Справа №22ц-8340-2012 р. Головуючий у 1-й інстанції : Ліпчанський С.М.
Категорія : 48 Доповідач : Кіянова С.В.
31 липня 2012 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Лісового О.О.
суддів : Кіянової С.В., Янчук Т.О.
при секретарі Пасічній О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Мар»їнського районного районного суду від 24 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Рішенням Мар»їнського районного суду від 28.01.1997 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства відмовлено.
17.05.2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про виправлення описки у рішенні суду, а саме просила в резолютивній частині рішення суду після слів «усіх видів заробітку» додати у дужках слово «доходу», що суттєво впливає на права дитини.
Додатковим рішенням Мар»їнського районного суду від 24 травня 2012 року резолютивну частину рішення викладено в такий редакції «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1\4 частини з усіх видів доходу до досягнення сином повноліття, починаючи з 28.01.1997 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткове рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального права, не враховано, що його не було повідомлено про розгляд справи, строк виконання рішення суду закінчився ІНФОРМАЦІЯ_1 з досягнення дитиною повноліття, тобто підстав для ухвалення додаткового рішення не було, крім того, на час ухвалення рішення у 1997 році позивач просила стягнути аліменти саме з усіх видів заробітку, а ні доходу, тобто суд вийшов за межі позову.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила додаткове рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, а додаткове рішення суду скасувати з наступних підстав.
При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку необхідно ухвалити додаткове рішення.
Але, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки вони суперечать вимогам процесуального права.
Так, відповідно до ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення , може за заявою осіб, які беруть участь у справі , чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно , яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу ; 4) судом не вирішено питання про судові витрати .
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін . Їх присутність не є обов'язковою.
На додаткове рішення може бути подано скаргу.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу .
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Мар»їнського районного суду від 28.01.1997 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та задоволено зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття (а.с.420-424),
Станом на 16.06.2011 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) досяг повноліття і сторони підтвердили в судовому засіданні, що виколнавче провадження про стягнення аліментів закінчено.
Дійсно ст.82 КЗпШтС України, яка діяла на час розгляду спору аліменти на неповнолітніх дітей з їх батьків стягуються в розмірі: на одну дитину - чверті, на двох дітей - третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) батьків, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину.
Але, відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення по цивільним справам» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК ; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах.
При таких обставинах, у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення додаткового рішення.
Крім того, позивач просила виправити описку в рішенні суду та не ставила питання про ухвалення додаткового рішення, але суд першої інстанції в порушення вимог п.20 вказаної постанови пленуму Верховного Суду Українит ухвалив додаткове рішення.
Між тим, прохання відповідача про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, задоволенню не підлягає, оскільки вказане питання вирішує лише суд, який ухвалив рішення по справі, тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.307 ч.1 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Мар»їнського районного районного суду від 24 травня 2012 року скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: