Справа № 22ц - 0590/5463/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Бакуменко А.В.
Категорія 19 Доповідач Азевич В.Б.
10 травня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки недійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 лютого 2011 року, -
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 2 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
На дане рішення позивачка подала апеляційну скаргу зазначаючи, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається не те, що поручалася перед кредитором за виконання ПП «Донецьк-Торг-Бакалія» своїх зобов'язань за договором поставки №980 від 09.01.2007 року, який було укладено між ПП «Донецьк-Торг-Бакалія» та ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» згідно з договором про проведення факторингу № 07-1062 від 28.11.2007 року, а також за виконання ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» обов'язків за договором про проведення факторингу.
Вказує, що спірний договір було укладено між поручителем та кредитором, в той час як волевиявлення боржників стосовно цього договору відсутнє.
На її думку, укладання спірного договору поруки суперечить вимогам ст. ст. 520, 533 ЦК України і є підставою для визнання його недійсним відповідно до п. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Позивачка, повідомлена належним чином про час та місце судового засідання, подала заяву про відкладення розгляду справи.
Представник банку Бикова М.А. просила її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, представника банку, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки, що укладений між нею та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 28 листопада 2007 року. Згідно умов вказаного договору, вона поручилася перед кредитором за виконання ПП «Донецьк-Торг-Бакалія» своїх обов'язків за договором поставки №980 від 09.01.2007 року, який було укладено між ПП «Донецьк-Торг-Бакалія» та ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія», право вимоги за яким було відступлено банку ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» згідно з договором про проведення факторингу №07-1062 від 28.11.2007 року, а також за виконання ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» своїх обов'язків за договором про проведення факторингу. Вважає, що договір був укладений з порушенням законодавства, а саме укладання договору поруки лише між поручителем та кредитором суперечить вимогам ч. 3 ст. 203 та ст. ст. 520, 533 ЦК України.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 533 ЦК України, виходив з того, що згода боржника на укладення договору поруки законом не передбачається.
З вказаними висновками суду можливо погодитися, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 9 січня 2007 року ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» (поставщик) в особі директора ОСОБА_3 уклало з ПП «Донецьк-Торг-Бакалія» (покупець) договір поставки №980, згідно з яким поставщик в порядку та на умовах, визначених вказаним договором, передає у власність, а покупець приймає та оплачував товар. (а. с. 79)
ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 знаходяться в зареєстрованому шлюбі. (а. с. 120 - 121)
Згідно статуту ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» засновником підприємства є ОСОБА_1. ( а. с. 117) Засновником ПП «Донецьк-Торг-Бакалія» є ОСОБА_3. (а. с. 127)
26 листопада 2007 року сторони вказаного договору поставки №980 підписали додаткову угоду про те, що поставщик уступає своє право грошової вимоги до покупця за даним договором новому кредитору - ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим даний договір вступає в силу з моменту підписання договору факторингового обслуговування. (а. с. 80)
Між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» в особі директора ОСОБА_3 укладений договір про проведення факторингу №07-1062 від 28 листопада 2007 року. Відповідно до розділу 1 цього договору, Фактор (банк) при наявності вільних грошових коштів зобов'язується передати у розпорядження Клієнта (ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія») за плату грошові кошти, а Клієнт уступає Фактору право грошової вимоги, яке виникне у майбутньому, до Боржника - ПП «Донецьк-Торг-Бакалія», що випливає з укладеного між Клієнтом та Боржником додаткової угоди до договору поставки № 980 від 09.01.2007 року, який є невід'ємною частиною даного договору факторингу. (а. с. 75)
28 листопада 2007 року ОСОБА_1 (поручитель) та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (кредитор) уклали договір поруки, за яким предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ПП «Донецьк-Торг-Бакалія» (боржник) своїх обов'язків за договором поставки №980 від 09.01.2007 року право вимоги за яким відступлені Клієнтом згідно з договором про проведення факторингу №07-1062 від 28.11.2007 року та ПП «Краматорськ-Торг-Бакалія» (клієнт) своїх обов'язків за кредитним договором. (а. с. 74)
Відповідно до ст. 533 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У даному випадку позивачка поручилася за виконання обов'язків по двом різним зобов'язанням, які пов'язані між собою, уклавши один договір поруки, що не заборонено законом.
Згідно частині 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачка свідомо і добровільно підписала оскаржуваний договір поруки та погодилася з його умовами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, недодержання сторонами або стороною правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилалася на ст. 520 ЦК України, якою передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом, та пов'язувала дану обставину з укладанням договорів факторингу та поруки.
Також вона зазначала про порушення вимог п. 3 ст. 203 ЦК України, щодо волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Проте у даному випадку не мала місце заміна боржника у зобов'язанні, а укладено договір про проведення факторингу, тобто змінився кредитор за договором поставки, що укладений між двома приватними підприємствами.
Як встановлено ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Укладений між позивачкою та банком договір поруки не порушує прав і обов'язків підприємств за договорами поставки та проведення факторингу, а спрямований на забезпечення виконання ним зобов'язань перед банком.
Законодавством не передбачено надання згоди боржника на укладання договору поруки поручителем та підписання ним такого договору, оскільки він є домовленістю між поручителем та кредитором.
Обставини, на які посилається позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог, не можуть бути підставою для визнання договору поруки недійсним, оскільки не ґрунтуються на нормах матеріального права.
З огляду на наведене, суд першої інстанції ухвалив законне рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: