Справа 22ц/0590/8862/12 Головуючий у 1 інстанції Лаврушин О.М.
Категорія 27 Доповідач Ларіна Н.О.
13 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Азевича В.Б.,
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.,
при секретарі Хоменко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та штрафу за договором, -
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2012 року позовні вимоги задоволено : стягнуто з відповідача на користь позивача борг за договором позики з відсотками у розмірі 22 653 грн., вирішено питання про судовий збір.
В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з нього штрафних санкцій в розмірі 7 085 грн., оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що судом порушено вимоги ст. 262 ЦК України, а саме, на його думку, перебіг позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) почався з 18 листопада 2010 року і тривав по 17 листопада 2011 року, а позов подано 18 червня 2012 року тому відсутні підстави для застосування штрафних санкції.
Відповідач, в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду в частині стягнення штрафу у розмірі 7 085 грн. скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду оскаржене лише в частині стягнення штрафної санкції у розмірі 7 085 грн. з підстав пропущення строку позовної давності на такий вид стягнення, тому на підставі ст. 303 ЦПК України в інший частині рішення суду не ревізується.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 листопада 2007 року між КС «Добробут» та відповідачем був укладений кредитний Договір № КС 001977 за яким КС «Добробут» надала відповідачу кредит у розмірі 15 000 грн. строком на 37 місяців з 17 листопада 2007 року по 17 листопада 2010 року зі сплатою 24 % річних. За зазначеним Договором відповідач повинен був сплачувати щомісячно по 417 грн. 67 коп. та 300 грн. у рахунок відсотків за користування кредитними коштами. Своєчасно відповідач свої обов'язки не виконав, тому відповідно до п. 6.2.6. Кредитного Договору КС «Добробут» мав змогу уступити третій стороні право вимоги без згоди позивача.
16 квітня 2011 року КС «Добробут»уступив вимогу вкладнику - позивачу, яка погасила боргові зобов'язання відповідача зі свого депозитного рахунку у розмірі 20 718, 74 грн. після цього уклала з відповідачем договір позики, який належним чином підписано сторонами по справі.
За Договором позики відповідач зобов'язався сплачувати по 2000 грн. на місяць, свої зобов'язання виконав лише у розмірі 5 150 грн.
У відповідності до п. 3.1. Договору позики в разі прострочення платежу на 10 і більше днів боржник сплачує кредиторові 0.1 % від суми основного боргу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 3.1. Договору передбачена відповідальність сторін у разі прострочення платежу за графіком на 10 та більше днів Боржник сплачує Кредитору неустойку в розмірі 0,1% в день від суми боргу за весь час прострочення платежу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір боргу підтверджений розрахунком позивача, у порушення діючого законодавства та вимог Договору, укладеного з позивачем відповідач не виконував зобов'язання, чим порушив умови Договору, тому на підставі п. 3.1. Договору стягненню підлягає сума заборгованості з врахуванням неустойки у розмірі 0,1 % на день від суми боргу за весь час прострочення платежу.
Доводи апеляційного скарги, що перебіг позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) почався з 18 листопада 2010 року і тривав по 17 листопада 2011 року, а оскільки позов подано 18 червня 2012 року тому відсутні підстави для застосування штрафних санкції по стягненню з відповідача неустойки, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки КС «Добробут» на підставі п. 6.2.6. кредитного Договору переуступило право вимоги позивачу, яка сплатила борг відповідача (а.с. 5) про що між сторонами по справі 16 квітня 2011 року був укладений та підписаний Договір (а.с. 6), п. 3.1. якого й передбачена відповідальність про стягнення з відповідача неустойки, тому строк позовної давності станом на момент звернення до суду позивача 18.06.2012 року не сплинув, враховуючи не виконання зобов'язання відповідачем. Розмір стягненої судом неустойки та розмір основної заборгованості відповідачем не оскаржений.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду про задоволення позовних вимог, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: