха і один удар в область грудної клітки зліва, тим самим заподіявши ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_4, побачивши биття дочки, спробував присікти дії ОСОБА_1 і, схопивши його руками за тулуб, відтягнув в коридор. ОСОБА_1, обурений діями ОСОБА_4, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діставши з надітої на нім куртки ніж, умисне завдав їм одного удару ОСОБА_4 в область грудної клітки спереду, внаслідок чого останньому були заподіяні тілесні ушкодження. В результаті завданого удару ножем потерпілий сів в коридорі навпочіпки, спершись ліктем спиною об стіну і притиснув підборіддя до грудей, а ОСОБА_1 завдав ще одного удару ножем дотичним чином, попавши в шию і область підборіддя ОСОБА_4, який схопив лезо ножа долонею лівої руки, а рукоятку ножа правою рукою, в результаті боротьби вирвав з рук ОСОБА_1 ніж і відкинув убік. Після цього ОСОБА_4 пройшов в зальну кімнату, де сів в крісло, а ОСОБА_1, підійшовши ззаду і обхвативши потерпілого за тулуб, сильно стискував того і різко смикнув вгору, а потім кинув на підлогу, заподіявши потерпілому множинні переломи ребер справа. Після чого ОСОБА_1 добровільно припинив здійснення злочинних дій і пішов з квартири. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження, які в своїй сукупності згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечним для життя.
Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, після спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, очевидцем якого була ОСОБА_3, що покинула у цей момент квартиру, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає і його дії невідомі оточуючим, таємно, умисне викрав мобільний телефон марки «Sony Ericsson K 770 I» вартістю 1200 грн., що знаходився на підлозі спальної кімнати, з сім-картою старого пакету оператора мобільного зв'язку МТС, що знаходиться в ньому, вартістю 25 грн., належні ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілій матеріальний збиток на суму 1225 грн. і з викраденим з місця скоєння злочину зникнув.
У принесеній на вирок апеляційній скарзі прокурор, що брав участь в розгляді справи в суді 1-ої інстанції, посилаючись на винесення вироку з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки судом необґрунтовано застосований кримінальний закон в частині стягнення із засудженого ОСОБА_1 судових витрат по проведенню криміналістичної експертизи в сумі 219,2 грн.; в ході судового слідства брали участь прокурори ОСОБА_7 і ОСОБА_6, проте, у вироку як учасник ОСОБА_7 не вказаний; в ході судового слідства не були допитані викликані свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9; у вироку вказано, що дії ОСОБА_1 необхідно перекваліфіковувати із ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України на ст.121 ч.1 КК України, проте дане рішення суду не мотивоване; порушені вимоги ст. 334 КПК України, оскільки в мотивувальній частині вироку відсутні аргументи суду, чому одні докази у справі суд узяв до уваги, а інші ні, відсутній аналіз і належна оцінка зібраних у справі доказів; просить про скасування вироку і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
У принесеній на вирок апеляційній скарзі захисник засудженого - ОСОБА_2, посилаючись на винесення вироку з порушенням норм матеріального і процесуального права, без врахування свідчень засудженого і висновку експертиз, не були застосовані ст.ст.69,75 КК України, оскільки судом не були враховані всі обставини, що пом'якшують провину засудженого; просить про скасування вироку, визнання ОСОБА_1 винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.125 ч.2, 128, 129 ч.1, 185 ч.1 КК України і призначення засудженому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, думка прокурора Каушана І.В. про обґрунтованість апеляційної скарги прокурора в частині необхідності виключення з вироку вказівки суду про стягнення з засудженого ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 219,20 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, оскільки понесення вказаною установою цих витрат не було пов'язане з обвинуваченням ОСОБА_1, а в решті - залишення вироку без змін, обговоривши аргументи апеляційної скарги захисника засудженого - ОСОБА_2, що підтримав аргументи своєї апеляційної скарги і просив про її задоволення, засудженого ОСОБА_1, який підтримав аргументи апеляції свого захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів знаходить аргументи апеляційної скарги прокурора, що брав участь в розгляді справи в суді 1-ої інстанції, частково обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню, аргументи апеляційної скарги захисника засудженого - ОСОБА_2 підлягаючими частковому задоволенню, вирок суду підлягаючим зміні, з наступних підстав.
Винність засудженого ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, при обставинах, приведених у вироку суду 1-ої інстанції, фактично визнавалася їм на досудовому слідстві і при розгляді справи в суді 1-ої інстанції, не заперечується в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції як самим засудженим, так і його захисником ОСОБА_2, а також прокурором Каушан І.В., який вважає вирок суду 1-ої інстанції законним і обґрунтованим, окрім вказівки в ньому про стягнення на користь експертної установи з засудженого судових витрат.
Судом 1-ої інстанції при розгляді справи були ретельно перевірені установлені на досудовому слідстві фактичні обставини по справі, яким дана належна правова оцінка.
Цей свій висновок суд 1-ої інстанції належним чином обґрунтував, а тому наведені в апеляції прокурора, що брав участь в розгляді справи в суді 1-ої інстанції, про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КК України, а також призначення йому м'якої міри покарання є безпідставними.
До такого висновку прийшов прокурор Каушан І.В., що приймав участь в розгляді справи в суді 1-ої інстанції.
Таким чином, дії засудженого ОСОБА_1 за ст.ст. 129 ч.1, 125 ч.2, 121 ч.1, 185 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 не пред'являлося обвинувачення за ст. 263 КК України, а тому рішення суду про стягнення з засудженого витрат в розмірі 219,20 грн. за проведення судово-криміналістичної експертизи не є обґрунтованим, а тому підлягає виключенню з вироку.
Міра кримінального покарання засудженому ОСОБА_1 судом 1-ої інстанції призначено з урахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, даних про його особу.
Разом з тим, судом 1-ої інстанції при визначенні розміру призначеного покарання не в повному обсязі враховані обставини, які пом'якшують його відповідальність, а саме раніше він не судимий, є молодою особою, після вчиненого злочину добровільно з'явився з явкою з повинною, щиро розкаявся у вчиненому злочині і відшкодував спричинену майнову шкоду потерпілому ОСОБА_4, який не наполягає на занадто суворій мірі покарання, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і в останньому місці роботи, на його утриманні знаходяться батьки похилого віку, які є інвалідами 3 групи.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 про необхідність призначення засудженому ОСОБА_1 міри кримінального покарання з застосуванням ст.ст.69,75 КК України є безпідставними.
З урахуванням наведених обставин, які суттєво знижують суспільну небезпеку вчинених злочинів та пом'якшують відповідальність, колегія суддів вважає за можливе призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
В решті вирок суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи в суді 1-ої інстанції, задовольнити частково.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 129 ч.1, 125 ч.2, 121 ч.1, 185 ч.1 КК України змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим до міри покарання, призначеної судом 1-ої інстанції у вигляді:
- за ст. 129 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі,
- за ст. 125 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі,
- за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі,
- за ст. 185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 до відбуття міру покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Виключити з вироку рішення суду про стягннення із засудженого ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 219,20 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області.
В решті залишити вирок суду 1-ої інстанції без змін.
Судді: