2
3
Справа № 22/0590/9275/12 Головуючий 1 інстанції Карпенко О.М.
Категорія: 21 Доповідач Папоян В.В.
17 жовтня 2012 року апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Папоян В.В.,
суддів: Мальованого Ю.М., Березкіної О.В.
при секретарі: Стрижак О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним, визнання права власності на ? частину майна, -
Позивач завернуся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору дарування удаваним, посилаючись на те, що у період перебування у шлюбі з ОСОБА_2 їх подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_1. Квартира фактично була придбана ними за договором купівлі-продажу, але між відповідачами було оформлено договір дарування. Просив визнати цей правочин удаваним, визнати його договором купівлі-продажу та визнати за ним право власності у порядку розподілу майна подружжя на ? частину спірної квартири.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2012 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не в повній мірі встановлені обставини справи, не враховано надані ним докази на підтвердження укладення договору купівлі-продажу квартири.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_7, у судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.. 305 ЦПК України неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь по справі , належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При розгляді справи судом 1 інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 8 жовтня 1999 року по 19 листопада 2008 року.
18 серпня 2004 року державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори посвідчено договір дарування відповідно до якого відповідач ОСОБА_3 подарував, а відповідачка ОСОБА_2 прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1 та зареєстровано у реєстрі за № 1-9099.
Згідно оригінала розписки від 18 серпня 2004 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 8500 доларів США за вказану квартиру. Згідно розписки від 23 лютого 2009 року ОСОБА_3 в 2004 році продав квартиру подружжю ОСОБА_2 про, що видав покупцю розписку.
За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог, та позивачем не доведено що спірна квартира була придбана за спільні кошти подружжя тому є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і підлягає розподілу у порядку ст.. 60 СК України, що підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя оскільки фактично була придбана за їх спільні кошти за договором купівлі-продажу у період перебування у шлюбі з ОСОБА_2 апеляційним судом не приймаються до уваги оскільки спростовуються матеріалами справи, у тому числі розпискою ОСОБА_3 з якої убачається, що 18 серпня 2004 року, тобто у день укладення оспорюваного договору, ОСОБА_3 отримав грошові кошти за квартиру від ОСОБА_7
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання правочину удаваним суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач ні є стороною в цьому договорі та ним не наведено обставин порушення цим договором на момент його укладання його прав та інтересів, тому він не має оскаржувати зазначену угоду.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що правові висновки суду не відповідають вимогам закону оскільки відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин. Проте позивачем не доведено, що між подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладався договір купівлі-продажу квартири.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню як необґрунтована, а рішення суду підлягає залишенню без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: